[розaрхівування]

[розaрхівування]

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

01.05.2017

Міський медіаархів запускає цикл публічних показів матеріалів зі своїх колекцій "[роз]Архівування". Цей проект створений для популяризації ідей, пов'язаних із архівною спадщиною та впровадження нових неакадемічних способів розмови про минуле.

Відкриття показів із цього циклу відбудуться у рамках святкування Дня міста Львова. З цієї нагоди ми запропонуємо для перегляду два фільми про Львів, які були оцифровані з кіноплівки у архівах. Покази обох фільмів відбудуться 5 травня о 21.00просто небана площі Музейнійа також одночасно з цим у Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького та парку "Горіховий Гай".

Перший фільм має назву "Добрий день Львова". Він був відзнятий Володимиром Шевченком та київською кіностудією Укркінохроніка у 1969-му році і згідно з задумом режисера показує місто через образи праці і відпочинку мешканців Львова. Важливим елементом стрічки є музика, що супроводжує візуальний ряд – це джазова експериментальна імпровізація, запропонована молодим музикантом і композитором Михайлом Мануляком.

На противагу кольоровому погляду зі столиці, другий фільм знятий на Львівській студії телебачення. Чорно-біла стрічка "Пісні над Львовом" є останньою музичною кінороботою режисера Олександра Гериновича. Його створено наступного року, у 1970-му. Музика, що характерно для того часу, є також невід’ємним елементом у фільмі. Попри оспівування досягнень Львова через соціалістичну поезію, романтичний образ міста стає домінантним акцентом у сюжеті.

Подія організовується спільно з Департаментом розвитку Управління культури Львівської міської ради.

[роз]Архівування - це неформальні покази збірок та колекцій Міського медіаархіву, які покликані популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості. Ми прагнемо формувати нові погляди на архівування та представляти історичні колекції з незвичної перспективи. Заходи з цього циклу передбачають спільні перегляди і прослуховування візуальних, аудіо-візуальних, чи аудіо творів, які б у відмінній від академічності атмосфері вільних рефлексій і обговорення поєднували популярні формати та архівні-історичні збірки. Це будуть вечори сине-музики чи фото-музики, перегляди фільмів, фото-презентації та інші події, які представлятимуть діалог сучасного і минулого.

Довідка про фільми:

ДОБРИЙ ДЕНЬ ЛЬВОВА, - Укркінохроніка: Київ, 1969. (Режисер В. М. Шевченко, музика М. Мануляка, вірші Р. Лубківського, звукооператор Стремовський Г., муз. Редактор Р. Радченко, редактор М. Бережний, директор картини Р. Кушнір, директор студії Шкурін В., монтажниця Г. Лавриненко)

У 1969 влада міста Львова мала намір відзначити 30 річчя приєднання західноукраїнських земель до СРСР і на рівні Львівського обкому партії було прийняте рішення замовити кінострічку, що популяризуватиме звершення, яких досягло місто за часів радянської влади. Урядовці звернулися до київської студії Укркінохроніка, що випускала документальні нариси та фільми про Львів, а також спеціалізувалася на виробництві кіно-новин. Тривалий час кореспондентом Укркінохроніки у Львові був Володимир Шевченко. Згодом він став уславленим режисером та оператором, який відзняв аварію на Чорнобильській АЕС у 1986 році, унаслідок чого й загинув. Шевченко запропонував цікаву ідею – показати Львів через призму праці та відпочинку. Стрічка повинна була мати дві частини, кожна з яких показувала б радянські підприємства Львова та культурний відпочинок працівників цих підприємств. Шевченко мав чисельні візуальні плани міста, які представляли взірцеві підприємства, та прекрасні образи містян. Не вистачало тексту і музики. До фільму запросили Миколу Вінграновського, який працював на студії Довженка і мав досвід поєднання різних жанрів мистецтва. Проте його вірші здалися авторам фільму надто "ліберальними" і довелося замінити поета на Романа Лубківського, більш надійного львівського автора. Найцікавішою особливістю фільму, крім чудових планів та поезії Лубківського, стала музика молодого джаз-виконавця та композитора Михайла Мануляка. Його запросили на студію у Київ і, споглядаючи візуальні плани, музикант разом із колегами створив джазову композицію, в якій був задіяний віброфон – єдиний на той час інструмент такого типу у Львові. Музика цього фільму була створена безпосередньо в студії, відзначається віртуозністю та свіжістю трактування ритмо-ряду і зв’язана із картинкою, яку бачить глядач. Це був своєрідний взірець кіно-музики, коли музичний виконавець імпровізує в залежності від зміни візуального ряду. Фільм вийшов легкий і не обтяжений ідеологічними постулатами. Його показували в усіх кінозалах міста і стрічка була популярною серед мешканців. А Михайла Мануляка запросили у Львівську філармонію створити ансамбль, який він назвав "Ватра".

ПІСНІ НАД ЛЬВОВОМ, - Львівська студія телебачення (УРСР): Львів, 1972 (режисер фільму Олександр Геринович, оператор В. Татарінов, звукорежисер П. Бабяк, монтаж Т. Єльянова, директор картини Т. Брикайло, редактор Оксана Паламарчук).

Чорно біла стрічка Львівського телебачення тривалістю 40 хвилин мала на меті показати найкращі творчі сили міста у часи його розквіту. Це була остання робота над музичними фільмами Олександра Гериновича, одного з творців художнього мовлення на Львівському ТБ. Також цей фільм став останньою роботою Оксани Паламарчук, яка працювала на ТБ з 1957-го року і була звільнена з посади редактора за нібито "національні надмірності". Після успішних картин 1968-го ("Залицяльники") та 1969-го ("Сійся, родися"), редактори ЛТБ вирішили створити стрічку, яка показувала б Львів через його соціалістичну поезію та музику. Молоді люди, щойно закінчивши навчання у львівських вузах, йдуть на Високий Замок, щоб попрощатися з містом. Далі вони поїдуть в різні міста СРСР будувати соціалізм та "прекрасне майбутнє". Кожна пісня чи танок фільму мали бути прив’язані до міської топографії чи відображати досягнення Львова, але в кінцевому результаті тут домінує романтична тематика - пісні про кохання та почуття. Твори представлені у цьому фільмі були створені Р.Братунем, М.Скориком, М.Петренком, К.Соколовим, А.Кос-Анатольським, Б.Стельмахом, Б.Юрківим, С.Пушиком, Б.Янівським, та ін. У фільмі виступили молоді артисти І. Попович, О. Щербакова, Л. Боровець, В. Шумлянська, М.Кемпа, М.Цюпак, відомий танцюрист О.Чепурчук, аматорські ансамблі "Росинка" та "Дружба". Для фільму львівські автори навіть написали пісню про футбол - де "Карпати" не програють, а перемагають!

Зображення

Верхнє: Міський медіаархів