Львівські книгарні. Продовження історії
До середини ХІХ ст. найбільш улюбленим місцем розташування книгарні для львівських книгарів залишалася пл. Ринок чи сусідні з нею вулиці як вул. Краківська.
Це можна пояснити розташуванням у цій частині міста великої кількості офісів та навчальних закладів.
Пізніше унікальним явищем в історії Львова стало формування так званої вулиці Книгарів, як не раз називають колишню вулицю Баторія (суч. вул. Князя Романа) дослідники.
На відносно невеликій вулиці упродовж майже 80 років були сконцентровані найвідоміші львівські книгарні та антикварні. У 1866-1944 років на вул. Баторія діяли 65 книгарень, іноді – по дві в кожному з будинків № 2 – 34.
Міський простір навколо вулиці від першої третини ХІХ ст. був насичений навчальними закладами різного типу – школами, приватними науково-виховними закладами, гімназіями, семінаріями.
Для книгарської справи другої половини ХІХ ст. у Львові характерна тенденція зросту кількості книгарень, а також застосування нових методів і форм обслуговування клієнтів.
Основним фактором динамічного розвитку книгарства стало значне збільшення кількості населення міста (1850 р. - 68 325 осіб; 1900 р. - 149 544 осіб) та навчальних закладів різних рівнів.
На зламі ХІХ та ХХ ст. в обігу поширилися терміни антикварна (від лат. Antsquus – давній), букіністична книга (від франц. Bouquin – старовинний); з'явилися перші фахові книгарі – антиквари та букіністи, а пізніше книгарські династії.
Книгарська родина Яблонських займала важливе місце у львівському культурному середовищі упродовж ХІХ ст. Їх книгарня функціонувала в 1816-1868 роках. Книгарня Бартоломея Яблонського була розташована на вул. Шерокій, 1 (суч. Коперника).
Книгар продавав та обмінював давні книгозбірки, рукописи, пергаменти, збирав автографи письменників та видатних людей, монети та інші старожитності, видавав книгарські каталоги.
У 1842 р справу батька продовжив книгар, видавець та колекціонер Каетан Яблонський.
Каетан провадив книгарню у приміщенні будинку на пл. Фердинанда, 6-7.
До численної існуючої "Леополітани" можна віднести такі видання К. Яблонського, як:
- "Карл ХІІ. Шведський король у Львові в 1704 р." (1842),
- "Хроніка міста Львова" Дениса Зубрицького (1844),
- "Галіція з топографічно-географічно-історичної точки зору" Іполита Ступницького з додатком – картою Галичини, Кракова та Буковини (1849 р.),
- альбом "Околиці Галіції" Мачєя Богуша Стенчинського з текстом Юзефа Дзєжковського.
Помітний слід в історії книгарства та видавництва залишив Франц Генрих Ріхтер (1837-1883) - книгар, видавець, власник друкарні на пл. Маріацька, 4 (суч. пл. А. Міцкевича).
Ріхтер займався активною видавничою діяльність, зокрема в його друкарні вийшли друком серії "Національна бібліотека", "Бібліотека аматорських театрів", книгарські каталоги, періодичні видання "Тиждень літературний, художній, науковий та суспільний", ілюстрований часопис "Стріха" за ред. Ф. Валігурського (з 1868 р), ілюстрований журнал для дітей та юнацтва "Промик" за ред. Вл. Белзи. (1872-1874), газета "Кур'єр Львівський", календар "Chochlik" ("Домовик") та ін.
У книгарні Ріхтера з 1873 року розповсюджувалося перевидання плану міста Лемберга (Plan von Lemberg) віденського видавництва "Артарія і Ко." Переглянути цифрову копію оригінального видання плану Артарії
У 1880 р. Франц Ріхтер продав книгарню та випозичальню книжок своєму колишньому помічникові Герману Альтенбергу (1848-1885).
За п'ять років книговидавничої діяльності Герман Альтенберг видав близько двадцяти цінних позицій кращих творів польської класичної літератури, розкішно ілюстрованих видатними тогочасними польськими художниками.
Після смерті книгаря справу продовжили його спадкоємці, які у 1903 р. розділили родинний бізнес. Книгарню та видавництво на пл. Маріацькій, 4 провадив Альфред Альтенберг (1877-1924).
У фірмовій книгарні друкувалися і розповсюджувалися ілюстровані художні альбоми, наукова література, науково-популярні та поетичні серії, ілюстровані поштові картки.
У зв'язку із загрозою банкрутства 1912 р. А. Альтенберг разом із кількома друзями заснував книгарню "Г. Альтенберг та Спілка", що розташувалася у партері готелю "Жорж".
З 1913 р. спілка розширювалася і вже з 1920 р. книгарню за цією ж адресою провадила спілка "Г. Альтенберг, Г. Зейфарт, Е. Венде і Спілка".
Після смерті Альфреда вдова власника Ядвіга Альтенберг провадила книгарню на вул. Академічній 14 (тепер пр. Шевченка), а на вул. Панській, 6 (І. Франка) була розташована "Видавнича книгарня Г. Альтенберга".
До "Леополітани" можна віднести такі видання Альтенбергів як:
- "Львівське мистецтво XVI та XVII століть. Архітектура та скульптура" Владислава Лозинського (1898),
- "Путівник по Львову" Ф. Баранського з планом міста та 11 ілюстраціями (1902).
- монографію Артура Гроттгера, опрацьовану А. Потоцьким та багато ілюстрований альбом творів художника (1904),
- в серії "Історична література" - "Про сірий Львів" Ф. Яворського, листи князя Леона Сапеги, "Польське життя в давні століття" Владислава Лозинського,
- фотоальбом авторства російського капітана Набокова "Львів. Зима 1914/15", книгу "Львів під час російської інвазії" Станіслава Россовського, факсимільне видання російських афіш та плакатів "Відозви та розпорядження з часів російської окупації міста Львова 1914-1915 р.".
У 1868-1939 рр. діяла славетна книгарська фірма "Губринович та Шмідт". Її засновниками та власниками були Владислав Губринович та Владислав Шмідт.
У 1868 р. вони розпочали книгарську справу придбавши давню книгарню Калленбаха та на її основі відкрили власну асортиментну та видавничу книгарню і склад нот, яка розташовувалася на вул. Театральній, 10.
Серед величезного масиву популярної та наукової літератури, які побачили світ у книгарні можна відзначити позиції, що належать до "леополітани":
- доповнене перевидання першого "Путівника по Львову" Антоні Шнайдера з планом міста Львова (1875),
- праці відомих львівських істориків В. Абрахама, О. Бальцера, В. Хлендовського, А. Малецького, Т. Войцеховського, Л. Кубалі, І. Шараневича, працю В. Лозинського "Патріціат та львівське міщанство у XVI та XVII cт." (1892), книгу С. Шнюр-Пепловського "Картини з історії Галіції та Кракова (1772-1858)" (1896).
У книгарні вийшов друком чи не єдиний план міста, виданий під час окупації міста російськими військами – "Планъ г. Львова. 1915".
1898 р. Владислав Губринович збудував на вул. Театральній, 9 власний будинок, де у приміщеннях 1-го та 2-го поверхів розташував книгарня та випозичальня книжок.
З боку вул. Театральної кам'яницю оздобили бюсти видатних польських письменників Яна Кохановського та Адама Міцкевича, з боку вул. Килинського – Зигмунта Красінського, Юліуша Словацького, Юзефа Крашевського та Адама Асника авторства скульптора Петра Гарасимовича.
Упродовж 50 років займала відповідне місце у культурному середовищі оновлена "Польська" книгарня Бернарда Полонецького.
Книгар (Берл Пордес, 1862-1943) починав свою професійну біографію у 1879 р. в книгарні одного зі старших братів Леона Ізраеля Пордеса, що діяла від 1873 на вул. Трибунальській, 1.
У 1889 він купив "Польську" книгарню на пл. Галицькій, 14 у вдови А. Бартошевича.
Полонецький започаткував видавництво власних книгарських каталоги, опублікував чотиритомник А. Міцкевича (1893), шеститомник Ю. Словацького, десятитомник В. Шекспіра.
У 1896 р. книгар прийняв католицизм та змінив ім'я на Бернард Полонецький.
У 1897 р. книгарня переїхала на пл. Міцкевича, 11, а у 1901 – на вул. Академічну, 2/Кл. Танської, 1 (Руданського).
Коштом книгарні було видано туристичний план Львова, який демонстрував найважливіші споруди міста у вигляді мініатюрних 3D зображень.
З початком історії книгарської справи у Львові ви можете ознайомитися у попередньому дописі.
За матеріалами книги Ірини Котлобулатової. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005. Публікується з дозволу автора.