Історик і політолог, дослідник радянської історії і західноукраїнських прикордонь. Закінчив бакалаврську і магістерську програми з політології у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (2010–2016), а також магістерську міждисциплінарну програму з націоналістичних студій у Центральноєвропейському університеті (2016–2017).

У 2025 році захистив докторську дисертацію з історії в Альбертському університеті (Едмонтон, Канада) на тему "Радянізації Західної України: розбіжні шляхи Львівської і Закарпатської організацій Комуністичної партії, 1944–1950 рр.". Дослідження присвячене порівняльному аналізу партійних еліт двох західноукраїнських областей та їхньої ролі у впровадженні радянської політики трансформації регіону після Другої світової війни. Наукові зацікавлення охоплюють історію радянської національної політики, прикордонних регіонів Центрально-Східної Європи, змін суверенітету та взаємодії локальних еліт із централізованими режимами.

Наразі працює дослідником-асистентом у проєкті "Адалет" при Канадському інституті українських студій, присвяченому оцифруванню та публікації архівних документів СБУ щодо кримських татар. У 2026–2027 роках — запрошений викладач історії України у Колумбійському університеті.

Під час резиденції у Центрі міської історії працюватиме над підготовкою статті на основі дисертації, присвяченої Народним зборам Західної України у Львові в жовтні 1939 року та Конгресу народних комітетів Закарпатської України в Мукачеві у листопаді 1944 року. Дослідження зосереджене на тому, як радянська влада конструювала політичний ритуал і візуальну репрезентацію для легітимації анексії західноукраїнських територій як "возз'єднання" з Радянською Україною. Особливу увагу буде приділено ролі місцевого населення у цих ритуалах і репрезентаціях.