Приховування соціального походження у повсякденних практиках населення міст радянської України (1929-1939 рр.)

Умови радянської колективізації та індустріалізації, становлення тоталітарної системи – катаклізми, що зламали звичний уклад побуту, об’єктивно вимагали створення нових стратегій виживання, варіантів адаптації, стереотипів поведінки. Більшовицька ідеологія розколола суспільство, використовуючи бінарну опозицію "трудові" і "нетрудові" класи. Такі терміни як "нетрудові класи", "нетрудові елементи" владою були перетворені на негативні кліше для маркування потенційно ворожих членів суспільства. Проблема виживання в Україні 1930-х рр. великої кількості людей, що опинилися в складних умовах, будучи заплямованими як соціально-чужі пролетаріату особи, вимагає від сучасних дослідників серйозної уваги. Не є секретом той факт, що одним з елементів стратегії виживання українського суспільства в умовах тоталітаризму стало приховування соціального походження та втеча від влади за рахунок переїзду до великих індустріальних міст, котрі потребували робочих рук, і в яких можна було "загубитися" у натовпі. Але лишаються маловивченими питання, яким чином це вдавалось пересічній людині, що опинилась сам на сам у двобої з владою за власне виживання, чи можна було розраховувати на збереження  таємниці в умовах пильного спостереження, перевірок, чисток і доносів? Вивчення різноманітних джерел – матеріалів комісій з чисток, інформаційних зведень обкомів партії щодо виявлення "соціально-чужих" елементів на підприємствах, в державних установах і закладах, спогадів та усних свідчень дозволяє відтворити складну картину існування великої кількості людей з "сумнівними біографіями" в тоталітарному суспільстві. Масштаби приховування соціального походження населенням республіки доводять неспроможність тоталітарної сталінської держави встановити максимально повний контроль над суспільством, поставивши всіх "неблагонадійних" на суворий облік.

У доповіді аналізуються особливості соціальної ситуації, в якій опинилось населення УСРР у 1929-1939 рр., визначаються причини, прийоми і наслідки приховування фактів власної біографії (особливо інформації про родинні зв’язки) мешканцями республіки.

Зображення

Верхнє: Біля патефона. 1934 р.