Керівник департаменту досліджень правозахисної організації "Truth Hounds", та аспірант кафедри історії Національного Університету "Києво-Могилянська Академія.

Його наукові інтереси стосуються історії Радянського Союзу, з особливою увагою до ключових суспільно-політичних понять пізнього соціалістичного періоду. Зокрема, він досліджує семантичні трансформації понять "перебудова", "гласність", "демократизація" та інших. Має понад сім років досвіду документування воєнних злочинів і порушень прав людини в умовах збройних конфліктів. Разом з командою “Truth Hounds” він досліджує сучасні практики ведення війни, патерни скоєння міжнародних злочинів, питання захисту цивільного населення та міжнародно-правової відповідальності.

У своєму дослідженні Роман зосереджується на трансформаціях, яких зазнає джерело в умовах масового документування війни та фокусу на можливих порушеннях міжнародного гуманітарного права. Якщо в гуманітаристиці останніх десятиліть основна увага зосереджувалася на пам'яті, способі оповіді й суб'єктивних перспективах, то повномасштабна війна Росії проти України та зашитий у численні документаційні ініціативи фокус на правосуддя знову актуалізують проблему встановлення факту — не як претензію на повну об'єктивність, а як методологічну та етичну необхідність. Логіка свідчення, зосереджена на передачі пережитого, і логіка доказу, що вимагає структурованості, метаданих та верифікації не просто співіснують, а взаємно формують одна одну. 

Під час резиденції у Центрі міської історії у рамках стипендійної програми з документування та архівування LivArch Роман проаналізує, як сучасні практики документування воєнних злочинів організовують це співвідношення, яким чином вимога доказовості впливає на структуру джерела і які наслідки це має для розуміння факту та для майбутнього історичного письма.