База даних "Урбаністичні образи"

Проект створений з метою збору і опрацювання урбаністичних зображень із регіону Центрально-Східної Європи, отриманих за допомогою естампної графіки, фотографій та поштівок.

Вибрані зображення

Львівська ратуша

Місто: Львів
Дата: 1955-1960
ID: 07938
Місто: Львів
Дата: 1955-1960
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Ілля Павлюк
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Коробов
Предмет і ключові слова: Ратуша, Ринок, вулиця Галицька, транспорт

Танцювальний майданчик

Місто: Львів
Дата: 1954-1955
Розпланований та споруджений упродовж 1951-1959 років міський парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького відразу ж прикував увагу мешканців Львова. Парк зайняв велику територію (25 га) між вулицями Стрийською та Дзержинського (давня вул. Пелчинська, тепер - вул. Вітовського).
Рішення про розпланування парку було прийнято не відразу, як варіант розглядалася Погулянка, тим часом парком культури називалася відпочинкова територія з парком навколо міської стрільниці на вул. Курковій (тепер вул. Лисенка). Тут відбувалися гуляння, танці, в будинку стрільниці "крутили" фільми, але, напевно, бажаючих було більше, ніж міг вмістити невеликий парк на Лисенка.
Натомість в парку культури була задіяна велика територія, а одним з перших споруджених об'єктів був відкритий танцювальний майданчик, обрамований, як і всі дерев'яні споруди в парку, парканом-загородкою з пофарбованої дерев'яної планки. В літню пору так звана "Клітка" мала величезну популярність серед спраглої розваг львівської молоді; танці тут були платні, а основним контингентом  були молоді військовослужбовці та молоді няні, які в ці роки з поблизьких сіл прибували до Львова в пошуках роботи та житла.  Крізь ажурний паркан проглядає лінія будинків парного боку вул. Стрийської.
ID: 03949
Місто: Львів
Дата: 1954-1955
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Юрій Волков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марина Курсанова
Предмет і ключові слова: Парк культури, танцювальний майданчик, люди

Робітники Нижньодніпровського трубопрокатного заводу

Місто: Дніпро
Дата: 1930
"На фото - робітники Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Виник на основі злиття підприємств «Шарль та Густав Шодуар» та цвяхового заводу підприємця Бернарда Гантке. Належав «Товариству російської залізної промисловості» (Общество Русской железной промышленности»). Станом на 1913 рік на підприємстві працювало 1300 робітників. Виготовляв безшовні труби, дріт, цвяхи, заклепки, болти, гвинти, пружини тощо. З початком Першої світової війни у 1914 році завод, що належав товариству із акціонерами, які мали німецьке коріння (Бернард Гантке) був відчужений у власника урядом Російський імперії як «майно громадян воюючою ворожої сторони». На прохідній підприємства з’являється вивіска «Нижньодніпровські державні секвеструванні заводи Б. Гантке». Під час війни на заводі виготовляються деталі для снарядів, ручні гранати, ножиці для різання дротяних загороджень та інші види військової продукції. У 1917-1920 рр. підприємство у важкому стані, виробництво майже припинилося. У 1920 році починається відновлення заводу. У 1920-ті роки створені проектно-конструкторський відділ, бухгалтерська та фінансова служби, відділи капітального будівництва, головного механіка та головного енергетика. У 1922 р. заводу присвоєно ім’я німецького революціонера Карда Лібкнехта, повна назва підприємства – «Катеринославський державний металургійний завод імені Карла Лібкнехта». Наприкінці 1922 р. на підприємстві відкрита школа з ліквідації неписемності. У 1923 р. на заводі відкрито заводський клуб «Робітничий відпочинок», який користувався великою популярністю серед робітників. У 1924 р. на заводі відремонтований і запущений пресовий цех, тут почався випуск заклепок, болтів, шайб і кілець. У 1925 р. проведено суттєву модернізацію обладнання підприємства: закуплено 10 гвоздильних верстатів нової конструкції, розпочато роботу із налагодження трубного виробництва. У 1931 р. відбувся пуск мартенівського цеху, а у 1932 р. у старотрубному цеху вперше в СРСР почали виробництво бурильних труб. Станом на 1933 р. на заводі працювали 7020 кадрових робітників, 460 інженерно-технічних працівників і 342 службовців. 118 робітників і 836 учнів ФЗУ навчалися різним спеціальностям безпосередньо в цехах. Заводська газета «Більшовик» писала про успіхи заводу станом на 1934 рік: «Перша п’ятирічка зростання була відзначена реконструкцією, розширенням трубного виробництва з доведенням продуктивності цеху до 23000 тон труб на рік, побудований новий, один з кращих по своїй конструкції, мартенівський цех. Пущено цех з виготовлення балонів з річною продуктивністю у 225 тис. штук. З початком другої п’ятирічки ведуться подальші роботи по трубному цеху. Продуктивність цеху збільшена до 45 тис. тон. у 1932 році приступили до спорудження трубного цеху безшовних труб 10-12 дюймів з продуктивністю 100 тис. тон. У 1933 р. розпочато будівництво першого в світі по продуктивності цеху суцільнокатаних коліс для залізничного транспорту. У 1934 році пущена в експлуатацію мартенівська піч № 4. Закінчується будівництво мартенівської 100-тонної печі». У 1935 р. було введено в експлуатацію перший в країні колесопрокатний цех. Стосовно цієї події заводська газета «Більшовик» писала: «На залізницях до теперішнього часу застосовуються складені колеса, з окремими на них бандажами. Споруджуваний на нашому заводі цех суцільнокатаних коліс є першим колесопрокатного цехом Союзу, а по потужності виробництва він буде найпотужнішим цехом у світі. Він буде виробляти 100 тисяч тон коліс на рік. Усі трудомісткі операції на печах, пресах і прокатному стані нашого цеху високомеханізовані і, таким чином, важка праця робітника замінена машинною, тому штат робітників трьох змін при повній продуктивності цеху становитиме не більше 100 осіб». Нині підприємство має назву «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод». Завод є одним з найбільших в Україні виробників сталевих труб різного призначення, залізничних коліс, бандажів, великогабаритних кільцевих виробів, фланців."
ID: 11622
Місто: Дніпро
Дата: 1930
Розмір ресурсу: 29 х 20,5
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Телефон-автомат в центрі міста

Місто: Львів
Дата: 1955-1960

Зображення представляє звичайну сценку міського життя, на фоні перспективи вулиці Килинського (тепер вул. Памви Беринди) на першому плані розташована телефонна будка з телефоном-автоматом - таксофоном. На фоні - група людей, що переходить вулицю на переході, який досі існує. Цікавим елементом є дитячий візочок модного в той час дизайну.
Ймовірно, телефонна будка не випадково стала об'єктом фотографування, судячи  з дати - це був час щвидкої телефонізації міста, в тому числі і публічної. 1954 р. у Львові було 90 телефонів загального користування - таксофонів, а через п'ять років їх було вже 165. Таксофони були розташовані у відділеннях зв'язку, в кінотеатрах та клубах, лікарнях, відділеннях банків, продовольчих магазинах та універмагах, на вокзалах та вулицях. Вони були розташовані в кабінах (будках) та нішах, шафках та під'їздах.  
У 1990-х роках телефони автомати майже зникли з вулиць міста. На початку 2000-х років в деяких публічних місцях знову з'явилися дещо модернізовані таксофони.

ID: 05860
Місто: Львів
Дата: 1955-1960
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця Килинського, колія, забудова, телефонна будка, люди, дитячий візочок

Працівниця винзаводу

Місто: Львів
Дата: 1965-1966
ID: 12220
Місто: Львів
Дата: 1965-1966
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Предмет і ключові слова: люди, портрет, завод, вино, промисловість

Запрошуємо до співпраці

Принципом реалізації проекту є відкритість та загальна доступність інформації, а отже кожен, хто зацікавлений чи володіє додатковою інформацією про певне зображення може допомогти нам у його описі. Нижче подані зображення, у описі яких ми потребуємо Вашої допомоги: