Медіа-арт потребує дослідження та архівів

Медіа-арт потребує дослідження та архівів

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Олівер Грау

Дунайський університет, Кремс, Австрія

22 травня 2011

Центр міської історії, Львів

За останні 40 років медіа-мистецтво стало виразним фактором сучасності, а цифрова штука перетворилася на культуру сьогодення (чи ба на сучасне мистецтво) але й досі це мистецтво не присутнє в наших культурних установах. Хоча існує цілий ряд добре відвідуваних фестивалів, є добре фінансовані колаборативні проекти, дискусійні форуми та проекти документування баз даних, медіа мистецтво усе ще рідко колекціонується музеями, не підтримується всередині спільноти істориків мистецтва і майже недоступне для глядачів та дослідників з-поза ареалу де воно продукується. Сучасне медіа-мистецтво має надзвичайні можливості для візуалізації та вираження таких аспектів сучасності як поширення знань, генетична інженерія, екологічна криза та ін., і при цьому воно практично ігнорується музеями і не може конкурувати із традиційними закупівлями мистецтва. Таким чином, із швидкою змінністю медіа-носіїв ми є свідками зникнення значної кількості культурної памяті недавньої історії. І не буде перебільшенням сказати, що ми майже повністю втрачаємо мистецькі взірці ранньої пост-індустріальної штуки. Сфера колекціонування медіа-мистецтва почала розвиватися завдяки новим науковим інструментам як от текстові та візуальні онлайн-архіви, які намагаються колективно документувати мистецтво та теорію останніх десятиліть. Аналізуючи розмаїті приклади онлайн-колекцій, ця розмова намагається показати стратегічне значення подібних колективних проектів і їх особливе значення для гуманітарних наук.

post picture

Олівер Грау

австрійський мистецтвознавець і теоретик мультимедійного мистецтва, є експертом в сфері образотворчого мистецтва сучасності, культури 19 століття та італійського мистецтва епохи Відродження. Керівник Відділення образотворчого мистецтва в Дунайському університеті (Кремс, Австрія), Грау відомий тим, що розробив нові наукові рішення для цифрових гуманітарних наук, керував проектом "Мистецтво занурення" німецького Фонду Досліджень (DFG), команда якого в 1998 році почала розвивати перший міжнародний архів цифрового мистецтва, що був створений на основі відкритої платформи в Дунайському університеті. З 2000 року DVA став першим он-лайн архівом з доступом до документаційного відеопротоколу. З 2005 року Грау став керівником бази даних Колекції гравюр монастиря Гейтвайг, найбільшої приватної австрійської колекції, яка містить в собі 30 тисяч робіт від Дюрера до Клімта. Грау розробляв нові навчальні курси: магістерський курс "Історії медійного мистецтва", експертні програми з "Управління цифровими колекціями", "Виставковий дизайн", "Візуальна компетенція", і майстер-клас з образотворчого мистецтва. Крім того, за його участі виник новий інтерактивний формат лекцій і дебатів - Дунай-Телелекціі, - який поширився по всьому світу. Після досліджень у Гамбурзі, Сієні та Берліні Грау читав лекції в берлінському університеті Гумбольда, був гостем у різних дослідницьких лабораторіях Японії і США, а після докторського захисту у 2003 році працював професором у різних міжнародних університетах. Олівер Грау модерує конференції і є засновником "ReFresh!": першої міжнародної конференції з історії медійного мистецтва, науки і техніки (Банф, Канада 2005).