Візуальна антропологія як метод дослідження: сучасні підходи

Багато років візуальна антропологія вела до того, щоб дослідження стало спільним процесом, де необхідною умовою є співучасть досліджуваного: якщо ми відкидаємо приховану зйомку, то її об'єкт із власної згоди опиняється ніби на сцені, причому оскільки він зацікавлений у тому, щоб на цій сцені його побачили з "найправильнішого", на його переконання, ракурсу, то починає сам спрямовувати дослідника. В етнографічних проектах останньої третини ХХ століття іноді пробували зробити такий крок до діяльної участі інформанта у створенні етнографічних матеріалів: наприклад, роздати людям камери і дати завдання знімати все, що, на їхню думку, стосується теми, яку визначив дослідник. Властивість фотографії виступати каталізатором наративів теж давно використовується в етнографії. Деякі сучасні підходи у візуальній антропології, про які піде мова під час лекції, передбачають, що і збір первинних матеріалів, і навіть їхня інтерпретацію може здійснювати не тільки дослідник, але і його інформанти, які стають співучасниками дослідницького проекту.