Творчі спільноти Львова

Тривалий час у наукових підходах аналізу просторових практик домінувала думка про бінарне протиставлення: матеріальний світ та ментальний світ, або ж реальне та уявне. Проте після активного обговорення розмаїтих концепцій "творення міського простору" ми більше використовуємо такі поняття як місце, локація, локальність, ландшафт, середовище, дім, місто, регіон, територія та географія тощо. Тож кожного разу, коли ми намагаємось прояснити проблеми міської бідності, сексуальної чи расової дискримінації, нищення довкілля, чи соціального розмаїття, то усвідомлюємо, що є "просторовими істотами", які активно творять соціальні простори. 

Міста є продуктом колективного творення і соціальні наслідки такої творчості є частиною нашого розуміння сучасного світу. Едвард Соуджа назвав стратегію творення соціального простору міста «тріалектикою», що дозволяє аналізувати не лише соціальні та історичні виміри життя, але й просторові. Ми записали інтерв’ю у людей, діяльність котрих безпосередньо пов’язана з творчістю (творчі спільноти) та намагалися виявити зв’язок цієї суспільної практики створення естетичного із соціальним простором Львова. Проект "Творчі спільноти радянського та пост-радянського Львова" намагався прослідкувати і показати неофіційний простір радянського Львова (lived space), який виник як альтернатива до (і часто в середині) офіційного простору (perceived space) культури Львова та його репрезентації (conceived space). Згідно такої тріалектики усі ці простори діяли нероздільно у радянському Львові соціально формуючи його зміст і значення. Цінність проекту полягає у тому, що він не відтворює типову для опису творчих спільнот наративну рамку формування ціннісних ієрархій та канонів (як от канони кращих і гірших митців), а намагається прослідкувати горизонтальні зв’язки, суб’єктивність та просторовість міської творчості.  

Керівництво проектом здійснює Богдан Шумилович.

Посилання на колекцію: Використано матеріали збірки Центру міської історії Центрально-Східної Європи “Міські розповіді, колекція “Творчі спільноти радянського та пост-радянського Львова.

Посилання на інтерв’ю: Інтерв’ю з спеціалізаціявік, записане дата інтерв’ю. Інтерв’юер/ка: ім’я прізвище // Архів Центру міської історії Центрально-Східної Європи “Міські розповіді, колекція “Назва колекції, с. номер сторінки.

Приклад: Інтерв’ю з художником, 54, записане 15 грудня 2012 року. Інтерв’юерка: Наталя Отріщенко // Архів Центру міської історії Центрально-Східної Європи “Міські розповіді, колекція “Творчі спільноти радянського та пост-радянського Львова, с. 7.


Художник, 55 (30.11.2012)
Інтерв’ю з художником, що народився і живе у Львові.
Фотограф, 51 (03.12.2012)

Інтерв’ю з чоловіком, за професією архітектором, який зараз займається фотографією

Художник, 54 (15.12.2012)
Інтерв’ю з художником, який народився у Казахстані і зараз проживає у Львові
Галерист, 53 (17.12.2012)
Інтерв’ю з директором галереї, учасником товариства «Шлях»
Науковець, 52 (17.01.2013)
Інтерв’ю з науковцем, що стосується життя львівської мистецької та літературної тусовки
Галерист, 51 (05.02.2013)
Інтерв’ю з львівським галеристом, істориком за освітою
Скульптор, 52 (15.02.2013)
Інтерв’ю з скульптором та художником, основний акцент якого – особисті преживання зламу 1980-1990 рр 
Культуролог, 55 (20.02.2013)
Інтерв’ю з культуроголом та політологом зосереджувалося навколо Львівської літературної групи
Колекціонер, 62 (07.03.2013)
Інтерв’ю з колекціонером та дистриб’ютором музичних записів