"Інтерактивний Львів" - доступна через Інтернет інтерактивна мапа Львова. Її завдання – відтворювати картину минулого, проте не статично, а показувати в історичному розрізі сучасне, живе місто.
Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, увінчаною кренеляжем з мешикулями. В плані правильний 9-гранник, з круглим стержнем із забіжними сходами у центральній осі. Збудована з червоної нетинькованої цегли. Збудована невідомим архітектором у 1854 р. на Пелчинській горі. Основне призначення – оборона південного крила Цитаделі і головної евакуаційної брами, розміщеної у південному обвалуванні фортеці.Найбільш зруйнована зі всіх веж. Через великі проломи і тріщини у стінах можна побачити архітектурну структуру вежі. До сьогодні вона стоїть в руїні.
У 1846-1847 рр. у центрі пл. Фердинанда за проектом львівського скульптора Йогана Шімзера було споруджено криницю з тесаного каменю, до якої з двох сторін провадили сходи. В центрі криниці була розташована велика урна чи декоративна фігура, за іншою версією - фігура ерцгерцога Фердинанда д’Есте, на честь якого названо площу.
У 1988 року Товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема у Львові ініціювало побудову пам’ятника загиблим ґетта. На той час вже було запропоновано проект пам’ятника. Його авторкою була колишня львів’янка, мешканка Єрусалиму, скульпторка Луїза Штеренштейн (Luisa Sterenstein). Загальний бюджет проекту, який змінювався кілька разів унаслідок інфляційних процесів дев’яностих, становив понад 500 тисяч карбованців. Попри труднощі, будівництво було успішно завершено, і 23 серпня 1992 року меморіальний комплекс на честь жертв Львівського ґетта (1941-1943 рр.) було урочисто відкрито – без традиційного білого покривала, але з червоною стрічкою.
Koл. oборонні казарми - місце проживання та дислокації військових. Складова частина основного ядра цитаделі. Двоповерхова будівля казарм з двома оборонними вежами на флангах. Збудовані з червоної нетинькованої цегли. За час свого існування в них дислокувався австрійський 30 піхотний полк. У 1864-65 рр. у їх тюремних камерах утримувались польські січневі повстанці. У листопаді 1918 р. тут квартирували січові стрільці та шпиталь для поранених відтинку Цитадель – Оссолінеум. У польський період дислокувався 19 піхотний полк. У 1941-1944 рр. у казармах, переоблаштованих під тюрму, утримуються радянські, французькі, бельгійські, італійські військовополонені. У 1944-1980 це місце дислокації радянських військ і спорт роти. З 1990 р. до сьогодні в казармах розташовується банк «Електрон» та офісний центр.
Багатоквартирний будинок (1908-1909; проектне бюро архітектора-будівничого Івана Левинського [співавторство Івана Левинського та Олександра Лушпинського ?]). Триповерхова кам’яниця формує групу-ансамбль разом із сусіднім домом № 23. Архітектурна маса будинку, зведеного на схилі колишнього яру, й оточеного садово-рекреаційною територією, гармонійно вписалась у мальовничий ландшафт. Пластичність заокругленої фронтальної стіни свідчить про відхід від традиції проектування фасадів «куртинного» типу. Планування – секційне. Пізня сецесія.
Запрошуємо до співпраці
Ви мешкаєте чи мешкали у Львові? Якщо маєте додаткову інформацію чи особисті спогади про ці будівлі, напишіть нам на lia@lvivcenter.org