Між ідеями/візіями та містами модернізму

Модерністична візія міст – їхня архітектура і простори були добре вписані в ідею авангардного кіно, де рух та ритм відігравали чільну роль. До класики авангардних фільмів належать ті, у яких місто є одночасно і місцем дії, і актором дії. У фільмі "Людина з кіноапаратом"(1929) Дзиґа Вертов представив сцени із вулиць різних міст: Москви, Києва, Харкова, Одеси, віднаходячи в них подібності, що відповідали духу сучасності. Натомість, у фільмі "Берлін: симфонія великого міста" (1927) Вальтер Рутман показав щоденний ритм Берліна, який підпорядкований робочим годинам, руху потягів та людям у вирі їхньої зайнятості. Такою ж динамічною є візія великого американського міста, що представлена у фільмі Фрідріха В. Мурнау "Схід сонця" (1927). Там режисер протиставляє простори міста й села крізь призму їхніх мешканців.

Кожен із цих трьох фільмів відображає модерністські ідеї та уявлення про простір міста – архітектурний та соціальний – через спосіб життя, який із ним пов’язаний. Сучасні режисери та митці досі часто реферують у своїх фільмах чи проектах до тем, де відбувається діалог між модерністськими та авангардними поглядами.

Так, наприклад, із фільмом Вертова вибудовує діалог художниця Перрі Бард, яка в інтерактивному проекті "Man with a Moving Camera: The Global Remake" (2011) змонтувала кадри Вертова з образами сучасних міст та сіл. Про Берлін оповідає Вім Вендерс у фільмі "Небо над Берліном" (1987), який наперекір модернізму, найцікавішими просторами у місті вважає, власне, незабудовані. Американська метрополія повертається у кадрах документального фільму "21хНью-Йорк"  (2016) режисера Пьотра Стасіка, який зображує місто "зсередини": яке не завше красиве і не завше приваблює своєю архітектурою.

Зіставлення авангардних фільмів із сучасними творить діалог і з образами, і з ідеями модернізму. Відтак, виникають питання – які ідеї та погляди витримали випробування часом? На скільки виявились універсальними? Зрештою, цікаво подивитись із тієї ж перспективи також і на фотографії міст (на приклад, Гдині, Львова), де виникає сучасна архітектура, а довкола неї витворюються інтенції сучасності.

Лекція відбуватиметься польською мовою з синхронним перекладом.

Зображення
Верхнє: Фрагмент кінофільма Дзиґи Вертова "Людина з кіноапаратом" (1929)