Перший львівський парк розваг: спірний символ міського статусу
Вінсент Гойєр
Інститут історії та культури Східної Європи ім. Лейбніца (GWZO)27.11.2025, 16:00
Бібліотека Центру міської історії
На початку літа 1911 року львівська преса була сповнена ентузіазму: на так званій Виставковій горі ось-ось мав відкритися перший у місті масштабний парк розваг. Так на ділянці площею 15 000 квадратних метрів, наданій містом, було побудовано різноманітні атракціони, серед яких були "Будинок нісенітниць", наповнений "кривими" дзеркалами і фальшивими дверима, та "Колесо радості", платформа, що оберталася, поки не скидала пасажирів. Час відкриття парку збігся з щомісячним ярмарком, що обіцяло постійний потік відвідувачів і великий інтерес громадськості. Луна-парк слугував розважальним центром ярмарку — ініціатива польсько-націоналістичного оргкомітету ярмарку. Газетні статті запевняли, що завдяки цій "грандіозній атракції" Львів стане в один ряд з такими містами, як Лондон, Париж, Мюнхен чи Відень.
Однак невдовзі після відкриття виникли запеклі суперечки щодо національного забарвлення парку розваг. Єврейські та українські газети висловлювали скептицизм щодо проєкту, вказуючи на польсько-націоналістичну спрямованість ярмарку. Але невдовзі навіть польська преса почала приєднуватися до закликів бойкотувати парк, оскільки на його території були помічені німецькі підприємці. У відповідь на триваючу політику германізації, спрямовану проти поляків у Пруссії, вони закликали польське населення Львова триматися подалі від парку на знак протесту. З розвитком подій власники бізнесу, місцева влада та націоналісти боролися за публічний імідж парку, прагнучи або привабити, або відлякати відвідувачів.
Під час міського семінару дослідник поєднає національні бачення простору та повсякденні практики дозвілля, аби показати, як популярні розваги вийшли за межі простого проведення часу, ставши високополітизованою ареною, де обговорювалися питання соціального контролю та приналежності до багатоетнічного міста.
Аспірант Інституту історії та культури Східної Європи ім. Лейбніца (GWZO) у Лейпцигу. Його дисертація “Дозвілля під контролем? Політизація популярних розваг у багатонаціональних містах Варшави, Львова та Познані, 1890-1914 рр.” досліджує, як такі атракції, як театри, кінотеатри чи парки розваг, формували повсякденне життя у нових містах пізньоімперської Східної Європи. Під час резиденції у Центрі міської історії досліджує колекції періодичних видань, що зберігаються у бібліотеках міста, щоб завершити свою дисертацію.
Вінсент Гойєр
Інститут історії та культури Східної Європи ім. Лейбніца (GWZO)
Міський семінар відбудеться у форматі робітні, на яку запрошені дослідники й дослідниці для обговорення наукових проєктів, досліджень, які перебувають на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.
Участь в міському семінарі передбачає попереднє прочитання і обговорення тексту дослідника. Якщо ви хочете долучитись до семінару, будь ласка, напишіть на е-мейл Мар'яни Мазурак (m.mazurak@lvivcenter.org), і ми завчасно надішлемо вам матеріали.
Зображення
Верхнє: Другий великий парк розваг під Високим замком у Львові у 1913 році / "Історія Львова", том 2, с. 331