Львівські книгарні. Продовження історії

20.02.2012

Вид з вулиці Баторія в бік площі Ринок. 1890 р.
Фото - Едвард Тшемескі. Колекція Львівського історичного музею. Джерело: І. Котлобулатова. Львів на фотографії 1860-2006. 2008 р.
Вид з вулиці Баторія в бік площі Ринок. 1890 р.
Фото - Едвард Тшемескі. Колекція Львівського історичного музею. Джерело: І. Котлобулатова. Львів на фотографії 1860-2006. 2008 р.

До середини ХІХ ст. найбільш улюбленим місцем розташування книгарні для львівських книгарів залишалася пл. Ринок чи сусідні з нею вулиці як вул. Краківська.

Це можна пояснити розташуванням у цій частині міста великої кількості офісів та навчальних закладів.

Пізніше унікальним явищем в історії Львова стало формування так званої вулиці Книгарів, як не раз називають колишню вулицю Баторія (суч. вул. Князя Романа) дослідники.

На відносно невеликій вулиці упродовж майже 80 років були сконцентровані найвідоміші львівські книгарні та антикварні. У 1866-1944 років на вул. Баторія діяли 65 книгарень, іноді – по дві в кожному з будинків № 2 – 34.

Міський простір навколо вулиці від першої третини ХІХ ст. був насичений навчальними закладами різного типу – школами, приватними науково-виховними закладами, гімназіями, семінаріями.

Вид на вулицю Баторія. 1909 р.
Поштівка з колекції Ігоря Котлобулатова
Вид на вулицю Баторія. 1909 р.
Поштівка з колекції Ігоря Котлобулатова

Для книгарської справи другої половини ХІХ ст. у Львові характерна тенденція зросту кількості книгарень, а також застосування нових методів і форм обслуговування клієнтів.

Основним фактором динамічного розвитку книгарства стало значне збільшення кількості населення міста (1850 р. - 68 325 осіб; 1900 р. - 149 544 осіб) та навчальних закладів різних рівнів.

На зламі ХІХ та ХХ ст. в обігу поширилися терміни антикварна (від лат. Antsquus – давній), букіністична книга (від франц. Bouquin – старовинний); з'явилися перші фахові книгарі – антиквари та букіністи, а пізніше книгарські династії.

Книгарська родина Яблонських займала важливе місце у львівському культурному середовищі упродовж ХІХ ст. Їх книгарня функціонувала в 1816-1868 роках. Книгарня Бартоломея Яблонського була розташована на вул. Шерокій, 1 (суч. Коперника).

Книгар продавав та обмінював давні книгозбірки, рукописи, пергаменти, збирав автографи письменників та видатних людей, монети та інші старожитності, видавав книгарські каталоги.

Фрагмент гравюри з видом на площу Фердинанда. 1847 р.
На передньому плані справа вітрина книгарні з написом Kaetan Jabłonski
Літографія Августа Гаттона (August Gatton)
Фрагмент гравюри з видом на площу Фердинанда. 1847 р.
На передньому плані справа вітрина книгарні з написом Kaetan Jabłonski
Літографія Августа Гаттона (August Gatton)

У 1842 р справу батька продовжив книгар, видавець та колекціонер Каетан Яблонський.

Каетан провадив книгарню у приміщенні будинку на пл. Фердинанда, 6-7.

До численної існуючої "Леополітани" можна віднести такі видання К. Яблонського, як:

- "Карл ХІІ. Шведський король у Львові в 1704 р." (1842),
- "Хроніка міста Львова" Дениса Зубрицького (1844),
- "Галіція з топографічно-географічно-історичної точки зору" Іполита Ступницького з додатком – картою Галичини, Кракова та Буковини (1849 р.),
- альбом "Околиці Галіції" Мачєя Богуша Стенчинського з текстом Юзефа Дзєжковського.

Помітний слід в історії книгарства та видавництва залишив Франц Генрих Ріхтер (1837-1883) - книгар, видавець, власник друкарні на пл. Маріацька, 4 (суч. пл. А. Міцкевича).

Фірмова наліпка Франца Генриха Ріхтера
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005
Фірмова наліпка Франца Генриха Ріхтера
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005

Ріхтер займався активною видавничою діяльність, зокрема в його друкарні вийшли друком серії "Національна бібліотека", "Бібліотека аматорських театрів", книгарські каталоги, періодичні видання "Тиждень літературний, художній, науковий та суспільний", ілюстрований часопис "Стріха" за ред. Ф. Валігурського (з 1868 р), ілюстрований журнал для дітей та юнацтва "Промик" за ред. Вл. Белзи. (1872-1874), газета "Кур'єр Львівський", календар "Chochlik" ("Домовик") та ін.

У книгарні Ріхтера з 1873 року розповсюджувалося перевидання плану міста Лемберга (Plan von Lemberg) віденського видавництва "Артарія і Ко." Переглянути цифрову копію оригінального видання плану Артарії

Plan von Lemberg. 1873
Фрагмент титульної сторінки і центральної частини міста Львова. Джерело: Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка
Plan von Lemberg. 1873
Фрагмент титульної сторінки і центральної частини міста Львова. Джерело: Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка

У 1880 р. Франц Ріхтер продав книгарню та випозичальню книжок своєму колишньому помічникові Герману Альтенбергу (1848-1885).

За п'ять років книговидавничої діяльності Герман Альтенберг видав близько двадцяти цінних позицій кращих творів польської класичної літератури, розкішно ілюстрованих видатними тогочасними польськими художниками.

Після смерті книгаря справу продовжили його спадкоємці, які у 1903 р. розділили родинний бізнес. Книгарню та видавництво на пл. Маріацькій, 4 провадив Альфред Альтенберг (1877-1924).

Сигнатура видавництва Г. Альтенберга
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005
Сигнатура видавництва Г. Альтенберга
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005

У фірмовій книгарні друкувалися і розповсюджувалися ілюстровані художні альбоми, наукова література, науково-популярні та поетичні серії, ілюстровані поштові картки.

У зв'язку із загрозою банкрутства 1912 р. А. Альтенберг разом із кількома друзями заснував книгарню "Г. Альтенберг та Спілка", що розташувалася у партері готелю "Жорж".

З 1913 р. спілка розширювалася і вже з 1920 р. книгарню за цією ж адресою провадила спілка "Г. Альтенберг, Г. Зейфарт, Е. Венде і Спілка".

Фрагмент фото з вітриною книгарні в готелі Жорж
Джерело: Ірина Котлобулатова. Львів на фотографії 1860-2006. 2008
Фрагмент фото з вітриною книгарні в готелі Жорж
Джерело: Ірина Котлобулатова. Львів на фотографії 1860-2006. 2008

Після смерті Альфреда вдова власника Ядвіга Альтенберг провадила книгарню на вул. Академічній 14 (тепер пр. Шевченка), а на вул. Панській, 6 (І. Франка) була розташована "Видавнича книгарня Г. Альтенберга".

До "Леополітани" можна віднести такі видання Альтенбергів як:

  • "Львівське мистецтво XVI та XVII століть. Архітектура та скульптура" Владислава Лозинського (1898),
  • "Путівник по Львову" Ф. Баранського з планом міста та 11 ілюстраціями (1902).
  • монографію Артура Гроттгера, опрацьовану А. Потоцьким та багато ілюстрований альбом творів художника (1904),
  • в серії "Історична література" - "Про сірий Львів" Ф. Яворського, листи князя Леона Сапеги, "Польське життя в давні століття" Владислава Лозинського,
  • фотоальбом авторства російського капітана Набокова "Львів. Зима 1914/15", книгу "Львів під час російської інвазії" Станіслава Россовського, факсимільне видання російських афіш та плакатів "Відозви та розпорядження з часів російської окупації міста Львова 1914-1915 р.".
Книгарня Альтенберга долучилася до розповсюдження картографічних видань присвячених Львову, зокрема, таких як:
ID карти: 078
Оригінальна назва: Plan król. stoł. miasta Lwowa
Локалізація: Львів
Рік: 1902
Розмір карти: 48х30 cm
Видавець: Коштом книгарні Г. Альтенберга. Львів
Джерело: Колекція Ігоря Котлобулатова
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов. Львів
План королівського столичного міста Львова виданий коштом книгарні Г. Альтенберга у 1902 році як додаток до Путівника по Львову опрацьованого Ф. Баранським
План королівського столичного міста Львова

У 1868-1939 рр. діяла славетна книгарська фірма "Губринович та Шмідт". Її засновниками та власниками були Владислав Губринович та Владислав Шмідт.

У 1868 р. вони розпочали книгарську справу придбавши давню книгарню Калленбаха та на її основі відкрили власну асортиментну та видавничу книгарню і склад нот, яка розташовувалася на вул. Театральній, 10.

Серед величезного масиву популярної та наукової літератури, які побачили світ у книгарні можна відзначити позиції, що належать до "леополітани":

  • доповнене перевидання першого "Путівника по Львову" Антоні Шнайдера з планом міста Львова (1875),
  • праці відомих львівських істориків В. Абрахама, О. Бальцера, В. Хлендовського, А. Малецького, Т. Войцеховського, Л. Кубалі, І. Шараневича, працю В. Лозинського "Патріціат та львівське міщанство у XVI та XVII cт." (1892), книгу С. Шнюр-Пепловського "Картини з історії Галіції та Кракова (1772-1858)" (1896).

У книгарні вийшов друком чи не єдиний план міста, виданий під час окупації міста російськими військами – "Планъ г. Львова. 1915".

Планъ г. Львова. 1915
Фрагмент титульної сторінки і центральної частини міста Львова. Джерело: Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка
Планъ г. Львова. 1915
Фрагмент титульної сторінки і центральної частини міста Львова. Джерело: Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка

1898 р. Владислав Губринович збудував на вул. Театральній, 9 власний будинок, де у приміщеннях 1-го та 2-го поверхів розташував книгарня та випозичальня книжок.

З боку вул. Театральної кам'яницю оздобили бюсти видатних польських письменників Яна Кохановського та Адама Міцкевича, з боку вул. Килинського – Зигмунта Красінського, Юліуша Словацького, Юзефа Крашевського та Адама Асника авторства скульптора Петра Гарасимовича.

Книгарня на розі вулиць Театральної та Кілінського (тепер Памви Беринди)
Фото 1920-х років
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005
Книгарня на розі вулиць Театральної та Кілінського (тепер Памви Беринди)
Фото 1920-х років
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005

Упродовж 50 років займала відповідне місце у культурному середовищі оновлена "Польська" книгарня Бернарда Полонецького.

Книгар (Берл Пордес, 1862-1943) починав свою професійну біографію у 1879 р. в книгарні одного зі старших братів Леона Ізраеля Пордеса, що діяла від 1873 на вул. Трибунальській, 1.

Картка-замовлення книгарні Б. Полонецького
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005
Картка-замовлення книгарні Б. Полонецького
Джерело: Ірина Котлобулатова. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005

У 1889 він купив "Польську" книгарню на пл. Галицькій, 14 у вдови А. Бартошевича.

Полонецький започаткував видавництво власних книгарських каталоги, опублікував чотиритомник А. Міцкевича (1893), шеститомник Ю. Словацького, десятитомник В. Шекспіра.

У 1896 р. книгар прийняв католицизм та змінив ім'я на Бернард Полонецький.

У 1897 р. книгарня переїхала на пл. Міцкевича, 11, а у 1901 – на вул. Академічну, 2/Кл. Танської, 1 (Руданського).

Коштом книгарні було видано туристичний план Львова, який демонстрував найважливіші споруди міста у вигляді мініатюрних 3D зображень.

ID карти: 075
Оригінальна назва: Wielki Plan Lwowa z przedmieściami i najbliższą okolicą miasta
Локалізація: Львів
Рік: c. 1910
Масштаб: 1:12 500
Розмір карти: 89,5x57,5 cm
Видавець: Коштом Польської книгарні Б. Полонецького. Львів
Джерело: Колекція Ришарда Хубіша
Правове регулювання: Ришард Хубіш. Краків
Великий план Львова з передмістями та найближчою околицею міста близько 1910 року. На карті виділено 23 найцікавіші об'єкти у місті
Великий план Львова з передмістями та найближчою околицею міста

З початком історії книгарської справи у Львові ви можете ознайомитися у попередньому дописі.

За матеріалами книги Ірини Котлобулатової. Книгарі та книгарні в минулому Львова. 2005. Публікується з дозволу автора.