Ангажована гуманітаристика: як будувати учасницьку історичну культуру?

Після розпаду СРСР та радянської імперії історична наука в Україні та Східній Європі переживала інтенсивну трансформацію, важливою частиною якої був пошук нових моделей відносин з державою та суспільством. Полеміки довкола цього питання ще не дали якоїсь однозначної відповіді, втім на практиці у більшості країн переміг інструментальний підхід, який бачить в історичній науці передусім інструмент виховання патріотизму громадян та зміцнення національної ідентичності та пам’яті.

Дискусія "Ангажована гуманітаристика: як будувати учасницьку історичну культуру?" буде присвячена порівнянню польського і українського досвіду ініціатив суспільного і політичного ангажування істориків і пошуку відповіді на наступні питання:

• Якою може бути нова суспільна роль історії в ситуації, з одного боку, поступового занепаду національної держави в Європі і західному світі, а з другого – відродження імперіалізму і націоналізму на пострадянському просторі?
• Чи можлива суспільно ангажована гуманітаристика вільна від політичної інструменталізації, і якщо так, то яких форм вона може набувати?
• Як будувати учасницьку історичну культуру, засновану на рівноправній взаємодії професійних істориків і представників локальних спільнот?
• Які форми та формати публічної історії є найбільш актуальними та ефективними в сучасному контексті України та Центрально-Східної Європи?

Організатори:
Центр міської історії
Магістерська програма з публічної історії Українського католицького університету
Польський інститут у Києві.