ДонКульт

Шахтарські міста
29 June 2015


29 червня  2015 р. в Центрі міської історії Ксенія Пантюк прочитала лекцію "Життя для шахти: міста Донбасу 1950-80-их років". Це була остання лекція в серії лекційно-дискусійної програми "ДонКульт".

Сьогодні це "міста-примари", які зникають. А понад півстоліття тому на сході України мало не щороку виникали поселення поруч із будівництвом вугільних шахт, серед яких Добропілля, Селидове, Гірняк, Вуглегірськ, Сніжне, Шахтарськ та інші. Ці міста мали і продовжують зберігати свою специфіку. Від самого початку їх появи вони функціонували як поселенський додаток до вугільного підприємства. Навколо "шахти-годувальниці" оберталось життя мешканців. І це таїть небезпеку – із закриттям шахти місто приречене на вимирання. Організація міського життя зводилась до радянського гасла – "спочатку завод, а потім місто". У більшості населення цих міст сформувалась "психологія мінімалізації життєвих благ". Мешканці пристосовувались до тих побутових умов, що склалися. Парадоксальним було те, що найбільш високооплачувана категорія робітників країни (гірники) жила в таких умовах. Специфіка розвитку шахтарських міст Донбасу в історичній ретроспективі та на сучасному етапі, порівняння із іншими промисловими містами України становив інтерес для цього дослідження.

Пантюк Ксенія –
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов’ян Донецького національного університету (м. Вінниця). Коло наукових інтересів – міська історія. Цій темі присвячена низка робіт, зокрема, монографія "Соціально-економічні процеси у монопрофільних шахтарських містах Донбасу (1950-1980-ті роки)" (у співавторстві з Зоєю Лихолобовою).