Загальна крайова виставка 1894 року в місті Львові

29.11.2011

Фрагмент плакату Загальної крайової виставки.
Джерело: Szablowska A., Senkiw M. Plakat polski / Польський плакат. 2010
Фрагмент плакату Загальної крайової виставки.
Джерело: Szablowska A., Senkiw M. Plakat polski / Польський плакат. 2010

Передісторією проведення крайових виставок в Галичині стала участь цієї австрійської провінції в експозиції Всесвітньої виставки у Відні в 1873 році. Під впливом Віденської виставки відбулися дві не великі рільничо-промислові виставки у Львові (1877) та Кракові (1887). Отже, Загальна крайова виставка 1894 року стала продовженням започаткованої традиції.

29 червня 1892 року на зібранні представників від усіх округів, станів, професійних організацій та підприємств прийнято рішення про організацію Загальної крайової виставки у місті Львові. У відозві виконавчого комітету з організації виставки задекларовано необхідність проведення виставки задля економічного зиску цілої Галичини. Ця подія мала б продемонструвати прогрес Галичина та охопити усі сфери суспільного життя провінції.

Виставка проходила під патронатом австрійського цісаря Франца Йосифа та була приурочена до 100-річного ювілею повстання Тадеуша Косцюшки. Комітет з організації виставки очолив князь Адам Сапєга (Adam Sapieha), генеральним директором було обрано др. Здзіслава Мархвіцького (Zdzisław Marchwicki). До складу виконавчого комітету виставки входили намісник Галичини граф Станіслав Бадені (Stanisław hr. Badeni) тапрезиденти двох найбільших міст провінції -  Львова - Едмунд Мохнацкі (Edmund Mochnacki) та Кракова - Юзеф Фрідляйн (Jozed Friedlein).

Адам Сапєга та др. Здзіслав Мархвіцький.
Фото з книги Przechadski po Wystawie Krajowej. 1894
Адам Сапєга та др. Здзіслав Мархвіцький.
Фото з книги Przechadski po Wystawie Krajowej. 1894

Для успішного проведення Крайової виставки у Львові необхідно було виконати великий обсяг робіт для впорядкування  території, призначеній для виставки. 

Одим із важливих аспектів в організації виставки стало налагодження зручного транспортного сполучення відвідувачів до Стрийського парку. Брак дій з боку ініціаторів впровадження парового трамваю та невдалі переговори щодо розширення мережі кінного трамваю спричинилися до пошуку альтернатив для вирішення транспортної проблеми.

Електричний трамвай біля скверу на сучасній вул. І. Франка.
Фрагмент фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Львівського історичного музею
Електричний трамвай біля скверу на сучасній вул. І. Франка.
Фрагмент фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Львівського історичного музею

Після довгого обговорення Міська рада  у 1893 р. надала концесію фірмі Сіменс і Хальске (Siemens & Halske) на впровадження електричного трамваю у Львові. Вже у червні 1894 року розпочався рух трамваю, який сполучив вокзал та центральну частину міста із Загальною крайовою виставкою. Сума інвестицій фірми у створення регулярної трамвайної мережі склала близько 660 тис. злотих

На території виставки діяла вузькоколійна залізниця, призначена для перевезення вантажів та матеріалів. Для зручності та атракційності відвідування етнографічного відділу спеціально обладнано канатну дорогу, яка сполучила його із головною алеєю виставки.

Канатна дорога
Фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Ігоря Котлобулатова
Канатна дорога
Фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Ігоря Котлобулатова

Спеціальна комісія займалася налагодженням комунікації під час проведення Загальної крайової виставки. Кожного вихідного дня до Львова з Кракова та Чернівців прибували додаткові потяги, ціни на квитки в яких продавалися за зниженою ціною. Знижки діяли також на залізничне сполучення між Львовом та Віднем, Берном, Прагою, Цєшином і Пештом.

Враховуючи досвід І крайової виставки 1877 року міська влада приділила значно більше уваги до проведення виставки 1894 року. 1 грудня 1892 р. на засіданні Ради міста прийнято рішення про участь у виставці гміни Львова, для чого було  виділено 30 тис. злотих. Згодом виділено 10 тис. злотих на окремий виставковий  павільйон, який би представляв діяльність міста.

Рада міста також долучилася коштами до виконання необхідних робіт з облаштування території Стрийського парку для проведення виставки. Зокрема, виділено кошти на впорядкування верхньої тераси парку, побудову головної дороги до виставки, проведення водогону та каналізації, газового освітлення. Під час проведення виставки місто забезпечило діяльність пожежної охорони, а після її закриття викупило будівлі, які залишилися на території Стрийського парку. Загалом кошти на організацію Загальної крайової виставки 1894 р. склали близько 600 тис. злотих.

Окрім витрат, пов’язаних із безпосереднім проведення виставки, у 1894 році були прийняті рішення, спрямовані на модернізацію міста у відповідності до європейських зразків. У цьому році Рада міста прийняла ряд ухвал, спрямованих на удосконалення інфраструктури Львова. Зокрема, про будівництво водогону, нової бійні, збільшення кількості шкіл, побудову нового приміщення театру та проведення урегулювання вулиць і площ з їх брукуванням та покращенням методів освітлення. Загальний розмір інвестицій, передбачених на потреби модернізації міста, складав близько 7 млн. злотих.Таким чином проведення виставки у Львові стало важливим етапом в житті міста та послужило каталізатором для здійснення важливих інфраструктурних проектів, які були необхідні для подальшого розвитку Львова.

Урочисте відкриття Загальної крайової виставки.
Фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Ігоря Котлобулатова
Урочисте відкриття Загальної крайової виставки.
Фото Е. Тшемеського, 1894 р. Колекція Ігоря Котлобулатова

Урочисте відкриття Загальної крайової виставки відбулося 5 червня 1894 року. Після Служби Божої у Латинській катедрі усі гості зібралися на площі перед промисловим павільйоном на церемонію відкриття. Серед високоповажних гостей на церемонії були присутні ерцгерцоги Леопольд Сальватор та Карл Людвіг та міністри Фалькенгейн, Яворський та Мадейський. Після виголошення промов князем Адамом Сапєгою польською мовою та членом Крайового виділу д-р Дам'яном Савчаком – українською - ерцгерцог Карл Людвіг оголосив виставку офіційно відкритою.

Виставка поділялася на 34 тематичні групи, кожна з яких мала свої експозиційні площі, організаційний комітет і окрему комісію суддів. Упродовж діяльності Загальної крайової виставки проводилися тимчасові виставки коней, великої рогатої худоби, собак, садівництва, сільського господарства, домашньої птиці. Також на її території відбувалися з'їзди та зібрання фахівців різних сфер сільського господарства та промисловості.

ID карти: 017
Оригінальна назва: Plan sytuacyjny Powszechnej Wystawy Krajowej we Lwowie
Локалізація: Львів
Рік: 1894
Масштаб: 1:1 440
Розмір карти: 64х86 cm
Видавець: Книгарня Германа Альтенберга. Львів
Джерело: Колекція Ігоря Котлобулатова
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов. Львів
Онлайн версія карти території Стрийського парку у Львові разом із виставковими павільйонами та іншою інфраструктурою Загальної крайової виставки 1894 року
Ситуаційний план Загальної крайової виставки у Львові

На виставці була представлена велика кількість експонатів, які розміщувалися у понад як 125 спеціальних будівлях чи павільйонах. В каталозі виставки описано близько 2 870 позицій,  серед яких перелічено вироби, устаткування та інші матеріали,  пов’язані з веденням сільського-господарства, різного роду промислами або діяльністю промислових чи дрібних підприємств. Також на виставці можна було дізнатися про нові віяння у галузях архітектури та будівництва, пожежної справи, ознайомитися із розвитком комунікацій та інфраструктури міст, а також переглянути різного роду винаходи. Поряд з цим на Загальній крайовій виставці приділено значну увагу мистецтву (близько 800 експонатів, дві тематичні групи на виставці та 4 спеціалізовані павільйони), поширенню шкільництва в Галичині та темі етнографії.

План Етнографічного відділу виставки.
Джерело: Katalog działu etnograficznego. Powszechna Wystawa Krajowa we Lwowie 1894 r.
План Етнографічного відділу виставки.
Джерело: Katalog działu etnograficznego. Powszechna Wystawa Krajowa we Lwowie 1894 r.

Етнографічний відділ займав окрему територію на виставці та демонстрував спосіб життя та основні заняття 4-х етнографічних груп русинів (гуцулів, жителів Полісся, Поділля та Наддністрянщини) та 2-х груп поляків (мазурів і мешканців Татрських гір поблизу Закопаного). На території відділу споруджено дерев’яну церкву з дзвіницею, а також хати та обійстя, наповнені предметами побуту та реманентом.

В хатах етнографічного відділу мешкали корінні жителі з різних регіонів Галичини, одягнені у свої традиційні строї. Вони займалися своїми традиційними домашніми промислами, готували їжу і таким чином демонстували специфіку своїх етнографічних регіонів. В окремому павільйоні експонувалися вироби домашніх промислів, одяг, обрядові предмети, фотографії із зображенням побутових сцен життя селян, а також бібліотека із збіркою книг Івана Франка з галузі етнографії, а також збірка предметів, знайдених в результаті розкопок з колекції Александра Чоловського.

Виставка викликала значне зацікавлення та мала великий успіх серед відвідувачів. Велика кількість гостей приїздила спеціально, щоб побачити виставку. Окрім туристичної та відпочинкової привабливості відвідування виставки мало важливу освітню складову для численних шкільних екскурсій з усієї Галичини. Від 5 червня по 16 грудня виставку відвідали 1 146 329 особи.

Без сумніву, найавторитетнішим відвідувачем Загальної крайової виставки став австрійський цісар Франц Йосиф під час свого візиту до Львова 7-10 вересня 1894 року.

На останок запрошуємо переглянути План королівського столичного міста Львова, із схематичним зображенням павільйонів Крайової виставки.

ID карти: 090
Оригінальна назва: Plan król. stoł. miasta Lwowa
Локалізація: Львів
Рік: c. 1895
Масштаб: 1:7 200
Розмір карти: 82х70 cm
Видавець: Коштом Міської ради. Львів
Джерело: Колекція Ігоря Котлобулатова
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов. Львів
План Львова близько 1895 року авторства Ю. Хованьця. На карті показано територію Загальної крайової виставки, мережу каналізаційних каналів і маршрути кінного та електричного трамваїв
План королівського столичного міста Львова

Автор: Сергій Терещенко