Випробування владою: посадова злочинність радянської номенклатури великих міст в Україні часів НЕПу (за матеріалами херсонської справи)

Нові радянські іміджі міст почали проявлятися вже на початку 1920-х років та були пов’язані не тільки з віссю "центр-периферія", а й з цілою низкою чинників, зумовлених політикою нової влади. Так, приміром, більшість представників радянської номенклатури сприймали призначення в Старобєльськ як покарання, вислання, страшне випробування, оскільки це було окружне місто сільськогосподарського повіту/округу з погано розвиненою інфраструктурою, територія якого ще й була місцем перебування покараних, засуджених до адміністративного вислання – тут осідали гастролери-інваліди, дрібні крадії, нетрудовий елемент тощо. Переведення зі столичного Харкова до Херсона, на таку саму, або навіть на вищу посаду, сприймалося як пониження через викидання на периферію столичного життя з втратою усіх його можливостей. Херсон розглядався як провінційне міщанське болото, яке засмоктує та робить обивателем навіть перевіреного партійця. Очевидно, що така оціночна щодо міст інформація циркулювала у середовищі партійних працівників, які переживали постійні мобілізації та ротації.

"Херсонська справа", як одна з типових для середини 1920-х рр., певною мірою відкриває сторінку непарадного бачення повсякденного буття представника радянської номенклатури у просторі міста. Реконструкція Херсонської справи з джерел різного походження як офіційного так і не офіційного характеру (звіт комісії ЦК КП(б)У, висновок одеської прокуратури, стенограми засідань перевірочних комісій листування місцевих працівників з владними структурами, приватні повідомлення основних учасників та жертв скандалу тощо) дозволяє зібрати докупи бачення ситуації з різних точок зору на тлі соціальної реакції на дії представників влади, а також простежити як із фрагментарних, осколкових пам’ятей про випадок взаємодії з представником влади постає загальне сприйняття населенням місцевої номенклатурної еліти та формується враження від певного міста.

До уваги пропонувалися наступні проблеми:

• процеси формування нової суспільної ієрархії з елітною групою радянських керівників та партійців на чолі;
• соціальні механізми протистояння злочинним діям влади / ступінь лояльності до влади;
• мобілізації та ротації партійців як спосіб заохочення / покарання.

Інформаційна підтримка: