Антропологиня, фольклористка, усна історикиня. Після завершення базової філологічної освіти у Львівському національному університеті ім. І. Франка здобула ступінь докторки філософії (кандидатки філологічних наук) у галузі фольклористичних студій та працювала старшою науковою співробітницею Інституту народознавства НАН України (2001–2023). Від 2024 р. незалежна дослідниця. Членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Української асоціації усної історії.

У рамках стипендіальної підтримки Каси ім. Юзефа М'яновського стажувалась в Інституті етнології і культурної антропології Варшавського університету (2008 р.). 2022 р. взяла участь у Проєкті академічної мобільності Програми "Erasmus+". Стипендіатка програми "STIBET I" Німецької служби академічних обмінів DAAD (2023 р.)

Наукові інтереси останніх років пов'язані з усноісторичним та фольклористичним вивченням досвіду "важкого минулого" (колективізація, депортація, ув'язнення, голоди й Голодомор, Голокост, війни, Рух Опору у ХХ столітті) та "важкого сучасного" – російської війни проти України у ХХІ столітті. З початком повномасштабного вторгнення проводить інтерв’ю з тими, хто досвідчує війну Росії проти України. Фокусується на словесній репрезентації субʼєктивного досвіду війни в контексті типологічних рис конструювання оповіді про "важке минуле".

Попередні наукові дослідження стосувалися культурної типології українських погранич загалом та фольклорної традиції українсько-молдовського пограниччя зокрема. Авторка монографії про символіку українського фольклору та співавторка дослідження про фольклорну традицію українців півночі Молдови.

Під час резиденції в Центрі міської історії в межах проєкту "LivArch" дослідниця випрацьовуватиме інструменти для "навігації" в текстовому просторі архівів, що формуються в межах колективних та індивідуальних проєктів документування війни Росії проти України. Серед першочергових завдань – вироблення індексу ключових концептів і мотивів, який, як очікується, допоможе розбудувати спільну траєкторію в систематизації та подальшому вивченні усього масиву свідчень – особливо коли йдеться про ті ініціативи, які фіксують досвід війни у форматі сторітелінгу.