Наталія Ромік

Наталія Ромік

художниця, архітекторка, політологиня, Польща


  • Тема дослідження:
    Таємні сховки: архітектурний аналіз підпільної інфраструктури порятунку євреїв під час Другої світової війни
    Період:
    серпень 2021
  • facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Випускниця політології, практикуюча архітекторка, дизайнерка, мисткиня. У 2018 р. Наталія Ромік здобула науковий ступінь доктора філософії PhD на факультеті архітектури Барлета в Університетському коледжі Лондона, захистивши дисертацію на тему: "Пост-єврейська архітектура пам’яті у колишніх штетлях східної Європи" ( Post-Jewish Architecture of Memory within Former Eastern European Shtetls). Вона поєднує наукові дослідження з методами сучасного мистецтва та архітектури для дослідження (пост)єврейської архітектури пам’яті. Наталя Ромік вигравала численні гранти, у тому числі від Лондонського партнерства мистецтв і гуманітарних наук, Стипендію Міністерства культури і національної спадщини Польщі за проєкт "Єврейська архітектура у (не)пам’яті Сілезії" ( Jewish Architecture of (Non-)Memory in Silesia). У 2007-2014 р.р. вона співпрацювала зі студією Нідзьо Дизайн, виступала консультанткою у формуванні основної експозиції Музею ПОЛІН та співавторкою реставрації синагоги у Хмільнику. Наталія Ромік входить до архітектурної групи "SENNA", яка займається дизайном, у тому числі для виставки у Верхньосілезькому Музеї юдаїки у м. Ґлівіце та постійної експозиції на Єврейському кладовищі Брудно у Варшаві, під назвою "Бейт Альмін – вічна домівка" ("Beit Almin – Eternal Home"). У 2018 р. вона виступила співкураторкою виставки "Відсторонені: березень 68-го і його наслідки" (Estranged: March ’68 and Its Aftermath) (Музей польських євреїв ПОЛІН, Варшава, 2018 р.). Членкиня Асоціації польських архітекторів.

Сьогодні Наталія є стипендіаткою (постдокторантське дослідження) Фонду Герди Хенкель у проекті "Таємні сховки: архітектурний аналіз підпільної інфраструктури порятунку євреїв під час Другої світової війни" ( Hideouts: the architectural analysis of the secret infrastructure of Jewish survival during the Second World War).

Українська фаза проекту є частиною поточного постдокторантського дослідження про місця переховування, яка здійснюється за підтримки Фонду Герди Хенкель. Проект досліджує сховки, які використовувалися єврейськими мешканцями центрально-східної Європи для порятунку під час Другої світової війни. Переслідувані євреї переоснащували існуючу архітектуру, щоб сховатися і врятуватися у часи екстреми. Декому з них вдалося уціліти, переховуючись самостійно, а комусь допомагали співвітчизники. Більшості порятованих довелося переробити існуючу архітектуру (горища, каналізаційні колектори і підвали), переобладнавши ці приміщення на сховки, або ж навіть будувати спеціальні криївки у землянках, у стовбурах дерев, і навіть у порожніх склепах. Ця основна інфраструктура порятунку мусіла не просто переховувати людей, а й підтримувати їх побут, надати притулок, харчування, повітря, воду, кудись потрібно було викидати сміття тощо. І все це мало поміститися на кількох квадратних метрах. Деякі з цих сховків збереглися до сьогодні. Вони практично зруйновані, і від відсутності догляду і через природний занепад. У центрі проекту – парадоксальна матеріальність цих сховків, дослідження цього невидимого архітектурного шару за допомогою міждисциплінарних методів цифрової гуманістики. Проект сприяє антропологічним дослідженням архітектури, наголошуючи на матеріальному і просторовому вимірах життя у переховуванні, збираючи доказову базу побутової архітектурної творчості, яка застосовувалася в умовах загрози життю. Я розглядаю ці сховки як приховані пам’ятники винахідливості осіб, уцілілих в Голокості та їх помічникам.

Мета проекту Наталії – перевірити належні заходи вшанування пам’яті, на основі перформативних і мистецьких методів дослідження для полегшення процесів суспільної пам’яті. Проект включає і архівні дослідження, і аналіз джерельної бази та свідчень, реконструкцію макетів таємної архітектури виживання. Наталія провадить дослідження на місцях з більшим наголосом на експериментальні, цифрові і перформативні методи. Для вивчення сховків вона працює з методом тривимірного сканування, архітектурного моделювання, фотограметрії, аерокартування, відеозондування, археології, геодезичної зйомки, таким чином долучаючись до перспективної сфери цифрової гуманістики. Для вшанування пам’яті сховків вона створить силіконові форми, скульптурні зліпки, архітектурні макети і пам’ятні інсталяції сховків, які будуть виставлятися та використовуватися у публічних перформансах. Результати дослідження буде представлено у 2022 р. на виставках у Національній галереї мистецтв Захента і у Центрі сучасного мистецтва TRAFO у Щецині. Разом з Центром міської історії у Львові планує працювати над українською версією цієї виставки.

Під час свого дослідницького перебування у Центрі міської історії Наталія вивчала різні місцеві об’єкти єврейських сховків. Вона відвідала ріку Полтву у Львові, де під час Другої світової війни міська каналізаційна система використовувалася для переховування групи євреїв (серед них були і Якуб Берестицький, Павел, Христина, Ігнаці і Пауліна Хігери, і Галіна Вінд). У своїх польових дослідженнях їй допомагав Андрій Риштун з групи "Дослідників Львова / Urban Explorers Lviv". Ще одна фаза дослідження вивчала печери в селі Озерна і печеру Вертеба у Тернопільській області. Там вона пройшла слідами родини Стернерів, які переховувалися у цих печерах під час Голокосту. У цьому випадку дослідження Наталії покладалося на працю Кріса Ніколя, а також на стрічку "Нема такого місця на Землі" ( No Place on Earth ), яку він зняв разом з Джанет Тобіас про цю неймовірну історію. Її поїздці до печер посприяли Лариса Чуловська, Євгеній Чуловський, Сергій Єпіфанов, Міша Сохатський і Наталія Мисак.

Ще один кейс, який вивчала Наталія під час свого перебування у Центрі міської історії, - це сховок, влаштований у підвалі приватного будинку у м. Жовква, де під час Другої світової війни ховалася Клара Крамер з усією родиною. Ця дослідницька резиденція також принесла несподівані відкриття, наприклад, імовірний сховок, виявлений під долівкою в одній з кав’ярень у старому центрі Львова, а також відвідини занедбаних синагог і домів молитви.

Зображення

Портрет: POLIN Museum