Втрачені храми краківського передмістя на планах Львова

18.06.2011

Вид Краківського передмістя
Фрагмент гравюри Франсуа Пернера. 1772 р.
Вид Краківського передмістя
Фрагмент гравюри Франсуа Пернера. 1772 р.

Якщо подивитися на давні плани міста то побачимо, що основна увага на них приділена демонстрації сакральних споруд у Львові. Колись найбільша кількість храмів знаходилися на Краківському передмісті. Саме у цій дільниці було найбільше зосередження церков у Львові.

Церкви двох дільниць Львова мали різне підпорядкування. Церкви Краківського передмістя підлягали юриздикції старости і платили податки королю, а храми Галицької дільниці підпорядковувалися магістрату Львова. 

Економічний занепад міста та зубожіння мешканців передмість в кінці XVIII ст. стають причиною того, що більшість, переважно дерев'яних, храмів Краківського передмістя опиняються у незадовільному стані.

12 червня 1781 року в Королівстві Галичини і Володимирії вступив у дію рескрипт згідно якого розпочато закриття монастирів та припинення діяльності монашин орденів, які не займаються навчанням чи доглядом за хворими.

Упродовж кількох років припинили діяльність близько 15 чернечих орденів у Львові. Разом з цим до початку 1800-х років зникають або змінюють господарів більшість храмів Краківського передмістя.

Нижче подано 10 храмів, які позначено на планах створених перед 1772 роком, а також на перших австрійських планах Львова. Завдяки співставленню та порівнянню різних планів міста зроблено спробу локалізувати місцезнаходження втрачених храмів Краківського передмістя та подано короткі історичні відомості про них.

Костел Знайдення Св. Хреста

І. Крип'якевич локалізує місце знаходження храму на вул. Шевченка № 29, поряд з суч. вул. Бортнянського. Від 1413 р. на цьому місці існувала каплиця, біля якої ховали тіла померлих під час епідемій. В 1584 р. після того як мор "скосив" багато мешканців міста за кошти від продажу їх маєтків збудовано храм.

За Шараневичем "Костел Обретения Честного Креста на Глоговщине [Хорущина], межи днешною Городоцкою а Яновскою улицею...". У хроніці Зубрицького подано інформацію, що храм вимурувано у 1538 році, за даними Ходиніцького - це 1584 рік.

Церква Св. Теодора

За І. Крип'якевичем, церква "знаходилася навпроти церкви Св. Миколая, по другій стороні Волинської дороги". Зіморович згадує про існування церкви під 1453 роком.

Парохія св. Теодора простягалася від Краківської площі до церкви Св. Параскеви. У 1706 році на місці старої поставлено нову дерев'яну церкву. Станом на 1743 рік в церкві були три вівтарі, позолочений різьблений іконостас та давні ікони. Довкола церкви розміщувався "просторий, опарканений цвинтар, на якому стояла триповерхова дзвіниця з чотирма дзвонами". 

Після 1783 року парохію ліквідовали, а церкву розібрали на матеріал. Зустрічається також 1800 рік як дата коли церкву остаточно розібрано.

Церква Благовіщення

Заснована раніше 1544 року напроти монастиря бригідок. У хроніці Зіморовича існування церкви згадується під 1453 роком. Голубець наводить факт відкриття церковного цвинтаря на вул. Казимирівській 33 (суч. Городоцька) у 1926 році.

На 1743 рік дерев'яна церква Благовіщення була у доброму стані. "При церкві стояла дзвіниця, попівщина та школа". У 1802 році церкву через незадовільний стан розібрано.

Костел св. Станіслава

Костел св. Станіслава Єпископа і Мученика розташовувався на початку суч. вул. Городоцької. Храм засновано близько 1370 року мешканцями міста. У 1497 році при костелі засновано шпиталь.

Після 1784 році шпиталь ліквідовано, а храм розібрано. За повідомленням Шараневича на час знесення костел був мурованим. Оскільки на планах містах початку століття храм досі позначено можна припустити, що костел розібрано тільки після 1802 року. 


Храм св. Хреста

Вірменський храм збудовано в 1639 році коштом Ісаака Агопсовіча (Izaak Agopsowicz) Павлом Римлянином. За Крип'якевичем "знаходилася позаду за костелом місіонерів при Замарстинівській вулиці". В середині XVIII ст. храмом опікувалися театини, які прибули з Італії щоб закласти папську колегію з метою навчання вірмен.

У 1747 році колегія і храм були продані ордену місіонерів, які відкрили семінарію. У 1784 році у семінарії розміщено військову в'язницю та казарми, а костел перетворено на каплицю для в'язнів.



Храм св. Анни

Вірменський храм розташовувався поблизу узгір'їв Високого замку за церквою Онуфрія. У 1363 році вимуровано новий костел св. Анни з монастирем вірменського ордену св. Василія.

У 1796 році після рескрипту з ліквідації монастирів костел разом із монастирем розібрано. 



Церква Воскресіння Господнього

Церква за Крип'якевичем, вперше згадується під 1453 р., "знаходилась на теперішній Замарстинівській вулиці, по лівій стороні.

За Ходиніцьким, на Жовківському передмісті, збудована перед 1544 р. Горіла 1623, вдруге в 1695, коли її спалили татари разом із трупами своїх воїнів. При церкві існували школа і братство, які згадуються у 1624 р.

Нова церква вибудована 1743 р. була величавої будови, ясна, з трьома банями. Станом на 1765 р. церква знаходилася у поганому стані. Храм розібрано у 1774 р.


Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

Церква жіночого монастиря Василіанок за Шараневичем, розміщувався на вулиці Мурованих мостів (Mosty Murowany - теперішня вул. Замарстинівська). Вуйцик локалізував розміщення церкви на вул. Гайдамацькій 5. 

Загально вживана назва монастиря Василіанок того часу була "Чернички". Церкву збудовано в середині XVII ст. Після австрійської касати церкву у 1809 р. розібрано і продано до Мацюшина. У 1828 р. австрійський уряд викупив колишні грунти черничок і вибудував казарму.


Церква Св. Івана Богослова

Розміщувалася з північної сторони Високого замку у лісі. Дерев'яні монастир і церкву у 1640 році вибудувано коштом міщанина Симеона Содома. У 1679 році братство спорудило нову муровану церкву. У 1736 році Констянтин Папара надав монастиреві поле з сіножаттю, що межувало з монастирськими володіннями. Монастир скасовано у 1802 році, а церкву розібрано і продано на матеріал у 1809 році.


Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква Св. Варвари на Тарнавці розміщувалася на розі вулиць Б. Хмельницького та Донецької. У 1630 церкву збудовано за кошти Олександра Зборовського. При храмі діяло братство.

У 1710 р. на місці старої вибудували нову дерев'яну церкву з двома вівтарями. Храм розібрали в перших роках XIX ст.

 


Автор: Сергій Терещенко