Тіло, турбота та добробут у Східній Європі: Соціально-історична перспектива

Цей семінар розгортається на перетині історії та соціології (медичної допомоги/турботи, соціального забезпечення, інвалідності, гендеру, вразливості та філантропії. Його метою є дослідити численні взаємозв'язки між тілом та турботою (care), від мирних часів до періодів воєнних  конфліктів, через численні проміжні ситуації "ні війни, ні миру". Тіло часто залишається поза увагою в соціальних науках, оскільки довгий час воно асоціювалося з природою, біологією, емоціями й розглядалося як досоціальне, натуралізоване, протиставлене у своїй тілесності розуму/інтелектуальному.

Нашою метою буде повернути тіло (в його єдиному фізичному і ментальному вимірі) до аналізу як соціального конструкта, адже (пере)визначення тіла (як вразливого, нормального, з обмеженими можливостями, молодого чи похилого віку), є предметом суперечок  в кожному суспільстві, та водночас є об'єктом і суб'єктом турботи з боку різних акторів — держави, медичних інституцій, сімей, волонтерів, громадських структур, асоціацій, гуманітарних НУО, церков, приватних благодійників.

Щодо турботи, то ми визначатимемо її в широкому сенсі. До цього поняття входить як лікування (cure), спрямоване на одужання, так і система надання медичної допомоги (healthcare) та довготривалої підтримки (від підтримки до житла і законодавства). Турбота — це також соціальні відносини, підходи, політики й практики допомоги іншим, які здійснюються в різних контекстах  (сім'я, громада, благодійність, добровільна допомога, оплачувана праця тощо) і спираються на дії органів влади, громад і приватних суб'єктів на підтримку вразливих осіб (тобто соціальна опіка — social welfare). Дослідження складного взаємозв'язку між тілом і турботою в міждисциплінарному діалозі  між істориками і соціологами (та іншими науковцями) за допомогою підходів "згори вниз" і "знизу вгору" стане плідною відправною точкою для кращого розуміння історичних контекстів, в яких суспільства Східної Європи (зокрема, України) підтримували міцність соціальних зв'язків, проявляли турботу про тіла (або ж, навпаки, управляли тілами), виявляли відкритість до відмінностей та інакшості.

Уявлення про турботу, визначення того, які тіла вважаються (не)спроможними та потребуючими допомоги, а також гендерні аспекти поділу між отримувачами та надавачами турботи залишаються особливо недостатньо дослідженими в східноєвропейському контексті, де у другій половині XX століття  державні актори відігравали непропорційно домінантну роль, що робило приховані конфлікти, недоліки, конкурентні групи та неформальні мережі менш видимими для спостерігачів. Зміна державних кордонів і державної приналежності, співіснування  етнічно змішаного населення перетворили системи соціального забезпечення на інструмент ідеологічного й політичного впливу, спрямованого на "завоювання сердець і умів". Конкуренція  між різними групами та спадщина попередніх держав і режимів, а також множинність воєнних досвідів кількох поколінь у межах одного суспільства, роблять турботу про тіло особливо актуальним об'єктом дослідження, що допомагає виявити історичну вкоріненість уявлень і практик про соціальне забезпечення/соціальний захист.

Сесія 1, 16 квітня 2025 року

• Олена Стрельник (Інститут соціології НАН України), "Бачити невидиме: Сімейний догляд за літніми людьми в Україні, що постраждала від війни (перші дослідницькі рефлексії).
• Юлія Шукан (Школа вищих досліджень соціальних наук, CERCEC-EHESS, Париж), "Від жіночого догляду за пораненими солдатами до протезування та надання допомоги після травматичних ампутацій кінцівок в Україні (2014-...)".
• Ірина Клименко (Університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхен/Фонд Макса Вебера в Україні), "Управлінські органи: громадська опіка між пильністю та контролем у ранньомодерних єврейських громадах".

Сесія 2, 7 травня 2025 року

• Анастасія Холявка (Центр міської історії Центрально-Східної Європи), "Образи (репрезентації) опіки: аналіз архівних колекцій".
• Владислава Москалець (Центр міської історії Центрально-Східної Європи), "Між самозображенням та соціальною інженерією: єврейська філантропія в індустріальному середовищі".

Сесія 3, 4 червня 2025 року

• Ганна Заремба-Косович (Інститут народознавства НАН України), "Формування руху за права людей з інтелектуальною недостатністю в Україні".
• Валентина Шевченко (Центр міської історії Центрально-Східної Європи), "Від ремесла до промисловості: протезування в Україні під час Першої світової війни та у міжвоєнний період" (попередня назва).

Сесія 4, 25 червня 2025 року

• Наталія Отріщенко (Центр міської історії Центрально-Східної Європи), "Право на почуття: робота з емоціями у дослідженнях та комунікації, пов'язаних з війною".
• Іванна Черчович (Центр міської історії Центрально-Східної Європи), "Тіло у злочині: жінки, суд і дитяча смертність у Габсбурзькій Галичині наприкінці XIX століття".

Сесія 5, 2 вересня 2025 року

• Ірина Склокіна (Центр міської історії), "Добробут на пограниччі: жіночі ради повоєнної Західної України".

Семінар відбувався впродовж квітня-вересня 2025 року у формі регулярних щомісячних сесій, що включали читання текстів та групові дискусії про теоретичні та методологічні підходи до дослідження тіла, догляду та добробуту в екстремальні та трансформаційні часи.

Семінар є частиною дослідницького альянсу "Війна і суспільство в Центрально-Східній Європі (XX-XXI ст.)" Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, CERCEC-EHESS у Парижі та Інституту міжнародних досліджень Карлового університету у Празі.

• 

• 

• 

•