Джузеппе Татео здобув ступінь PhD в Інституті Макса Планка із соціальної антропології у м. Галле (Німеччина).

Під час свого становлення у царині соціокультурної антропології в Університеті Турину він займався урбаністичними етнографіями постсоціалістичних і пострадянських міст. Провів два коротких польових дослідження: перше у північній Румунії, де вивчав місцеві міжконфесійні конфлікти, а два роки по тому – у Молдові, де досліджував новий, орієнтований на Захід, бік столиці.

У Львові Джузеппе працював над своєю докторською дисертацією на тему збільшення присутності релігійних символів у міському ландшафті Бухареста після 1990 р. Такий процес повторного ознакування простору у постсоціалістичному Бухаресті має як матеріальні, так і нематеріальні прояви – встановлення хрестів у конкретних місцях, будівництво нових церков і храмів, а також масові процесії на вулицях столиці під час ходів і прощ. Бібліографічні матеріали Центру міської історії у Львові сприяють компаративному підходу та пропонують цінну інформацію про повернення релігії у міський простір Львова та України загалом. До того ж, релігійний склад Львова також наводить на інтригуючі паралелі з Румунією, особливо щодо ролі греко-католицької церкви під час та після комуністичного режиму. Поки що, греко-католики – це єдина конфесія, крім православної, яка збудувала свій собор у країні. Зокрема, - це собор «Святих великомучеників 20 століття», будівництво якого має незабаром завершитися у м. Клуж. Трансильванські міста стали таким собі міжконфесійним полем бою. Тому невипадково одним з найбільших діючих на даний момент у країні православних соборів став нещодавно освячений собор у Бая-Маре (північна Трансильванія) у 2016 р.