"Міські розповіді"

Це архів інтерв’ю та розмов, зібраних у рамках різних проектів, що були реалізовані у Центрі міської історії з 2008 року до сьогодні.

Вибрані інтерв'ю

Найважчий етап в роботі художника

"... І останній, я так виділяю, це найстрашніший для мене етап. Тут, я не знаю як інші театральні художники, я майже завжди на останній тиждень обов’язково запасаюсь якимось заспокійливим, це коли це все подається на сцену. Коли вся декорація, всі костюми має звестися до єдиного знаменника, і все має звестися, починаючи від того, що пази мають зайти в пази, а костюм має, ну скажімо, на нього не мають наступати, до того, що це все, крім того всього, воно ще має художньо прекрасно виглядати, це має бути прекрасний художній образ. ..."

Лялькові вистави для дорослих

"... Колись в репертуарі театру була "Ніч перед Різдвом"..., десь в сімдесяті, на початку вісімдесятих років, а з приходом оцієї Ленінградської групи, яка ставила свої вистави дорослі, поновилася і та вистава "Ніч перед Різдвом", дуже інтересно було, і в тій виставі брали участь ті актори, які колись грали її. Потім "Мадемуазель Нітуш" дуже цікава вистава була, були зроблені спеціально ляльки, запрошувалися художники з Ленінграду, з Києва, запрошувалася хореографи. Здається, що там ляльки і хореограф? Були дуже цікаві вистави саме з тим, що там і хореографічні моменти були, і пластичні якісь цікаві рішення. Молоді актори зробили виставу так само дуже вдалу для дорослих, "Ловите миг удачи". ..."

Постановка опери Вагнера

"... Бували такі якісь моменти, коли хтось із таких сміливих диригентів витягав на світ Божий такі речі, як наприклад, за радянських часів "Тангейзера" Вагнера, який вважався одною із любимих опер Гітлера і йшов тут тільки за німців у львівській опері. Це було непросто витягнути ту виставу, але то було надзвичайно цікава постановка. Я вважаю, етапна для театру і для багатьох солістів. ..."

Вистава "Биндюжник і король"

"... И кто-то когда-то сказал, что завтруппой – это актерская мама. Это действительно так, любишь их всех как детей... Вот что были такие спектакли в театре, несмотря на то, что кто-то с кем-то как-то не очень там общался, но для меня в памяти на всю жизнь остался спектакль "Биндюжник и король". Это был удивительный спектакль по атмосфере. Он сам, сам спектакль был хороший, но атмосфера в театре, в этот день – в театре что-то происходило совсем другое. Когда был этот спектакль, люди по-другому разговаривали, люди по-другому как-то друг на друга смотрели, он так объединял этот спектакль. ..."

Виставка Опанаса Заливахи

"... Я вирішив зробити у Львові виставку Опанаса Заливахи (…) Я запрошую туда телебачення. Приїжджають з телебачення, ну, й Панас, він ж такий симпатичний сивий чоловік, так чемно. З ним там хтось говорить: «О, Опанас Іванович, а ми от читали Вашу біографію, от Ви були там, вчились в Санкт-Петербурзі там з такими людьми там відомими, і так далі. А що Що Ви робили тоді-то?». А він каже: «Тоді я п’ять років був в Сибіру.» «А Ви що, – каже, – якась комсомольська путівка чи що?» Він каже: «Та ні, – каже, – я ж там в таборах сидів.» І все-одно пішов матеріал з ним на телебачення, просто вирізали цей кавальчик ..."

Принципи роботи з інтерв'ю

Ми дуже цінуємо досвід тих, хто погодився на розмову з нами, і хочемо зробити їхні голоси почутими. Однак ми також гарантуємо нашим оповідачам конфіденційність, і тому щоб отримати доступ до інтерв'ю, ми просимо вас ознайомитися з витягами з українського законодавства щодо персональних даних, етичними вимогами та заповнити документ, аналог інформованої згоди. Наперед дякуємо за розуміння та бажаємо приємного читання та прослуховування.