Кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею. Закінчив історичний факультет та аспірантуру Волинського національного університету імені Лесі Українки, де захистив дисертацію з історії України на тему: "Луцьк у роки нацистської окупації (1941–1944)".

У 2015 році брав  участь у семінарі "Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення" у музеї та меморіалі "Будинок Ванзейської конференції" (Берлін). Як науковий консультант брав учать у створенні "Цифрового атласу Голокосту" фундації Цаля Каплуна. Лауреат Волинської обласної премії ім. Миколи Куделі (2019), стипендіат програми «Досліджуй в Україні» (2023) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Варшава). Під час резиденції у Центрі міської історії у 2025 році, за підтримки Фундації єврейських студій у Вроцлаві, працював над дослідженням: "Єврейська рада Луцька між інтересами громади та викликами нацистської окупації".

Спеціалізується на дослідженні Другої світової війни. Як експерт з мілітарної історії та фаховий музейник також вивчає події російсько-української війни, здійснює комплектування її артефактів у музейній колекції, організовує виставки, меморіальні і просвітницькі заходи. Ініціював проєкти "Перемоги української зброї" та "Наші захисники" у Волинському краєзнавчому музеї. Результатом вказаної роботи став історичний нарис "Спецпідрозділ "Світязь" в антитерористичній операції на Донбасі (2014–2018)" (Луцьк, 2019; Вид 2-ге, виправ. і допов. Житомир, 2021) та два десятки інших наукових та науково-популярних статей.

Під час стипендії з документування та архівування війни LivArch у Центрі міської історії працюватиме над проєктом "Російсько-українська війна у фондозбірнях локальних музеїв: принципи комплектування, потенціал джерельної бази та методологія роботи з нею". Проведення даного моніторингового дослідження дозволить зрозуміти принципи комплектування матеріалів російсько-української війни локальними музеями, їх характер, рівень задокументованої інформації та перспективний потенціал використання даної джерельної бази. Це полегшить роботу майбутнім дослідниками та сприятиме продуктивній комунікації між фахівцями музейної галузі і не тільки.