Відбулись освітні воркшопи довготривалої серії "Розуміти модерність"

Від початку  2026 року відбулися два перші  воркшопи — довготривалої серії робітень "Розуміти модерність", що присвячена методологічним викликам у викладанні модерного періоду європейської історії крізь призму досвіду України та Східної Європи.   

Цьогорічні шість зустрічей фокусуватимуться на різних "соціалістичних" досвідах, зокрема і на їхніх "радянських" варіантах, а в результаті обговорень учасники й учасниці сформують силабус курсу з викладання радянської історії із вже напрацьованою літературною, джерельною та методологічною базою. 

Темою першої зустрічі 28 лютого стала "Війна і революція в системі радянської історії", на якій Віктор Дроздов (Ізмаїльський державний гуманітарний університет) презентував джерела та літературу про Жовтневу революцію, а Альберт Венгер (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) – про війну. Події громадянської війни в академічному середовищі почасти трактуються по-різному й це поширюється на такі начебто прості речі як термінологія чи хронологічні межі. Відповідно, учасники дискутували щодо можливих оптик та перспектив, які варто враховувати при викладанні цього періоду. Іншим лейтмотивом обговорення була багатошаровість революції як події, де співвідносяться центр та периферії, вожді та погляд "знизу" й акторами виступають різні соціальні, національні, релігійні та етнічні спільноти.

Темою зустрічі 28 березня була "Віра в науку та прогрес і системне насилля як 'опора' режимів". Олег Разиграєв (Волинський національний університет) представив монографії, де центральною темою є насилля породжене політичною системою, а також джерела й ресурси, які допомагають знайти та відновити пам’ять про репресованих. Про іншу "опору" радянської системи, всепроникну віру в науку та прогрес, розповідав Геннадій Казакевич (Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка), звертаючись до уявлень про технологію як нейтральний інструмент модернізації радянського проєкту, а також як принципи "єдності теорії та практики" та "практики як критерію істини" у поєднанні з політичним контролем призвели до того, що сама "практика" стала ідеологічно визначеною. 

До зустрічей долучились:

• Віктор Дроздов (Ізмаїльський державний гуманітарний університет)
• Альберт Венгер (Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара)
• Олег Разиграєв (Волинський національний університет ім.і Лесі Українки)
• Геннадій Казакевич (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка) 
• Павло Леньо (Ужгородський національний університет)
• Євген Захарченко (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна)
• Вікторія Венгерська (Житомирський державний університет ім. Івана Франка)
• Роман Любавський (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна)
• Ольга Коляструк (Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського)
• Юлія Кравченко (Києво-Могилянська академія)
• Богдан Шумилович (Український католицький університет)
• Інна Чернікова (Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди)
• Олександр Безаров (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича)

Ми вдячні учасникам за цікаві доповіді, дослідницькі запитання та підбір тематичної літератури й джерел. Очікуємо прийдешніх зустрічей, які фокусуватимуться на наступних тематичних блоках: 

• "Радянська людина і управлінська номенклатура"
• "Неринкова економіка та ідея праці у соціалізмі"
• "Уява та уявне: радянська культура і пропаганда"
• "Національне питання і радянський проєкт"

У центрі серії "Розуміти модерність" – питання, як викладати й пояснювати складні, суперечливі та багатовимірні процеси історичних трансформацій останніх двох століть: розбудову й занепад імперій, формування національних держав, причини та логіку масштабних воєн, відмінності модернізаційних проєктів, специфіку соціалістичних експериментів і довготривалість їхніх спадків. Метою воркшопів є створення простору для критичного обговорення та переосмислення викликів, з якими нині стикаються викладачі історії, культурології, соціології, антропології та інших суміжних дисциплін. 

Серія робітень організовується Центром міської історії у партнерстві з Харківським національним університетом імені В.Каразіна, Ужгородським національним університетом, Дніпровським національним університетом імені О. Гончара, Українським католицьким університетом, Ізмаїльським державним гуманітарним університетом, Чернівецьким національним університетом імені Ю. Федьковича, Вінницьким державним педагогічним університетом, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Зображення

Верхнє та галерея: презентація Геннадія Казакевича та Альберта Венгера / Центр міської історії