Між радянською спадщиною та європейськими тенденціями: становлення системи охорони культурної спадщини у Східній Європі

Між радянською спадщиною та європейськими тенденціями: становлення системи охорони культурної спадщини у Східній Європі

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Анастасія Фелькер

IMT, Інститут передових студій. Лука, Італія

26 травня 2014 / 17.00

Центр міської історії, Львів

Після 1991 р. Україна, Молдова і Білорусь успадкували цілу інфраструктуру й систему заходів від радянського часу, але водночас виникла потреба їхньої реорганізації відповідно до політики незалежної держави. Можна прослідкувати ці процеси на прикладі державної охорони історичних пам’яток, де увага перемістилася на національну спадщину із офіційним визнанням нерухомої спадщини меншин як частини культурного ландшафту. У той же час поганий стан частини важливих будівель, що перебували під охороною держави, та агресивна комерціалізація міського громадського простору посилили міський активізм у Кишиневі, Києві, Мінську тощо. Основною ідеєю руху було негайне втручання громадськості у захист культурної спадщини, оскільки держава не в змозі виконати свій обов’язок і забезпечити збереження нерухомої спадщини.

Презентація Анастасії Фелькер присвячена особливостям системи охорони культурної спадщини та її функціонуванні у сучасних Молдові, Україні та Білорусі, враховуючи тяглість радянської традиції, її положення й застосування.  Водночас презентація ставить східноєвропейську систему охорони культурної спадщини у контекст амбіцій європеїзації після 1991 р. через підписання міжнародних угод та прийняття законодавства. Автор ділиться роздумами про еволюцію держреєстрів культурних пам’яток у цих країнах та про політичне значення цієї еволюції й реакції на неї на різних рівнях культурного менеджменту (міжнародний, національний і місцевий).

Анастасія Фелькер

навчалася в аспірантурі з менеджменту й розвитку культурної спадщини (IMT, Інститут передових студій. Лука, Італія) та з порівняльної літератури (Академія наук, Кишинів, Молдова). Її дисертація "Менеджмент єврейською спадщиною в міському просторі Східної Європи" аналізує сучасне управління єврейською спадщиною у чотирьох пострадянських містах (починаючи від 1991 р.) з антропологічного погляду, розглядаючи учасників (такі як міжнародні організації, держава, еліти, релігійні громади, міські мешканці і т.д.), їхні зацікавлення, стратегію й політику щодо спадщини, а також практичні наслідки для самої культурної спадщини. Раніше дослідниця також аналізувала інтелектуальне творення російського літературного пантеону та практики "масового споживання" російської літератури в радянський і пострадянський час.

Зображення

Верхнє: Інтер'єр костелу Бернардинів (1630)