Джерело: frieze
Огляд виставки "Монтажі. Дебора Фоґель і нова легенда міста" в лондонському виданні про сучасне мистецтво та культуру frieze.
- Центр міської історії
- вул. акад. Богомольця, 6 Львів, 79005, Україна
Джерело: ZAXID.NET
Виставка «(не)означені», яка експонувалася в Центрі міської історії, поєднала рефлексії художника Нікіти Кадана, істориків та інших дослідників складних питань минулого, насамперед пов'язаних зі злочинами нацизму та сталінізму, етнічних чисток та інших актів насилля в 30–40-х роках ХХ століття. Пропонуємо вашій увазі розмову історика культури Богдана Шумиловича з Нікітою Каданом про зазначену виставку, про поєднання текстів і художніх робіт, про місце художника в роботі з пам’яттю і оповіддю історії.
Джерело: ZBRUC
Коли 16 вересня Філіп Сендс представляв свою книгу «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», здавалося, небагато присутніх були добре обізнані з фактами в її основі. Презентація розгорталась – то пожвавлюючись явно звичними для промовця жартами, то сповільнюючись через послідовний переклад. Місцями виникав подив: знамениті правники справді жили у Львові? Ходили тими самими вулицями (цими вулицями? такими знайомими вулицями?), вчилися в тому самому університеті, і (швидше за все) так і не познайомились одне з одним? Пану Сендсу щомісяця хтось пише, що приїхав до Львова після прочитання його книги. А скільки ще просто приїжджають, і не пишуть про це. Повірити в те, що куди б не приїжджав Філіп Сендс, там завжди знаходиться хтось так чи інакше пов’язаний зі Львовом було (попри все його здивування) якраз найпростіше.
Джерело: Korydor
Олександр Маханець, координатор Міського медіаархіву Центру міської історії, порозмовляв із Говардом Бессером про роботу над архівами і їхнім оцифруванням, розробку стандартів метаданих, нові проблеми збереження, які породила цифрова революція, а також про власну навчальну програму, яку він заснував та провадить у Нью-Йорку. Персональний досвід Бессера є віддзеркаленням загального поступу архівів та викликів, які постали перед ними сьогодні.
Джерело: Україна Модерна
Міста та містян(к)и, які досвідчили переходи до та виходили із соціалізму, були у фокусі конференції "Входи/Виходи соціалізму: візії і досвіди змін у містах "другого світу", що проходила у Львові 25-27 серпня 2017 року. Цю наукову подію організували дослідницька мережа "Урбанність другого світу" (Second World Urbanity), та Центр міської історії Центрально-Східної Європи у партнерстві з Центром урбаністичних студій НаУКМА.
Джерело: Україна Модерна
Кароліна Шиманяк була гостьовою викладачкою на літній школі "Пов'язані (з) історіями: заангажування в міське минуле та активізація єврейської спадщини", яка відбулася в Центрі міської історії (Львів) 10 липня – 4 серпня 2017 року.
Джерело: historians.in.ua
Огляд міжнародної конференції з публічної історії у Равенні (Італія)
Джерело: Видавництво Старого Лева
Відбулася зустріч-дискусія з перекладачкою книги Іди Фінк «Подорож» Наталкою Римською та перекладачем, поетом Остапом Сливинським. Говорили про відповідальність письменника, який береться за складну, непроговорену історичну тему, і про те, як не творити історичні міфи.
Джерело: ZBRUC
Побачити, прочитати, зрозуміти, пов’язати, і, врешті – створити минуле. У Центрі міської історії відбулася презентація проекту «Уявна мапа літературного Львова -+ 1939». Його автори спробували із спогадів письменників українців, поляків та євреїв оприявнити середовище міжвоєнного міста-вокзалу. За допомогою художника Андрія Лініка та команди програмістів філологи Віктор Мартинюк та Данило Ільницький спробували оживити історії літератури. І запрошують усіх охочих тестувати разом.
Джерело: ZAXID.NET
31 травня, презентували «Уявну мапу літературного Львова ±1939 року». Авторами ідеї проекту є літературознавці Віктор Мартинюк та Данило Ільницький.
Джерело: Archdaily
Джерело: Україна Модерна
В новому випуску "України Модерної" вийшла стаття дослідниці Центру, історикині Оксани Дудко "Між національною і популярною культурою: театри в окупованому Львові (вересень 1914 року – червень 1915 року)". В статті Оксана аналізує політику російської окупаційної адміністрації та магістрату щодо театрального життя Львова. Зокрема йдеться про намагання польської громади міста відстояти Міський театр (сьогодні - Оперний театр), бажання російських митців відкрити російський театр у Львові, а також про діяльність розважальних театрів "Казино де Парі" (сьогодні – театр Леся Курбаса Les Kurbas Theatre), театру в Міському Казино (сьогодні - Львівська обласна універсальна наукова бібліотека). Публікація також розглядає причини закриття українського театру "Руської Бесіди" і єврейського театру Гімпля.