Ще одне визначення природи периферії у другій половині ХІХ ст. у Центрально-Східній Європі: приклад міст Ясс і Кракова

У рамках ширшого дослідження "Динаміка зв’язків "центр-периферія" у місті Центрально-Східної Європи впродовж другої половини ХІХ ст.: Бухарест – Ясси; Краків – Львів", яке виконуватиметься дослідницею у Центрі, ця презентація буде зосереджена на спробах ряду інтелектуалів та лідерів-політиків переглянути статус центральності у тій формі, яку йому раніше адміністративно приписували на рівні маєтностей, міст і регіонів.

Одночасно із народження модерної Румунської держави та встановленням австро-угорського дуалізму виникла потреба перенести велику масу національно-культурних символів із локальної дійсності, як-от від таких владних центрів, як столиця Молдавії - Ясси чи неформальної столиці Галичини - Кракова, до більш космополітичних утворень, таких як Бухарест чи Львів; натомість інші символи занепадали і зникали.

Утім, локальна еліта реагувала на новий статус-кво, намагаючись зберегти регіональну ідентичність і особливо надати нового значення ідеї периферії, розглядаючи власні провінції з таких позицій, де їхня декларована периферія (Ясси чи Краків) сама була центром.

Присвячена уявній реконструкції периферії через спогади та подорожні нотатки, презентація розгляне румунських і польських письменників і політиків, які, незадоволені новими політичними реаліями 1860-х рр., намагалися позбутися нового "периферійного" статусу або через ностальгічну реконструкцію "старої" слави Ясс чи Кракова у літературі або через відкриття нових периферій у своїх подорожах до екзотичних місць – таких периферій, де вони б проектували свої "просвітлені" погляди людей, які походять із географічного центру.

Зображення

Верхнє: Статуя Стефана Великого у Яссах, 1883-1906