Випробування владою: посадова злочинність радянської номенклатури великих міст в Україні часів НЕПу (за матеріалами херсонської справи)

Випробування владою: посадова злочинність радянської номенклатури великих міст в Україні часів НЕПу (за матеріалами херсонської справи)

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Міхеєва Оксана

Донецький державний університет управління

21 травня 2012

Центр міської історії, Львів

Нові радянські іміджі міст почали проявлятися вже на початку 1920-х років та були пов’язані не тільки з віссю "центр-периферія", а й з цілою низкою чинників, зумовлених політикою нової влади. Так, приміром, більшість представників радянської номенклатури сприймали призначення в Старобєльськ як покарання, вислання, страшне випробування, оскільки це було окружне місто сільськогосподарського повіту/округу з погано розвиненою інфраструктурою, територія якого ще й була місцем перебування покараних, засуджених до адміністративного вислання – тут осідали гастролери-інваліди, дрібні крадії, нетрудовий елемент тощо. Переведення зі столичного Харкова до Херсона, на таку саму, або навіть на вищу посаду, сприймалося як пониження через викидання на периферію столичного життя з втратою усіх його можливостей. Херсон розглядався як провінційне міщанське болото, яке засмоктує та робить обивателем навіть перевіреного партійця. Очевидно, що така оціночна щодо міст інформація циркулювала у середовищі партійних працівників, які переживали постійні мобілізації та ротації.

"Херсонська справа", як одна з типових для середини 1920-х рр., певною мірою відкриває сторінку непарадного бачення повсякденного буття представника радянської номенклатури у просторі міста. Реконструкція Херсонської справи з джерел різного походження як офіційного так і не офіційного характеру (звіт комісії ЦК КП(б)У, висновок одеської прокуратури, стенограми засідань перевірочних комісій листування місцевих працівників з владними структурами, приватні повідомлення основних учасників та жертв скандалу тощо) дозволяє зібрати докупи бачення ситуації з різних точок зору на тлі соціальної реакції на дії представників влади, а також простежити як із фрагментарних, осколкових пам’ятей про випадок взаємодії з представником влади постає загальне сприйняття населенням місцевої номенклатурної еліти та формується враження від певного міста.

До уваги пропонувалися наступні проблеми:

  • процеси формування нової суспільної ієрархії з елітною групою радянських керівників та партійців на чолі;
  • соціальні механізми протистояння злочинним діям влади / ступінь лояльності до влади;
  • мобілізації та ротації партійців як спосіб заохочення / покарання.

Міхеєва Оксана

професор кафедри соціології управління Донецького державного університету управління. У 2012 р. захистила докторську дисертацію, присвячену вивченню правоохоронної системи радянської України часів нової економічної політики з історичних позицій. Автор монографії “Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921-1928 рр.): історичні аспекти”.

Інформаційна підтримка: