Ангари трамвайного депо



ID:
09647
Назва:
Ангари трамвайного депо
Місто:
Опис:
Трамвайне депо у збігу вулиць Кадетської, Пелчинської, Коперника та Вулецької (тепер відповідно вулиць Гвардійської, Вітовського, Коперника та Академіка Сахарова)  було споруджено одночасно з першою львівською електростанцією постійного струму 1894 р. Ліворуч - перший ангар трамвайного депо, збудований одночасно з електростанцією  архітектором Альфредом Каменобродським. Від 1896 р. трамвайна мережа, як і електростанція, стали власністю міста; електричний струм почали використовувати для освітлення міста, а кількість вагонів трамвайного парку значно збільшилася.
1907 р. із врахуванням нових потреб у електрифікації міста, була збудована нова електростанція на Персенківці, а в трамвайному депо збудували другий ангар для розташування та ремонту трамвайних вагонів. Можливо, другий ангар, який ззовні не відрізнявся від вже існуючого, був споруджений за кресленнями, виконаними в міському будівельному управлінні 1905-1906 р., яке в той час очолював архітектор Міхал Лужецький.
Третій, найбільший за розмірами ангар було споруджено в 1926-1927 рр. архітектором Адольфом Каменобродським. На зображенні територію трамвайного депо оточує дерев’яний паркан, натомість у 1929 р., під час урочистого відкриття трамвайного маршруту №11 «Вокзал-Технічна школа» через вулиці На Байках та Пелчинську (Києвську та Вітовського) вже існує кам’яна огорожа та будиночок портьє (прохідна трампарку).
Ірина Котлобулатова
Предмет і ключові слова:
Вулиця, забудова, депо, трамвай, ангари, колія, техніка
Творець:
Невідомий
Видавець:
Невідомий
Дата:
1927-1929
Розмір ресурсу:
11x17 см
Правове регулювання:
Богдан Чолій
Колекція:
Категорія:
Техніка:

Пропозиції: Якщо у Вас є додаткова інформація про зображення, яке Ви бачите на цій сторінці, будь-ласка надішліть нам свій коментар.

Пов'язані

ID: 02771
Місто: Чернівці
Дата: 1909
Розмір ресурсу: 90×140 мм.
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
Предмет і ключові слова: Мости, річка Прут, люди за риболовлею
ID: 05252
Місто: Сколе
Дата: 1930-1939
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Д. Браунер, Сколе
Видавець: Д. Браунер, Сколе
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Гори, ріка, міст
ID: 04035
Місто: Борислав
Дата: 1925-1939
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: "Рух", Варшава
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Вокзал, колії, цистерни, крани
ID: 09298
Місто: Львів
Дата: 1989
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Москаленко
Предмет і ключові слова: трамвай, люди, вулиця
Коломия
ID: 04411
Місто: Коломия
Дата: 1907-1908
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: С. Шпербер, Коломия
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Міст, ріка, човен, забудова
ID: 10835
Місто: Львів
Дата: 1946-1950
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Андрій Книш
Предмет і ключові слова: велосипед
ID: 11214
Місто: Щирець
Дата: 1961
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Михайло Сумик
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Андрій Книш
Предмет і ключові слова: люди, моторолер, одяг, діти
ID: 09648
Місто: Львів
Дата: 1926-1927
Розмір ресурсу: 11x17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Богдан Чолій
Предмет і ключові слова: Вулиця, забудова, трамвай, депо, електростанція
Тернопіль
ID: 05353
Місто: Тернопіль
Дата: 1914-1918
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Книгарня Подольська, Тернопіль
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Ріка, міст, руїна, війна

Триповерховий житловий будинок розташований на розі вул. Героїв Майдану (Гвардійській) та вул. Братів Тимошенків. Зведений у 1906 р. як чиншова кам'яниця Генрика Осуховського за проектом Кароля Скавінського. Вирішений у стилі мальовничого історизму ("піттореску") з використанням елементів неоготики. В частині приміщень цоколя діє паб-ресторан "Чорний кіт".