Неміські практики, комерційна діяльність чи імперська служба? Юліуш Дуткєвіч і його карпатська етнографічна та ландшафтна фотографія

Неміські практики, комерційна діяльність чи імперська служба? Юліуш Дуткєвіч і його карпатська етнографічна та ландшафтна фотографія

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Ксенія Кєбузінскі

Університет Торонто

20.5.2021, 18:30

online / zoom / youtube

Запрошуємо на онлайн-лекцію Др. Ксенії Кєбузінскі "Неміські практики, комерційна діяльність чи імперська служба? Юліуш Дуткєвіч і його карпатська етнографічна та ландшафтна фотографія", що продовжує програму подій "З міста до гір: виображення Карпат у культурі та мистецтві".

Лекція розглядає комерційну фотографію Юліуша Дуткєвіча і його внесок у географічне, історичне та етнографічне сприйняття Карпат ХІХ століття. Ю. Дуткєвіч (1834–1908) був одним з перших талановитих фотографів-етнографів і горах Покуття загалом і Гуцульщини зокрема. Зростав в часи, коли Луї Жак Манде Даґер і Вільям Генрі Фокс Талбот винаходили і творили свої перші техніки фотографування, у Франції і Англії, відповідно. Молоді дагеротипери жваво підхопили технології Даґера і Талбота і стали відкривати фотоательє по всій Європі і у США, вже у перше десятиліття після винаходу цього носія. Запровадження мокроколоїдного процесу у 1851 р. дозволило фотографам-першопроходцям відкривати комерційні заклади навіть у найвіддаленіших частинах світу.

Дуткєвіч представляє друге покоління фотографів. Його професійна діяльність формувалася на крайньому сході Австрійської імперії (з 1867 р., Австро-Угорщина), під час другої половини ХІХ століття. Вперше він став штампувати своє ім’я на звороті офіційних портретів вже у 1850-х роках, у маленькому містечку Сучава, що в історичній Буковині (сучасна територія північно-східної Румунії). Звідти кар’єра Дуткєвича пішла вгору і він переніс свою справу портретиста на північ, до Львова. Далі Дуткєвич удосконалював своє мистецтво і ремесло у жанрах типової і пейзажної фотографії у своїх ательє у Станславові і Коломиї. Репутація Дуткєвича зростала у 1860-1890-х роках. Справа його процвітала, а він брав дедалі більші замовлення від буржуазних кіл учених, які прагнули описувати і популяризувати гори Карпати та буковинські і галицькі краєвиди, а також розмаїті етнографічні громади цього краю, для читачів і туристів з решти імперії, міст та/або місцевих мешканців.

Дискутанти: Герберт Юстник, Патріс Домбровскі

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення, будь ласка, зареєструйтесь.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

Робочі мови: українська та англійська. Буде забезпечений синхронний переклад.

post picture

Ксенія Кєбузінскі

Докторка літературознавства, керівниця Центру дослідження центрально-східної Європи імені Петра Яцика, координаторка ресурсів із славістики бібліотеки Університету Торонто; співдиректорка Програми україністики імені Петра Яцика, координаторка групи дослідження України у Центрі європеїстики, русистики і євразійських студій, Школа міжнародних відносин і державної політики імені Манка Університету Торонто.

post picture

Герберт Юстник

Куратор та менеджер колекції фотографій у Volkskundemuseum Wien

post picture

Патріс Домбровскі

Викладала і працювала у Гарварді, Брауні, Масачусетському університеті в Амгерсті та у Віденському університеті. Вона член-кореспондент Гарвардського інституту україністики, член Ради директорів Польського інституту наук і мистецтв Америки (PIASA), і редакторка H-Poland. Історикиня Др Дабровскі є авторкою трьох книг: Commemorations and the Shaping of Modern Poland (2004) // “Вшанування і формування сучасної Польщі”, Poland: The First Thousand Years // “Польща: перші тисячу років” (2014; у м’якій палітурці, 2016), і The Carpathians: Discovering the Highlands of Poland and Ukraine // “Карпати: відкриваємо верховини Польщі і України” (у друці, осінь 2021).

Ця лекція є частиною програми "З міста до гір: виображення Карпат у культурі та мистецтві", що включає серію лекцій і міжнародну конференція організовану Центром міської історії (Україна) та Університетом Санкт-Галлена (Швейцарія).

  • img

  • img