Дослідниця, історикиня мистецтва. У Києві навчалася на бакалаврській програмі зі сходознавства (2015–2019) та магістерській програмі з історії мистецтва (2022–2024). З 2024 року здобуває ступінь докторки філософії. Наукові інтереси Наталі перебувають у полі довкіллєвої історії мистецтва, методології історії мистецтва та історії як такої.

У дисертаційному проєкті Наталя зосереджується на дослідженні візуальної культури міжвоєнного періоду, в якій відобразилося втілення радянсько-російської екстрактивістської політики щодо України в пізніх 1920-х–1930-х роках. Візуальні матеріали — передусім живопис із колекції "Спецфонду" Національного художнього музею України, фільм "Іван" Олександра Довженка або "Ентузіязм: Симфонія Донбасу" Дзиґи Вертова — зображують радянську індустріалізацію, а разом із тим і радянські практики експлуатації та контролю ресурсів, які позбавляли Україну корисних копалин, натомість стимулюючи економічне і військове зростання Росії та, зрештою, всього Радянського Союзу.

Дослідницьке стажування Наталі в Центрі міської історії насамперед спрямоване на збір матеріалів для дисертаційного дослідження. У межах стажування Наталя планує ознайомитися з цифровим архівом фотографій 1920–1930-х років із Покровського історичного музею, Донецького обласного краєзнавчого музею, Музею історії міста Краматорська та інших інституцій, створеним у 2020–2021 роках у рамках проєкту "Роз\архівування пост\індустрії". Під час резиденції Наталя також має на меті опрацювати бібліотеку Центру міської історії та проконсультуватися з дослідниками та дослідницями, які мають досвід роботи з фотографічними матеріалами, пов’язаними з історією української промисловості.