Ще одне визначення природи периферії у другій половині ХІХ ст. у Центрально-Східній Європі: приклад міст Ясс і Кракова

Ще одне визначення природи периферії у другій половині ХІХ ст. у Центрально-Східній Європі: приклад міст Ясс і Кракова

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Ралука Ґолейштену

Центрально-європейський університет, Будапешт

28 травня 2014 / 17.00

Центр міської історії, Львів

У рамках ширшого дослідження "Динаміка зв’язків "центр-периферія" у місті Центрально-Східної Європи впродовж другої половини ХІХ ст.: Бухарест – Ясси; Краків – Львів", яке виконуватиметься дослідницею у Центрі, ця презентація буде зосереджена на спробах ряду інтелектуалів та лідерів-політиків переглянути статус центральності у тій формі, яку йому раніше адміністративно приписували на рівні маєтностей, міст і регіонів.

Одночасно із народження модерної Румунської держави та встановленням австро-угорського дуалізму виникла потреба перенести велику масу національно-культурних символів із локальної дійсності, як-от від таких владних центрів, як столиця Молдавії - Ясси чи неформальної столиці Галичини - Кракова, до більш космополітичних утворень, таких як Бухарест чи Львів; натомість інші символи занепадали і зникали.

Утім, локальна еліта реагувала на новий статус-кво, намагаючись зберегти регіональну ідентичність і особливо надати нового значення ідеї периферії, розглядаючи власні провінції з таких позицій, де їхня декларована периферія (Ясси чи Краків) сама була центром.

Присвячена уявній реконструкції периферії через спогади та подорожні нотатки, презентація розгляне румунських і польських письменників і політиків, які, незадоволені новими політичними реаліями 1860-х рр., намагалися позбутися нового "периферійного" статусу або через ностальгічну реконструкцію "старої" слави Ясс чи Кракова у літературі або через відкриття нових периферій у своїх подорожах до екзотичних місць – таких периферій, де вони б проектували свої "просвітлені" погляди людей, які походять із географічного центру.

Др. Ралука Ґолейштену

вивчала журналістику й політологію у Бухарестському університеті. Закінчила магістратуру й аспірантуру з інтелектуальної історії в Центральноєвропейському університеті (Будапешт) та в Польській академії наук (Варшава). Зараз є членом дослідницького проекту "Особливість розвитку в історіях Польщі та Центральної Європи. Історичний аналіз дебатів про національну й регіональну винятковість", який виконується при Інституті історії ім. Т. Мантофеля ПАН (Варшава). Наукові інтереси дослідниці охоплюють такі сфери: соціальна історія Центрально-Східної Європи; ідеологія Центрально-Східної Європи; історія історіографії; компаративний метод у суспільних науках; побут Західної Європи ХІХ ст.; переміни міського ландшафту: місто Центрально-Східної Європи на переломі ХІХ-ХХ ст. Поточні дослідження присвячено ролі галицьких і молдавських землевласників у модернізації своїх країн (тобто землевласник у ролі підприємця) та політичній ролі літератури Центрально-Східної Європи на переломі ХІХ-ХХ ст.

Зображення

Верхнє: Статуя Стефана Великого у Яссах, 1883-1906