Приховування соціального походження у повсякденних практиках населення міст радянської України (1929-1939 рр.)

Приховування соціального походження у повсякденних практиках населення міст радянської України (1929-1939 рр.)

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Нані Гогохія

Луганський національний університет ім.Тараса Шевченка

25 вересня 2012

Центр міської історії, Львів

Умови радянської колективізації та індустріалізації, становлення тоталітарної системи – катаклізми, що зламали звичний уклад побуту, об’єктивно вимагали створення нових стратегій виживання, варіантів адаптації, стереотипів поведінки. Більшовицька ідеологія розколола суспільство, використовуючи бінарну опозицію "трудові" і "нетрудові" класи. Такі терміни як "нетрудові класи", "нетрудові елементи" владою були перетворені на негативні кліше для маркування потенційно ворожих членів суспільства. Проблема виживання в Україні 1930-х рр. великої кількості людей, що опинилися в складних умовах, будучи заплямованими як соціально-чужі пролетаріату особи, вимагає від сучасних дослідників серйозної уваги. Не є секретом той факт, що одним з елементів стратегії виживання українського суспільства в умовах тоталітаризму стало приховування соціального походження та втеча від влади за рахунок переїзду до великих індустріальних міст, котрі потребували робочих рук, і в яких можна було "загубитися" у натовпі. Але лишаються маловивченими питання, яким чином це вдавалось пересічній людині, що опинилась сам на сам у двобої з владою за власне виживання, чи можна було розраховувати на збереження  таємниці в умовах пильного спостереження, перевірок, чисток і доносів? Вивчення різноманітних джерел – матеріалів комісій з чисток, інформаційних зведень обкомів партії щодо виявлення "соціально-чужих" елементів на підприємствах, в державних установах і закладах, спогадів та усних свідчень дозволяє відтворити складну картину існування великої кількості людей з "сумнівними біографіями" в тоталітарному суспільстві. Масштаби приховування соціального походження населенням республіки доводять неспроможність тоталітарної сталінської держави встановити максимально повний контроль над суспільством, поставивши всіх "неблагонадійних" на суворий облік.

У доповіді аналізуються особливості соціальної ситуації, в якій опинилось населення УСРР у 1929-1939 рр., визначаються причини, прийоми і наслідки приховування фактів власної біографії (особливо інформації про родинні зв’язки) мешканцями республіки.

Нані Гогохія

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ЛНУ імені Тараса Шевченка, у 2003 р. захистила кандидатську дисертацію за темою "Українське радянське місто 1929-1938 рр.: історико-соціальний аналіз". Тематика наукових досліджень – історія повсякденності, урбаністика, гендерна історія.

Зображення

Верхнє: Біля патефона. 1934 р.