Професорка кафедри досліджень Голокосту та єврейської культури імені Роуз, а також доцентка кафедри історії у Центрі досліджень Голокосту та геноциду імені Страсслера при Університеті Кларка. Вона здобула ступінь докторки філософії (2018) у Браунському університеті. Її наукова діяльність підтримувалася Центром передових досліджень Голокосту імені Мандела при Меморіальному музеї Голокосту США, Інститутом досліджень Гетті, Центром єврейської історії, Інститутом Ремарка при Нью-Йоркському університеті та іншими установами.

Її наукова діяльність охоплює Центральну та Східну Європу, а також присвячена дослідженню глобальних взаємозв’язків цього регіону — зокрема тих, що сформувалися внаслідок міграції та вимушеного переселення. Її дослідження присвячені наслідкам Голокосту, історії вимушених переселень, а також історії антисемітизму та філосемітизму. У своїй першій книзі "Зникаючий Відень: філосемітизм, модернізм та євреї у повоєнному місті" (University of Pennsylvania Press, 2024) Танзер досліджує складний процес культурної реконструкції у Відні з 1938 року до початку 1960-х років.

Її другий книжковий проєкт, "Династія клезмерів: інтимна історія, 1880–2019", присвячений її власній родині — музикантам-клезмерам Брандвейн із Габсбурзької Галичини. З 1880 по 2019 рік вони вносили новаторські зміни у клезмерську музику та єврейську культуру, переживаючи зміни, спричинені модернізацією, міграцією, Голокостом та його наслідками. Цей проєкт пов'язує масштабні перетворення, що визначили сучасну єврейську історію, з особистими історіями відродження.

Під час резиденції в Центрі міської історії Танзер продовжить роботу над "Династією клезмерів", зосередившись, зокрема, на дослідженнях, пов'язаних із Львівською консерваторією та, ширше, з Голокостом у Львові та його околицях.