Злочинці підлітки у містах Харківського намісництва 1780-1796 рр.

Час Харківського намісництва – визначальний для історії сходу України. Великі імперські реформи зіткнулися із традиційним світом, витворений симбіоз просвітницької риторики та місцевих практик буде основним для майбутнього земель колишніх слобідських полків. Для розуміння повсякденних практик історик використовує в основному наявний пласт джерел – судову документацію, характеристику злочину і злочинців. Завдяки девіації часто розуміється норма і мотивації поведінки. Вивчення історії дитинства та підліткового віку служить підставою для розуміння культури в цілому, система соціалізації та дорослішання допомагає виявити механізми формування відносин в середині соціуму. Дослідження підліткового злочину служить ключем для розуміння соціальних процесів загалом.

Кінець XVIIIcт. – час формування особливостей міського побуту регіону. Панування традиційних відносин: експлуатація підліткової праці шляхом "учнівства", перевага торгівельного та адміністративних характеру міста над виробничим, рустикальність міських центрів поволі починає трансформуватися у пре-індустріальні відносини (виникнення мануфактур, видозміна цехового устрою, наявність найманої робочої сили). На цьому тлі з низки причин виокремлюється намісницький центр Харків. Місто, що відіграє вагому роль в загальноукраїнському масштабі. На думку Володимира Маслійчука, твердження, що Харків тривалий час не відрізнявся від інших міст регіону, потребує істотної корегування.

Інформаційна підтримка: