Росія 1917: масова демобілізація імперії
23 червня 2016
Центр міської історії, Львів
Революції 1917 р. зазвичай зображають як наслідок масової мобілізації революційних сил – відновлення класової ворожнечі, яка досягла піку улітку 1914 р., згодом призупинившись, поки країна на короткий час об’єдналася у роботі на війну. Ця лекція подала абсолютно протилежний погляд на ці речі, змальовуючи події 1917 р. як такі, які стали результатом масової демобілізації солдат, поліції, промисловості, зв’язків між державою і суспільством. Почалася вона з прикладу про те, що останні наукові дослідження доводять, що багато в чому російська мобілізація на війну 1914-1916 р.р. була набагато масовішою і успішнішою, ніж вважалося досі. Ця неймовірно масштабна мобілізація раптом перетворилася на наймасовішу і найбільш руйнівну демобілізацію у світі. Лекція дійшла до висновку, що так званих "революціонерів" 1917 р. можна розглядати як учасників демобілізації, а самі революції 1917 р. – переломним моментом демобілізації. Особливий наголос лектор робив на тому, який вплив мала демобілізація збройних і поліцейських сил на зменшення здатності держави утримувати монополію на законне застосування насильства у Петрограді і Москві.
професор та завідувач кафедри російської історії і культури імені Сюзен І. Кармель в Американському університеті; видав свою останню книгу “Російське громадянство: від імперії до Радянського союзу» (видавництво Гарвардського університету) у жовтні 2012 р. Здобув ступінь магістра русистики та докторський ступінь з історії в Гарвардському університеті, згодом викладав там на посаді доцента з історії (2000-2003). Він є директором-засновником Програми російської культури в Американському університеті, та завідувачем кафедри історії.
Ерік Лор
Лекція відбулася в рамках міжнародного воршкопу "Міський досвід Великої війни у Східній Європі".
Зображення
Верхнє: Страйк робітників Путилівського заводу у перший день Лютневої революції, Санкт-Петербург, Росія, 1917 р. / Getty Images