Розплутуючи імперію

Розплутуючи імперію

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

березень 2022 - дотепер

Війна Росії проти України – це не тільки війна з певною територією або проти певного народу. Це війна з культурою. Це війна, якій передують ідеологічні маніфести, зрушення в структурах створення знань і сенсів, а також руйнування свободи слова. Шари, які лежать під поверхнею цієї війни, відносять нас на багато десятиліть і століть в минуле. 

У цьому проекті разом з критиками та науковцями ми намагаємося проаналізувати ці передумови в українській та російській історії та культурі і поділитися ними з міжнародною аудиторією в популярних виданнях.

“Розплутуючи імперію” має два цикли статей.

Перший (кураторки – др. Софія Дяк та др. Мейгіл Фавлер) зосереджується на історії та культурі на території сучасної України за рамками популярних заголовків, за межами образів, які люди щодня бачать у новинах. Цикл має на меті поділитися історіями та аналізом експертів з цього регіону з ширшим загалом. Підкреслюючи різноманітне та динамічне минуле регіону, ми сподіваємося створити для закордонних читачів вікна в Україну та ширше – у Східну Європу. Пропонуючи такі історії,як архітектура конструктивізму в Харкові, історії опору під час Другої світової війни, та навіть непрості сімейні історії наших колег, ми висвітлюємо Україну як окреме повноправне місце, і місце, яке варте нашої уваги. 

Друга серія, кураторками якої є Дарія Бадьйор та Анастасія Платонова, висвітлює сучасну культуру Росії та її глобальне поширення. Як писав Едвард В. Саїд, "Влада поширювати певний наратив або блокувати формування і появу іншого наративу дуже важлива для культури та імперіалізму". Занадто довго "російська" культура, у розумінні Саїда, відносила Україну до східної цивілізації. Ми хотіли б заглибитися в ці давні ієрархії, сформульовані у найсвіжіших зразках мистецтва, музики, фільмів та літератури, які глибоко пов'язані з сьогоднішньою війною в Україні. Ми хочемо представити постколоніальну позицію щодо російської культури. У цій серії ми також детально описуємо сучасних українських діячів культури, художників та письменників, чиї біографії та мистецтво допомагають пояснити життя в Україні в останні кілька років.

ОПУБЛІКОВАНІ СТАТТІ

post picture

Why We Need a Post-Colonial Lens to Look at Ukraine and Russia, Дарія Бадьйор

Hyperallergic / 9.3.2022

«Певним чином російська культура завжди була імперською, зацикленою на центрах (Може, ви чули щось про децентралізацію в Росії? Аж ніяк.), яка практично ніколи не підтримувала периферію. Наче творці культури в Росії ніколи не питали себе, звідки щось береться, у тому числі фінансування, музейні об’єкти, світові дифірамби, чи крупні міжнародні проєкти, які було так легко реалізовувати і просувати».

post picture

«Cannes: en réponse au boycott des films russes», Сергій Ксаверов

Le Club de Mediapart / 09.3.2022

«Російський культурний продукт, хоче він того чи ні, представляє Росію. Навіть створений протестуючими росіянами, особливо серед тих, хто проживає в Росії. Адже поряд з відвертими пропагандистськими фільмами, вони становлять дві сторони тієї самої монети, так чи інак – путінський режим і культурна опозиція. Словом, я не думаю, що це двоєборство. Це частина тієї самої системи.»

post picture

Sprache und Krieg: „Russisch ist eine Trophäe, die wir behalten“, Катерина Ботанова

Der Tagesspiegel / 18.3.2022

«А, може, нарешті зараз маємо вирішальне мовну битву, і жодному з нас ніколи більше не доведеться пояснювати Глобальному Заходу «схожі і відмінні риси» між українською і російською мовами і культурами, мовну карту України, її колоніальне минуле, її сучасну багатомовність, і те, що російськомовність не робить тебе росіянином?»

post picture

Not all criticism is Russophobic: on decolonial approach to Russian culture, Лія Достлєва, Андрій Достлєв

Журнал BLOK / 29.3.2022

«Ця війна витягнула на поверхню проблему, за яку слід було взятися вже давно: у вирі заяв про війну в Україні не всі голоси почуті однаково. Навіть сьогодні ієрархія прав проявляти активізм, досі відображає колоніальні наративи, і це призводить до неготовності прийняти українські голоси на рівних.»

post picture

Ukraińska dziennikarka oskarża w OKO.press rosyjskie elity. Nie róbcie z siebie ofiar Putina, Дарія Бадьйор

OKO Press / 2.4.2022

«Дискусії про відповідальність за тоталітарні режими і їх злочини проти людяності точаться вже 80 років, адже вона лежить не лише на вождях цих режимів. Цю відповідальність мають на себе взяти і ті, хто був невід’ємною частиною ієрархій тоталітарних держав, хто у різний спосіб був рупором імперських наративів і не чинив їм спротиву, хто не намагався критично переосмислити і поставити під сумнів їх правомірність.»

post picture

«Propagande» : lettre ouverte à Reporters sans Frontières, Анна Корягіна

Le Club de Mediapart / 4.4.2022

“C’est ce que je reproche aux médias français : leur cœur bat pour les enfants de Marioupol mais leur cerveau rêve encore avec Dostoievsky que « la beauté sauvera le monde ». J’aimerais qu’ils comprennent que c’est l’Ukraine qui est en train de sauver le monde.”

post picture

Theater in Oekraïne, by Mayhill C. Fowler

De Groene Amsterdammer / 9.4.2022

«Культура матеріалізує ієрархії, але вона також може і ставити їх під сумнів. Сьогодні «Театр в Україні» може мати широке значення жахіть Маріупольського драматичного театру, де донині рятівники не можуть знайти всіх постраждалих через невпинні обстріли росіян. Але театр в Україні означає більше, ніж просто притулок. Насправді у цьому регіоні багата театральна культура. «Театр не аж такий важливий,» – скажете ви? Чи радше не такий визначальний для осягнення України, як геополітика, дипломатія чи путін. Та насправді театр віддзеркалює суспільство, особливо в такому регіоні, як східна Європа, де театр набув особливих сенсів, адже упродовж тривалого періоду тут не було політичної нації чи можливості відкрито висловлювати свою політичну позицію.»

post picture

We need to talk about the influence of Russian culture, Дарія Бадьйор

The Independent / 19.4.2022

«Деколонізація видатних культурних інституцій означає не просто позначити одну країну імперією, а іншу – колонією (у контексті східної Європи ці позначення розмиті, комплексні і вимагають інтелектуального уточнення). Це також означає надати голос тим, хто не так чисельно представлені, як «імперські» представники, у пресі, у програмах фестивалів, чи в університетських курсах. Гадаю, що ставлячи поряд прізвища російських і українських кінематографістів – в одному тексті у заявах, у панельні дискусії чи у тематичні програми, кінофестивалі продовжують підсвічувати перших і заглушати других».

post picture

Décoloniser les toponymes ukrainiens, Надія Бернар-Ковальчук

Le Club de Mediapart / 29.4.2022

“Jusqu’à récemment le mécanisme de transposition des toponymes ukrainiens en anglais et en français consistait à les coller systématiquement à la prononciation ou à l’écriture en russe. Considérant ces usages comme un résidu malsain d’une époque marquée par la domination impériale russe sur leur pays, les Ukrainiens demandent d’adapter l’écriture de toponymes à leur prononciation en ukrainien.

post picture

Ukraine as an Active Subject: In Search of a New Language, Іван Козленко

Критика / квітень 2022 р.

«Повернення України на міжнародну арену вимагає перегляду більшості знайомих нам понять в гуманітаристиці. Відтак, мова, яку ми можемо пропонувати для опису нового повоєнного світу, має надважливе значення.»

post picture

Defined by silence — The Ukrainian art that was destroyed and the art that never happened, Катерина Ботанова

Eurozine / 12.5.2022

«Українські митці усіляко намагаються знайти нову мову для опису свого досвіду війни, яка би виходила за рамки метафор і банальностей. Одні все документують, мов у лихоманці, інші відреаговують у поспішних ескізах, у колоні біженів зі своїми дітьми. Чимало митців взагалі нічого не творять – вони на передовій».

post picture

Selbstkritik vergeblich gesucht: Die leidige Rolle der russischen Intellektuellen, Дарія Бадьйор

Der Tagesspiegel / 12.5.2022

«Цілий місяць ми ведемо серйозну розмову на важливі теми: про роль культури у часі війни, деколонізаційні процеси, які відбуваються у нас очах, та життя, яке чекає на нас усіх після війни. Аби росіяни могли долучитися до такої розмови, їм слід переоцінити свої дії і подумати, що не було зроблено, щоб запобігти цій війні.”

post picture

Quand le Festival de Cannes essaie de taper fort, Анна Корягіна

Le Club de Mediapart / 16.5.2022

“La Russie vient de larguer 12 missiles sur ma ville natale de Krementchouk, dans la région de Poltava en Ukraine. Chez moi, à Paris, je me prépare à aller à mon 10e Festival de Cannes. Je me pose beaucoup de questions en ce mois de mai. Je me dis que le plus grand festival du monde tape fort mais complètement à côté.”

post picture

Tsars, spies and colonialism, Олександра Поворозник

Eurozine / 20.5.2022

«Трощення склянок і балалайки: Голівуд традиційно зображує царську і радянську імперії як етнічно однорідних, культурно одноманітних та винятково російськомовних. Такий невідповідний образ продовжує жити і підтверджувати імперський наратив на тлі вторгнення в Україну».

ПРО КУРАТОРІВ

Дарія Бадьйор –культурологиня, редакторка та журналістка, співзасновниця ГО «Коаліція за культуру» та співкураторка кінофестивалю «Київський тиждень критики», у 2014-2021 роках – редакторка з питань культури інтернет-видання LB.ua.

Софія Дяк (PhD) – історикиня, директорка Центру міської історії (Львів, Україна) та старша наукова співробітниця Центру новітньої історії в Потсдамі.

Анастасія Платонова - журналістка, культурологиня та редакторка з понад десятирічним професійним досвідом (Київ, Україна), у 2019-2021 роках - редакторка тем культури у Forbes Україна.

Мейгілл Фаулер (Ph.D.) – історикиня та доцентка кафедри історії Університету Стетсона, де вона також керує Програмою русистики, східноєвропейських та євразійських студій, авторка книги «Beau Monde on Empire 's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» (Торонто, 2017).

Проект підтриманий Інститутом наук про людину / Institut für die Wissenschaften vom Menschen

Зображення

Верхнє: © REUTERS / REUTERS/Ricardo Moraes