Теорія – історія – суспільство: суспільна роль історії в Польщі та Україні
18 березня 2013
Центр міської історії, Львів
Відбулася публічна дискусія, в межах якої відбулася також презентація книг Войцеха Вжосека "Історія – культура – метафора: постання некласичної історіографії" (Київ: Ніка-Центр, 2012) й Єжи Топольського "Як пишеться і розуміється історія" (Київ: КІС, 2012).
Проблема суспільної значущості професійного історіописання є однією з найбільш дискутованих у сучасній західній історіографії. Історики в США і Західній Європі намагаються переосмислити суспільні функції своєї дисципліни, щоб, з одного боку, уможливити адекватну відповідь на виклики сучасного світу, а з другого – не допустити перетворення історіописання на допоміжну дисципліну для інших, більш практично орієнтованих галузей знання. Як на ці виклики відповідають польські та українські історики? Якою є роль історії в суспільному житті цих країн? Чи може професійне історіописання виконувати практичні функції? Як теорія історії може допомогти відповісти на ці та інші подібні питання?
Дискусія, в якій взяли участь історики та теоретики історіографії з Польщі та України, покликана сприяти перетворенню проблеми практичних функцій історіописання на предмет публічного обговорення та формуванню в Україні нового, адекватного вимогам часу, розуміння суспільної відповідальності історика.
Модератор – Володимир Склокін, історик, запрошений редактор сайту historians.in.ua, досліджує дискусії довкола суспільної значущості історії в сучасних східноєвропейських історіографіях.
Учасники дискусії:
Войцех Вжосек
професор історії Університету імені Адама Міцкевича у Познані, головний редактор часопису “Sensus Historiae”, віце-президент Польсько-українського історіографічного товариства, учень Єжи Топольського та один з найяскравіших представників познанської методологічної школи. Займається західноєвропейською, зокрема французькою, теорією та історією історіографії, проблемами історичного мислення та історичної культури. Автор та редактор більше десяти книжок з теорії та методології історії.
Леонід Зашкільняк
професор Львівського національного університету імені І. Франка, фахівець з теорії та історії історіографії.
Мар’ян Мудрий
доцент Львівського національного університету імені І. Франка, досліджує суспільно-політичне життя в Галичині ХІХ століття, а також проблеми викладання історії та ролі історії в суспільному житті.
Про книги
Войцех Вжосек "Історія, культура, метафора. Постання некласичної історіографії. Про історичне мислення"(Київ: "Ніка-Центр", 2012; наук. ред. А. Киридон, В. Склокін, С. Троян; пер. В. Саган, В. Склокін, С. Сєряков)
У книжці обґрунтовується конструктивістський підхід до аналізу історіописання та здійснюється одна з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. Вжосек показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об’єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого.
Єжи Топольський "Як ми пишемо і розуміємо історію? Таємниці історичної нарації"(Київ: "К.І.С", 2012; наук. ред. Ю. Волошин; пер. Н.Гончаренко)
Монографія Єжи Топольського є блискучим прикладом глибоких та виважених роздумів про те, як упродовж століть формувалися і мінялися уявлення про історіка, історичні дослідження та здобуті у процесі досліджень знання. Сформульовані відомим польським істориком-методологом питання і запропоновані ним відповіді ще довго залишатимуться актуальними і для світової, і для української історіографії.