Вибрані зображення

ID: 13475
Місто: Львів
Дата: 1927
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Леся Крип'якевич
Предмет і ключові слова:

Виставка преси, книги та друків

Місто: Львів
Дата: 1927
Виставка преси, книги, друків в 1927 р. Виставка відбувалася у Львові в приміщенні «Української Бесіди», яке знаходилось у Народному Домі.
ID: 13022
Місто: Львів
Дата: 1938
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Державний архів Львівської області
Предмет і ключові слова: вулиця, будівля, люди

Вулиця Івана Федорова

Місто: Львів
Дата: 1938
ID: 12604
Місто: Алчевськ
Дата: 1905
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Пожежна команда Алчевського заводу

Місто: Алчевськ
Дата: 1905
ID: 12600
Місто: Кривий-Ріг
Дата: 1959
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Цех заводу Криворіжсталь

Місто: Кривий-Ріг
Дата: 1959
ID: 12592
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1976
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Мітинг на заводі

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1976
Мітинг на Баглійському коксохімічному заводі (ДКХЗ), присвячений 25 з'їзду КПРС, лютий 1976 р.
ID: 12584
Місто: Запоріжжя
Дата: 1947
Розмір ресурсу: 13х18 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Мітинг робітників Запоріжсталі

Місто: Запоріжжя
Дата: 1947
Цех холодного проката№1 Запоріжсталі. Мітинг, присвячений першому випуску холоднокатаних листів, вересень 1947.
ID: 12574
Місто: Костянтинівка
Дата: 1913
Розмір ресурсу: 18х24 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Барак для робітників

Місто: Костянтинівка
Дата: 1913
Один з бараків, в яких проживали робітники Костянтинівського залізопрокатного заводу 1913 рік.
ID: 12572
Місто: Невідомо
Дата: 1962
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Бригада мартенівського цеху

Місто: Невідомо
Дата: 1962
Бригада, яка видала плавку за 5 годин 55 хвилин, замість 13 год. 18 хв. в мартенівському цеху, 1962 р.
ID: 12564
Місто: Алчевськ
Дата: 1912
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання:
Предмет і ключові слова:

Робітники заводу

Місто: Алчевськ
Дата: 1912
ID: 12557
Місто: Єнакієве
Дата: 1913
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Оброблення чавуну на ливарному дворі доменного цеху

Місто: Єнакієве
Дата: 1913
Оброблення чавуну на ливарному дворі доменного цеху Єнакіївського металургійного заводу 1913 р.
ID: 12551
Місто: Макіївка
Дата: 1900
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Будівництво доменної печі

Місто: Макіївка
Дата: 1900
Будівництво доменної печі №2, 1900 р. Макіївський металургійний завод.
ID: 12543
Місто: Донецьк
Дата: 1925
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Державний заклад "Металургійний державний музей України"
Предмет і ключові слова:

Мітинг робітників

Місто: Донецьк
Дата: 1925
Мітинг робітників з нагоди запуску доменної печі №5 на Сталінському металургійному заводі.
ID: 12522
Місто: Львів
Дата: 1949-1950
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марія Фернеза
Предмет і ключові слова: завод

Автонавантажувач моделі "4000"

Місто: Львів
Дата: 1949-1950
Сторінка з фотоальбому Львівського заводу автонавантажувачів. Так виглядав перший автонавантажувач моделі “4000”.
ID: 12516
Місто: Львів
Дата: 1950
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марія Фернеза
Предмет і ключові слова: завод

Конвеєрне виробництво

Місто: Львів
Дата: 1950
На конвеєрі одночасно збирають останній автонавантажувач моделі “4000” та перший - ”4000М”. Перехід на випуск нової моделі відбувся без зупинки виробництва на заводі. На конвеєрі було розміщено плакат із закликом – “Товариші складальники! Ви повинні освоїти на відмінно зборку модернізованих автонавантажувачів моделі 4000М”.
ID: 12461
Місто: Львів
Дата: 1948-1949
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марія Фернеза
Предмет і ключові слова: завод

Виробничий процес на заводі автонавантажувачів

Місто: Львів
Дата: 1948-1949

Початок роботи Львівського заводу автонавантажувачів. Серед робітників за станками працюють чоловіки, жінки та діти.

ID: 12455
Місто: Львів
Дата: 1948-1951
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марія Фернеза
Предмет і ключові слова: автомобіль, транспорт

Легковий автомобіль BMW 326

Місто: Львів
Дата: 1948-1951

Легковий автомобіль BMW 326, який випускався протягом 1936-1941 років. У повоєнний час ця модель користувалась великою популярністю серед радянських офіцерів, які привозили їх разом із іншими трофеями із німецьких територій. Зображене авто належало Головному інженеру Львівського заводу автонавантажувачів Олександру Кузовкову. Один з чоловіків на фото – водій автівки. 

ID: 12311
Місто: Львів
Дата: 1970-1974
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Тетяна Гощіцька
Предмет і ключові слова: науково-дослідний інститут

Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут

Місто: Львів
Дата: 1970-1974
Львів поч. 70-х рр. ХХ ст. -  Одна із лабораторій відділу мікроелектроніки (4-й цех) Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту (унікальне фото військового, режимного, закритого підприємства).
ID: 12220
Місто: Львів
Дата: 1965-1966
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Предмет і ключові слова: люди, портрет, завод, вино, промисловість

Працівниця винзаводу

Місто: Львів
Дата: 1965-1966
ID: 12196
Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
Розмір ресурсу: 14х9 см
Творець: Невідомий
Видавець: книгарня спадкоємців Приходько-Пихненко
Правове регулювання: Маріупольський краєзнавчий музей
Предмет і ключові слова:

Доменні печі заводу «Руский Провиданс»

Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
ID: 12195
Місто: Маріуполь
Дата: 1909-1916
Розмір ресурсу: 14х9 см
Творець: М. Улахов
Видавець: Маріупольська земська книгарня
Правове регулювання: Маріупольський краєзнавчий музей
Предмет і ключові слова:

Фруктові сади і дорога до заводів

Місто: Маріуполь
Дата: 1909-1916
ID: 12190
Місто: Маріуполь
Дата: 1909-1915
Розмір ресурсу: 14х9 см
Творець: М. Улахов
Видавець: Маріупольська земська книгарня
Правове регулювання: Маріупольський краєзнавчий музей
Предмет і ключові слова:

Завод "Руський Провіданс"

Місто: Маріуполь
Дата: 1909-1915
ID: 12187
Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
Розмір ресурсу: 14х9 см
Творець: А. Целінський
Видавець: Магазин братів Гольдрін
Правове регулювання: Маріупольський краєзнавчий музей
Предмет і ключові слова:

Завод "Руський Провіданс"

Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
ID: 12185
Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
Розмір ресурсу: 14х9 см
Творець: А. Целінський
Видавець: Магазин братів Гольдрін
Правове регулювання: Маріупольський краєзнавчий музей
Предмет і ключові слова:

Завод "Руський Провіданс"

Місто: Маріуполь
Дата: 1905-1909
Маріуполь. Завод «Руський Провіданс». Листівка. Видання магазину братів Гольдрін в Маріуполі по фотографії А. Целінського. 1905 - 1909 рр. Зворотний бік без написів. 9×14 см. МКМ 1098-пр.
ID: 12088
Місто: Львів
Дата: 1954
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: портрет, кіно, афіша, срср

Портрет поруч з кіноафішею - "Об этом забывать нельзя"

Місто: Львів
Дата: 1954
Портрет, ймовірно на проспекті Леніна (тепер - Свободи), поруч із афішею фільму "Об этом забывать нельзя". Фільм був знятий у 1954 році, в основу сюжету було закладено біографію письменника Ярослава Галана, якого вбили у Львові у 1949 році. 
ID: 12079
Місто: Львів
Дата: 1960-1975
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Борис Ясиновський
Предмет і ключові слова: люди

Фотосесія в парку

Місто: Львів
Дата: 1960-1975
ID: 11952
Місто: Львів
Дата: 1970-1975
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Святослав Вдовенко
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: люди

Львівська середня школа №4

Місто: Львів
Дата: 1970-1975
ID: 11924
Місто: Львів
Дата: 1979
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Святослав Вдовенко
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: школа

Микола Колесса та Анатолій Кос-Анатольський на шкільному вечорі

Місто: Львів
Дата: 1979
Микола Філаретович Колесса (український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи) та Анатолій Йосипович Кос-Анатольський (український композитор, народний артист України, депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка) на творчому вечорі, організованому Львівською СШ№4 у приміщенні Львівського будинку культури будівельників по вул. Козака, 6.

Юрій Вдовенко
ID: 11906
Місто: Львів
Дата: 1965-1975
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Святослав Вдовенко
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова:

Парк культури ім. Богдана Хмельницького

Місто: Львів
Дата: 1965-1975
Парк культури імені Богдана Хмельницького та кінотеатр "Дружба".
ID: 11894
Місто: Львів
Дата: 1971
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Святослав Вдовенко
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова:

Вокально-хореографічний ансамбль "Галичина"

Місто: Львів
Дата: 1971
Учасники Заслуженого вокально-хореографічного ансамблю "Галичина" на площі перед Оперним театром під час першотравневої демонстрації.
ID: 11881
Місто: Львів
Дата: 1949
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: школа

Школа фабрично-заводського учнівства

Місто: Львів
Дата: 1949
На зображенні педагогічний та учнівський колектив львівської школи фабрично-заводського учнівства. Школи ФЗУ діяли при великих підприємствах для підготовки кваліфікованих робітників. У 1940 році більшість шкіл ФЗУ були реформовані в школи фабрично-заводського навчання і ремісничі училища, зберігшись переважно в легкій і харчовій промисловостях. У 1959–1963 роках поряд з усіма професійно-технічними навчальними закладами системи Державних трудових резервів СРСР школи ФЗУ були перетворені в професійно-технічні училища (ПТУ) з різними термінами навчання.

Юрій Вдовенко
ID: 11864
Місто: Львів
Дата: 1949-1950
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: школа, спорт

Курси перепідготовки вчителів фізкультури

Місто: Львів
Дата: 1949-1950
10-місячні курси перепідготовки вчителів фізкультури.


ID: 11798
Місто: Львів
Дата: 20.10.1979
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Святослав Вдовенко
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: люди

Володимир Дружніков у Львові

Місто: Львів
Дата: 20.10.1979
Приїзд Народного артиста РРФСР Володимира Дружнікова (1922-1994) на святкування 40-річчя возз’єднання Західної України у складі УРСР. Місце зйомки – стадіон СКА.

Юрій Вдовенко
ID: 11786
Місто: Перемишль
Дата: 1918-1919
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Юрій Вдовенко
Предмет і ключові слова: люди, портрет

Січові Стрільці

Місто: Перемишль
Дата: 1918-1919
Бійці полку Січових Стрільців. Зліва – Бобоцько Борис Миколайович (18-08-1895 – 02-04-1965), уродженець c. Повергів Миколаївського р-ну Львівської області; у довоєнний та післявоєнний періоди керував сільськими господарствами на території сучасних Львівської та Житомирської областей. Свою трудову діяльність закінчив на посаді завгоспа Львівського велосипедного заводу, похований на Личаківському цвинтарі. Справа – невідомий боєць.

Юрій Вдовенко
ID: 11781
Місто: Меджибіж
Дата: початок ХХ століття
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Г. Шпізман в Кам’янці-Подільському
Правове регулювання: Олег Погорілець
Предмет і ключові слова: люди, будівлі

Загальний вид Меджибожа

Місто: Меджибіж
Дата: початок ХХ століття

Вигляд містечка Меджибіж з південного берега р. Південний Буг, з передмістя Требухівці. На фото видно домінантні будівлі містечка: Святотроїцький римо-католицький костел, який на сьогодні знаходиться в руїні, Святоуспенську православну церкву, яка була повністю зруйнована в кінці 50-х років, південно-західний кут фортеці та водяні млини і міст на греблі через р. Південний Буг. Представлена рядова забудова містечка початку ХХ ст.

Ігор Западенко

ID: 11749
Місто: Львів
Дата: 1884-1900
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
Предмет і ключові слова: Люди, вулиця, будинки

Закриття р. Полтви

Місто: Львів
Дата: 1884-1900
ID: 11748
Місто: Львів
Дата: 1910-1930
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
Предмет і ключові слова: люди, будівлі

На ділянці Сапєгів

Місто: Львів
Дата: 1910-1930
ID: 11746
Місто: Львів
Дата: 1960-1991
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
Предмет і ключові слова: люди, будівлі

Фотографиня на даху

Місто: Львів
Дата: 1960-1991
ID: 11743
Місто: Львів
Дата: 1920-1939
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
Предмет і ключові слова: люди, будівлі

Люди біля Великої передміської синагоги

Місто: Львів
Дата: 1920-1939
ID: 11737
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: В. Іванова
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Народний музей історії Національної металургійної академії України
Предмет і ключові слова:

Дротовий стан Дніпровського заводу

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
ID: 11725
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Н.А. Іванов
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Народний музей історії Національної металургійної академії України
Предмет і ключові слова:

Чавунна майстерня

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
ID: 11717
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Н.А. Іванов
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Народний музей історії Національної металургійної академії України
Предмет і ключові слова:

Доменна піч №4 Дніпровського заводу

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
ID: 11693
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Н. А. Іванов
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Народний музей історії Національної металургійної академії України
Предмет і ключові слова:

Православна церва при заводі

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
ID: 11692
Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Н. А. Іванов
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Народний музей історії Національної металургійної академії України
Предмет і ключові слова:

Загальний вигляд заводу

Місто: Дніпродзержинськ
Дата: 1908
ID: 11666
Місто: Дніпро
Дата: 1930-1939
Розмір ресурсу: 18,3 х 13
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: колективізація

Запис до колгоспу

Місто: Дніпро
Дата: 1930-1939
7 листопада 1929 р. газета «Правда» надрукувала статтю Йосипа Сталіна «Рік великого перелому (до 12-х роковин Жовтня)». В ній зазначалося, що селяни пішли у колгоспи «цілими селами, волостями, районами». Стаття стала прологом до початку політики суцільної колективізації – масового створення колективних господарств шляхом примусового усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої та продуктивної худоби. Історики вважають колективізацію однією з причин Голодомору 1932–1933 років в Україні. На фото зображено сцену запису до колгоспу на Дніпропетровщині початку 1930-х років.
ID: 11665
Місто: Запоріжжя
Дата: 1927-1930
Розмір ресурсу: 18,3 х 13
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Будівництво Дніпрогесу

Місто: Запоріжжя
Дата: 1927-1930
Дніпрогес – гідроелектростанція на річці Дніпро, побудована в 1927-1931 рр. Один з найпопулярніших символів радянської індустріалізації. Спорудження у 1927-1931 рр. електростанції на Дніпрі увійшло до плану ГОЕЛРО, затвердженого у грудні 1920 р. VIII Всеросійським з’їздом Рад. Керівництво будівництвом Дніпрогесу очолили економіст Алєксандр Вінтер, гідробудівник Іван Алєксандров і Технічна рада з 15 провідних інженерів в галузі електротехніки і гідротехнічних споруд. В якості основного консультанта по Дніпрогесу був залучений Хью Купер – керівник американської фірми Cooper Engineering, що спеціалізувалася на будівництві гідротехнічних споруд, а також німецька електротехнічна компанія «Siemens». Зі спорудженням дамби, яка на 50 м підвищила рівень води в Дніпрі, відкрилося наскрізне судноплавство.
ID: 11662
Місто: Дніпро
Дата: 1935
Розмір ресурсу: 17,5х11,7 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: колективізація, люди

Члени комуни імені Ульянова

Місто: Дніпро
Дата: 1935
У 1930-ті і роки практикувалася шефська допомога заводів селу. У порядку шефської допомоги за Нижньодніпровським заводом Обком партії закріпив село Подгородне. У 1932-1933 рр. там був організований штаб з проведення культурно-масової та роз'яснювальної роботи стосовно хлібозаготівель і колективізації села. У Подгородному була організована комуна імені Ульянова, яка проіснувала до 1930 року, а потім була злита з колгоспом імені Ілліча. На зворотному боці фотографії надпис: "Члени комуни імені Ульянова біля трактора, подарованого працівниками заводу імені Карла Лібкнехта, село Подгородне Дніпропетровської області. Шефська допомога заводу - селу".
ID: 11659
Місто: Дніпро
Дата: 1934
Розмір ресурсу: 21,2х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: спорт

Фізкультурники біля річки Дніпро

Місто: Дніпро
Дата: 1934
На зворотному боці: "Вилазка фізкультурників на острів", річка Дніпро, 30 травня 1934 р. Ймовірно - фізкультурники Катеринославського державного металургійний завод імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»)
ID: 11631
Місто: Дніпро
Дата: 1934
Розмір ресурсу: 17,2х12,5
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Фотоколаж. Нижньодніпровський трубопрокатний завод

Місто: Дніпро
Дата: 1934
Колаж портретів та фотографій приміщень Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Завод виник наприкінці ХІХ ст. на основі злиття підприємств «Шарль та Густав Шодуар» та цвяхового заводу підприємця Бернарда Гантке. Після значного спаду виробництва у 1917-1920 рр. починається відновлення заводу. У 1925 р. проведено суттєву модернізацію обладнання підприємства, 1931 р. відбувся пуск мартенівського цеху, а у 1932 р. у старотрубному цеху вперше в СРСР почали виробництво бурильних труб. У 1933 р. розпочато будівництво першого в світі по продуктивності цеху суцільнокатаних коліс для залізничного транспорту. У 1934 р. пущена в експлуатацію мартенівська піч № 4. Станом на 1933 р. на заводі працювали 7020 кадрових робітників, 460 інженерно-технічних працівників і 342 службовців. Нині завод є одним з найбільших в Україні виробників сталевих труб різного призначення, залізничних коліс, бандажів, великогабаритних кільцевих виробів тощо.
ID: 11629
Місто: Дніпро
Дата: 1934
Розмір ресурсу: 11х8,1
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Робітники Нижньодніпровського трубопрокатного заводу

Місто: Дніпро
Дата: 1934
На фото зображений профспілковий комітет Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Станом на 1924 р. на заводі працювало понад 2000 осіб. Умови життя і праці робітників були важкими. Незважаючи на стабільну роботу підприємства, затримки із виплатою заробітної плати відбувалися досить часто. В багатьох випадках робітники на затримку зарплати відповідали страйками, які влада розцінювала як "волинки" (від рос. – "волинити", тобто ухилятись від роботи). У листі секретаря місцевого парткому від 3 травня 1924 р. є рядки: "Несвоєчасна виплата зарплати стала підставою до волинки, а звідси – невиконання програмного завдання і скорочення неблагонадійних елементів, що не підпорядкувались постановам профорганізації ...". У 1925 році проведено суттєву модернізацію обладнання підприємства: закуплено 10 гвоздильних верстатів нової конструкції, розпочато роботу із налагодження трубного виробництва. Підвищено зарплату робітникам, покращились умови праці. Страйковий рух зійшов нанівець. Завод стає одним з провідних підприємств української металургії.
ID: 11624
Місто: Дніпро
Дата: 1932
Розмір ресурсу: 11,5х8,5
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Робітники експериментальної майстерні. Нижньодніпровський трубопрокатний завод

Місто: Дніпро
Дата: 1932
На фото - робітники майстерні Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»).
ID: 11622
Місто: Дніпро
Дата: 1930
Розмір ресурсу: 29 х 20,5
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Робітники Нижньодніпровського трубопрокатного заводу

Місто: Дніпро
Дата: 1930
"На фото - робітники Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Виник на основі злиття підприємств «Шарль та Густав Шодуар» та цвяхового заводу підприємця Бернарда Гантке. Належав «Товариству російської залізної промисловості» (Общество Русской железной промышленности»). Станом на 1913 рік на підприємстві працювало 1300 робітників. Виготовляв безшовні труби, дріт, цвяхи, заклепки, болти, гвинти, пружини тощо. З початком Першої світової війни у 1914 році завод, що належав товариству із акціонерами, які мали німецьке коріння (Бернард Гантке) був відчужений у власника урядом Російський імперії як «майно громадян воюючою ворожої сторони». На прохідній підприємства з’являється вивіска «Нижньодніпровські державні секвеструванні заводи Б. Гантке». Під час війни на заводі виготовляються деталі для снарядів, ручні гранати, ножиці для різання дротяних загороджень та інші види військової продукції. У 1917-1920 рр. підприємство у важкому стані, виробництво майже припинилося. У 1920 році починається відновлення заводу. У 1920-ті роки створені проектно-конструкторський відділ, бухгалтерська та фінансова служби, відділи капітального будівництва, головного механіка та головного енергетика. У 1922 р. заводу присвоєно ім’я німецького революціонера Карда Лібкнехта, повна назва підприємства – «Катеринославський державний металургійний завод імені Карла Лібкнехта». Наприкінці 1922 р. на підприємстві відкрита школа з ліквідації неписемності. У 1923 р. на заводі відкрито заводський клуб «Робітничий відпочинок», який користувався великою популярністю серед робітників. У 1924 р. на заводі відремонтований і запущений пресовий цех, тут почався випуск заклепок, болтів, шайб і кілець. У 1925 р. проведено суттєву модернізацію обладнання підприємства: закуплено 10 гвоздильних верстатів нової конструкції, розпочато роботу із налагодження трубного виробництва. У 1931 р. відбувся пуск мартенівського цеху, а у 1932 р. у старотрубному цеху вперше в СРСР почали виробництво бурильних труб. Станом на 1933 р. на заводі працювали 7020 кадрових робітників, 460 інженерно-технічних працівників і 342 службовців. 118 робітників і 836 учнів ФЗУ навчалися різним спеціальностям безпосередньо в цехах. Заводська газета «Більшовик» писала про успіхи заводу станом на 1934 рік: «Перша п’ятирічка зростання була відзначена реконструкцією, розширенням трубного виробництва з доведенням продуктивності цеху до 23000 тон труб на рік, побудований новий, один з кращих по своїй конструкції, мартенівський цех. Пущено цех з виготовлення балонів з річною продуктивністю у 225 тис. штук. З початком другої п’ятирічки ведуться подальші роботи по трубному цеху. Продуктивність цеху збільшена до 45 тис. тон. у 1932 році приступили до спорудження трубного цеху безшовних труб 10-12 дюймів з продуктивністю 100 тис. тон. У 1933 р. розпочато будівництво першого в світі по продуктивності цеху суцільнокатаних коліс для залізничного транспорту. У 1934 році пущена в експлуатацію мартенівська піч № 4. Закінчується будівництво мартенівської 100-тонної печі». У 1935 р. було введено в експлуатацію перший в країні колесопрокатний цех. Стосовно цієї події заводська газета «Більшовик» писала: «На залізницях до теперішнього часу застосовуються складені колеса, з окремими на них бандажами. Споруджуваний на нашому заводі цех суцільнокатаних коліс є першим колесопрокатного цехом Союзу, а по потужності виробництва він буде найпотужнішим цехом у світі. Він буде виробляти 100 тисяч тон коліс на рік. Усі трудомісткі операції на печах, пресах і прокатному стані нашого цеху високомеханізовані і, таким чином, важка праця робітника замінена машинною, тому штат робітників трьох змін при повній продуктивності цеху становитиме не більше 100 осіб». Нині підприємство має назву «Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод». Завод є одним з найбільших в Україні виробників сталевих труб різного призначення, залізничних коліс, бандажів, великогабаритних кільцевих виробів, фланців."
ID: 11621
Місто: Дніпро
Дата: 1938
Розмір ресурсу: 11,5 х 8,2
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Будинок відпочинку

Місто: Дніпро
Дата: 1938
На фото - будинок відпочинку Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»).
ID: 11620
Місто: Дніпро
Дата: 1934
Розмір ресурсу: 18х12 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Робітники Нижньодніпровського трубопрокатного заводу

Місто: Дніпро
Дата: 1934
На фото - робітники майстерні Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»).
ID: 11609
Місто: Дніпро
Дата: 1934
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Історичний музей "Інтерпайп-НТЗ"
Предмет і ключові слова: індустріалізація

Будівництво ново-трубного цеха. Нижньодніпровський трубопрокатний завод

Місто: Дніпро
Дата: 1934
На фото – будівництво нового трубного цеху Нижньодніпровського трубного заводу (нині - ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Старий цех, побудований у 1912-1913 рр., мав суттєвий недолік: тут було встановлено один мотор для двох прокатних станів, що мали різний прокатуваний сортамент. Через це один стан завжди простоював. Тому в середині 1930-х років, був побудований новий трубний цех.
ID: 11602
Місто: Краматорськ
Дата: 1915
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Музей історії Старокраматорського машинобудівного заводу
Предмет і ключові слова: індустріальний ландшафт, залізниця

Шлях від поселення на станцію

Місто: Краматорськ
Дата: 1915

Станція Краматорська Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

ID: 11592
Місто: Краматорськ
Дата: 1898
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Музей історії Старокраматорського машинобудівного заводу
Предмет і ключові слова: індустріальний ландшафт

Фахівці з Німеччини на будівельному майданчику завода

Місто: Краматорськ
Дата: 1898

На початку ХХ ст. завод Краматорського металургійного товариства був одним з найбільших металургійних та машинобудівних підприємств Російської імперії. Побудований у 1896 р. фірмою «Фіцнер і Гампер», з 1896 р. завод став акціонерним товариством «Краматорське металургійне товариство». Продукція, яку виробляв Краматорський завод, двічі - у 1900 та 1910 рр., була відзначена найвищою нагородою «Гран-прі» на міжнародій виставці у Парижі (Франція).

Товариство постачало котли для палаців російського імператора та членів імператорської родини, для будівель державних установ, а також для найбільших промислових підприємств Російської імперії.

17 листопада 1920 року завод було націоналізовано, він отримав назву Краматорського державного машинобудівного та металургійного заводу. На сьогодні підприємство діє під назвою Старокраматорський машинобудівний завод.
http://www.skmz.dn.ua

Автор: Володимир Куліков

Література:
Шляхтиченко Н. Д. Старокраматорский машиностроительный завод. Очерки истории. – Харьков, 1996.
ID: 11591
Місто: Горлівка
Дата: 1900-1925
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: І. Елінсон
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Музей історії міста Горлівка
Предмет і ключові слова: індустріальний ландшафт

Копальня №5 «Альберт»

Місто: Горлівка
Дата: 1900-1925

Копальня введена в експлуатацію в 1889 році. За радянських часів функціонувала під назвою «Шахта імені В.І. Леніна».

ID: 11585
Місто: Горлівка
Дата: 1900-1925
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Музей історії міста Горлівка
Предмет і ключові слова: індустріальний ландшафт, Донбас, шахта, вуглевидобування, індустріалізація

Адміністративна будівля шахти "Корсунська копальня №1"

Місто: Горлівка
Дата: 1900-1925

Шахта "Корсунська копальня" (пізніша назва – «Кочегарка») поблизу станції "Горлівка" Катеринославської залізниці Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

Шахта побудована в 1871-1873 роках та введена в експлуатацію у січні 1874 р. З часом поблизу копальні виросло робітниче селище, яке на честь інженера Петра Горлова було назване Горлівкою (нині – місто Донецької області).

Спорудженням рудника займалося "Товариство південноросійської кам’яновугільної промисловості" - перша вугільна капіталістична компанія в центральному районі Донбасу, основний капітал якої становив 1,7 млн. руб. (в 1913 – 5 млн. руб.).

Корсунська копальня будувалася й експлуатувалася з урахуванням останніх досягнень гірничої справи. Вперше в гірничій практиці П. Горлов застосовує передову на той час систему видобутку кам’яного вугілля. Обладнаний новітнім механізмами, рудник став одним з найбільших вугільних підприємств Донбасу. У 1879 р. тут працювало більше тисячі шахтарів і було видобуто понад 3,6 млн. пудів вугілля. 

Станом на 1913 р. копальня видобувала 50 млн. пудів коксу на рік, річне виробництво становило 6,3 млн. рублів. На копальні працювало 4,4 тис. робітників. Про рівень механізації свідчить кількість машин – 55 парових та електричних двигунів загальною потужністю 9,2 тис. к. с.

В 2001 р. шахта ліквідована за планом закриття збиткових шахт в Донецькій області.

ID: 11343
Місто: Львів
Дата: 1927
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Леся Крип'якевич
Предмет і ключові слова:

Відділ членкинь товариства "Луг"

Місто: Львів
Дата: 1927
ID: 11342
Місто: Львів
Дата: 1927
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Леся Крип'якевич
Предмет і ключові слова:

Музиканти товариства "Луг" з Миклашева

Місто: Львів
Дата: 1927
ID: 11283
Місто: Київ
Дата: 1903-1917
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного
Предмет і ключові слова: фізкультура, гімназія, діти

Фізкультура у приватній жіночій гімназії Євсєєвої

Місто: Київ
Дата: 1903-1917
Вправи у приватній жіночій гімназії Євсєєвої. На знимці видно гімназисток в формі з білими комірцями та чепчиками, а також двох учительок або класних дам, можливо іноземок.

На початку ХІХ століття в Наддніпрянській Україні поширюється освіта для жінок в приватних, переважно закритих, закладах. Основна ідея – надати правильне виховання та загальноосвітні знання для дворянських, купецьких, офіцерських дочок. Навчальний процес організовувався так, щоб поєднати елементи науки, мистецтва та етики. На знимці зображено елемент танцювального заняття – про це свідчить характерна позиція ніг, одяг та розташування дівчат.

Двір гімназії за адресою Олександрівська вулиця (тепер вул. Грушевського, Сагайдачного та Володимирський узвіз) має замощений майданчик обколотим каменем. Поза групою гімназисток – дерев’яна пергола, яку обплітає виноградна лоза або якась інша витка рослина на кшталт плюща, гліцинії.  

Ольга Мартинюк
ID: 11281
Місто: Київ
Дата: 1890-1900
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного
Предмет і ключові слова: ярмарок, транспорт. люди

Загальний вигляд Контрактової ярмарки на Подолі

Місто: Київ
Дата: 1890-1900
Традиційно ярмарки відбувалася взимку, але це фото говорить про те, що вони могли розпочинатись восени і тривати весною. Скоріш за все, його зробили у березні або на початку квітня. Майже весь простір площі зайнятий численними ятками, що мають певний захист від негоди. Але торгівля частково ведеться і безпосередньо з возів, що видно на першому плані. На передньому плані видно частини до возів (колеса з дишлами), а далі стільці. На задньому плані стоїть двоповерховий контрактовий будинок, збудований у класицистичному стилі, з виступаючим чотириколонним портиком на торці.

Ольга Мартинюк
ID: 11247
Місто: Київ
Дата: 1900-1917
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Д.Марков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного
Предмет і ключові слова: вокзал, люди, жінки, діти

Перший залізничний вокзал в Києві

Місто: Київ
Дата: 1900-1917

Фотографія Д. Маркова старшої жінки та маленької дівчинки на тлі залізничного вокзалу. Позаду них – дама з парасолькою. Добре прочитується пластика нео-готичного фасаду залізничного вокзалу, що складався з одно- і двоповерхових павільйонів. Перед входом у центральну залу – скупчення народу, візники чекають на пасажирів. Проїжджа частина, що замощена річковим каменем, відділена від тротуару дерев’яними стовпцями-обмежувачами. Сам хідник (тротуар) має доволі рівну поверхню, що може вказувати на те, що було влаштоване покриття з асфальту. Можливо, це було здійснено вперше у Києві, якраз біля вокзалу.

Ольга Мартинюк

ID: 11031
Місто: Перемишль
Дата: 1927
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Леся Крип'якевич
Предмет і ключові слова: спортивний гурток «Спартанка», семінарія Василіянок, люди

Гурток «Спартанка» у Перемишлі

Місто: Перемишль
Дата: 1927
На фото зображені учасниці спортивного гуртка "Спартанка", які виконують вправи на скісних шведських лавах. Заняття відбувались у семінарії Василіянок у Перемишлі.
Гурток "Спартанка" існував при жіночій гімназії «Руський Інститут для дівчат у Перемишлі». Інститут був заснований в 1895 році. Офіційне відкриття відбулося 18 жовтня 1896 року. Діяльності Інституту з 1881 року передувало товариство «Бурса для дівчат русько-католицького обряду в Перемишлі». У 1903 році при Інституті відкрито ліцей. У 1916/1917 навчальному році ліцей перетворено в реальну гімназію.
Гурток "Спартанка" проводив у Перемишлі публічні виступи. Відбувались змагання з кошівки (баскетболу) із спортивними гуртками інших міст Галичини.

Автор: Олексій Чеботарьов
ID: 11028
Місто: Львів
Дата: 1926
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Леся Крип'якевич
Предмет і ключові слова: Личаківський цвинтар, могила, товариство "Сокіл-Батько", люди

Відзначення десятої річниці смерті Івана Франка

Місто: Львів
Дата: 1926
Львівське товариство «Сокіл-Батько» стало ініціатором святкування десятої річниці смерті Івана Франка та організувало висадку дуба імені І. Франка. Урочистості відбулися 10 червня 1926 року у Львові. До святкування долучилось багато українських товариств та організацій. 
На світлині «Соколи» кладуть вінки до могили І. Франка на Личаківському цвинтарі. В центрі фото (з бородою) стоїть голова «Сокола-Батька» Микола Заячківський. Ліворуч з капелюхом у правій руці стоїть доктор Степан Шухевич. Праворуч на фото помітно членів "Пласту" у організаційних одностроях.
ID: 09563
Місто: Львів
Дата: 1970-1971
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Ігор Калинець
Предмет і ключові слова: Помешкання, інтер'єр, люди

Ірина та Ігор Калинці з друзями, подружжям Наталі та Романа Петруків

Місто: Львів
Дата: 1970-1971
ID: 09533
Місто: Львів
Дата: 1967
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Ігор Калинець
Предмет і ключові слова: Поезія, інтер'єр, люди

Читання віршів

Місто: Львів
Дата: 1967
Поетеса Ірина Калинець (1940-2012) у себе вдома, в квартирі на вул. Кутузова, 118 (тепер вул. Тарнавського) читає вірші своєму чоловікові Ігорю Калинцю та Романові Бучко. 
ID: 09463
Місто: Львів
Дата: 1950-1960
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Москаленко
Предмет і ключові слова: Люди, вулиця, одяг

Вулиця Орловська (тепер вул. Тиктора)

Місто: Львів
Дата: 1950-1960
Вулиця Орловська (тепер вул. Тиктора), прокладена в кінці 19 століття, сполучає вул. Наливайка з проспектом Свободи. Його дерева ми бачимо на задньому плані фотографії. Простір, що видно між будинками з лівої сторони, у 1980-х роках забудовано під котельню.
Олександр Москаленко
ID: 09432
Місто: Львів
Дата: 1962
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Москаленко
Предмет і ключові слова: люди, вулиця, одяг

Вулиця Городоцька

Місто: Львів
Дата: 1962
Фото зроблене на перехресті вулиць Городоцької-Шевченка-Леонтовича. На задньому плані праворуч бачимо барокову споруду костьолу св. Анни, в якому в той час розташовувався магазин меблів. Ліворуч, біля костелу,  - велика будівля теперішнього Муніципального театру ім. Лесі Українки (тоді – Драматичного театру ПрикВО), зведену в 1901 р. Перед костелом (на фоні дерева) – трамвайна зупинка-острівець. Такі зупинки у Львові встановлювались в місцях, де між тротуаром і трамвайною лінією проходила проїзна частина. На початку 70-х років на цьому місці сталася трамвайна аварія з людськими жертвами, після чого зупинки-острівці були ліквідовані.
Олександр Москаленко
ID: 08947
Місто: Львів
Дата: 1975-1980
Розмір ресурсу: 11х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця, забудова, кінотеатр, реклама, транспорт, люди

Кінотеатр "Спартак"

Місто: Львів
Дата: 1975-1980
Фото представляє фрагмент центральної львівської вулиці - пр. Леніна (тепер пр. Свободи) та світлові реклами з назвами кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро», розташованих в будинку №5. Вхід до кінотеатру «Спартак» провадив з подвір’я, виходили ж глядачі на вулицю Банківську, де тепер розташований бічний вхід до торговельного пасажу “Плазма». Ця ділянка після ІІ Світової війни залишалася незабудованою після знищення авіаційною бомбою чи не в перший день ІІ світової війни - 1 вересня 1939 р. - синагоги «Осе Тов».
Початки кінотеатру в цьому будинку сягають 1912-1913 рр., коли купець Ян Кароль Строменгер (1852-1940) відкрив у власному будинку кінотеатр «Казино». За проектом спілки архітекторів Зигмунта Кендзерського та Адама Опольського у подвір’ї спорудили прибудову, де і розташувався кінотеатр, глядацький зал якого був розрахований на 290 місць. Після перебудови кінотеатру «Казино» 1926-1929 рр., здійсненої архітектором Вавжинцем Дайчаком кількість глядацьких місць збільшилася до 542, було влаштовано вхід з вул. Легіонів (тепер пр. Свободи) (1934 р.), заклад отримав велике фойе, а також зал очікування, де перед початком сеансу глядачів розважав оркестр. Власником кінозакладу був в той час Леон Млодзінський. Кіно користувалося неабиякою популярністю, отже в 1937 р. Млодзінський відкриває ще один кінотеатр – «Емпайер» - «Ампір», власницею якого зареєстрована Дорота Млодзінська. Кінотеатр на 440 місць, що містився у прибудові з тильного боку подвір’я цього ж будинку, працював щоденно. Вхід та вестибюль були оформлені, ймовірно, також інженером -архітектором Вавжинцем Дайчаком; принаймні, оформлення інтер’єру, характерне для дизайну 1930-х років, дуже нагадувало стиль, який використовував у своїх роботах В. Дайчак.
З початком 1945 р. колишній кінотеатр «Ампір» отримав назву «Спартак». Із занепадом кінофікаційної мережі припинилася і робота колись надзвичайно популярних та успішних кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро» (2004 р.). Приміщення кінотеатру «Спартак» стали основою спорудженого 2010 р. пасажу Торговельного центру «Плазма».
Ірина Котлобулатова
ID: 08931
Місто: Львів
Дата: 1984
Розмір ресурсу: 11х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Ярослав Янчак
Предмет і ключові слова: Транспорт, тролейбус, депо, водії

Проведення конкурсу майстерності водіїв тролейбуса у Львові

Місто: Львів
Дата: 1984
В тролейбусному депо проводиться конкурс водійської майстерності, з цією метою  до Львова привезли тролейбуси ЗиУ-9 (виробництва м.Енгельс). Таку модель тролейбуса у Львові ніколи не експлуатували на маршрутах, тому можна припустити, що тролейбуси завітали до Львова по дорозі з заводу в м.Луцьк. ,  Відсутність інвентарних номерів на бортах тролейбусів свідчить про те, що тролейбуси нові.  На фото -  конкурсна комісія, яка здійснює підрахунок голосів.
Андрій Василюк
ID: 08835
Місто: Львів
Дата: 1950-1955
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Парк, зелена зона, пікнік, люди

На пікніку в парку

Місто: Львів
Дата: 1950-1955
ID: 08818
Місто: Львів
Дата: 1965-1970
Розмір ресурсу: 10x15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця, забудова, земляні роботи, бруківка, люди

Брукування вулиці Княжої

Місто: Львів
Дата: 1965-1970
ID: 07938
Місто: Львів
Дата: 1955-1960
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Ілля Павлюк
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Коробов
Предмет і ключові слова: Ратуша, Ринок, вулиця Галицька, транспорт

Львівська ратуша

Місто: Львів
Дата: 1955-1960
ID: 07884
Місто: Львів
Дата: 1950-1955
Розмір ресурсу: 15х10 см
Творець: Ілля Павлюк
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Коробов
Предмет і ключові слова: Парк, квітник, клумба, діти

Діти в Стрийському парку

Місто: Львів
Дата: 1950-1955
ID: 06123
Місто: Львів
Дата: 1984
Розмір ресурсу: 12х9 см
Творець: Олександр Волков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Волков
Предмет і ключові слова: Парк, розваги, атракціон, люди

Атракціон «Сюрприз» у парку культури

Місто: Львів
Дата: 1984
Атракціон «Сюрприз» у парку культури ім. Б. Хмельницького, навпроти Палацу молоді «Романтик». Атракціон було розраховано на дію відцентрової сили на людину. Після того, як відвідувачі займали свої місця на круговій платформі, вона починала швидко обертатись і, поволі, піднімалась майже у вертикальне положення. Але відцентрова сила міцно притискала людину до стінки платформи.
ID: 06122
Місто: Моршин
Дата: 1989
Розмір ресурсу: 12,5х18,2 см
Творець: Олександр Волков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Волков
Предмет і ключові слова: Курорт, бювет, туризм, коні

Секція кінного туризму під час мандрівки в Моршин

Місто: Моршин
Дата: 1989
Учасники секції кінного туризму, що знаходилась у с. Пчани Жидачівського району, під час мандрівки у Моршин біля центрального кювета мінеральних вод. Секція кінного туризму була створена в Звенигороді тренером-ентузіастом Юрієм Солтисом, потім вона існувала в с. Пчани, потім – у Кам’янці Буській. Для навчання кінному спорту молоді тренер використовував спортивних коней СКА.
ID: 06116
Місто: Львів
Дата: 1960-1964
Розмір ресурсу: Н35 мм
Творець: Юрій Волков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Олександр Волков
Предмет і ключові слова: Завод, стадіон, будівлі, люди

Стадіон «Сокіл» ЛОРТА

Місто: Львів
Дата: 1960-1964
Молоді спеціалісти заводу ім. Леніна біля заводського стадіону «Сокіл». Стадіон «Сокіл», досі існуючий стадіон на Сигнівці – на вул. Патона, 1, власність одного з колись потужних, нині ледве жевріючого заводу. До 2019 р. стадіон орендує футбольний клуб «Львів». Клубом передбачалася грунтовна реконструкція стадіону до Євро-2012, але керівництво заводу не прийняло умови ФК «Львів» і стадіон не отримав належного вигляду. Цю ж адресу – вул. Патона, 1 – має власник стадіону: Львівський державний завод ЛОРТА (Компанія виробництва радіовимірювальної техніки ЛОРТА, Львівський завод, ДП). Це в минулому одне з потужних в Радянському союзі підприємств радіотехнічної апаратури, відоме як завод ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ЛОРТА.
ID: 05860
Місто: Львів
Дата: 1955-1960
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця Килинського, колія, забудова, телефонна будка, люди, дитячий візочок

Телефон-автомат в центрі міста

Місто: Львів
Дата: 1955-1960

Зображення представляє звичайну сценку міського життя, на фоні перспективи вулиці Килинського (тепер вул. Памви Беринди) на першому плані розташована телефонна будка з телефоном-автоматом - таксофоном. На фоні - група людей, що переходить вулицю на переході, який досі існує. Цікавим елементом є дитячий візочок модного в той час дизайну.
Ймовірно, телефонна будка не випадково стала об'єктом фотографування, судячи  з дати - це був час щвидкої телефонізації міста, в тому числі і публічної. 1954 р. у Львові було 90 телефонів загального користування - таксофонів, а через п'ять років їх було вже 165. Таксофони були розташовані у відділеннях зв'язку, в кінотеатрах та клубах, лікарнях, відділеннях банків, продовольчих магазинах та універмагах, на вокзалах та вулицях. Вони були розташовані в кабінах (будках) та нішах, шафках та під'їздах.  
У 1990-х роках телефони автомати майже зникли з вулиць міста. На початку 2000-х років в деяких публічних місцях знову з'явилися дещо модернізовані таксофони.

ID: 05781
Місто: Львів
Дата: 1950-1955
Розмір ресурсу: 9х6 см
Творець: Невідомий
Видавець: "Центр Європи", Львів
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця, зупинка, колія, забудова, люди

Трамвайна зупинка на вул. Cталіна (тепер С. Бандери)

Місто: Львів
Дата: 1950-1955
Трамвайна зупинка на вулиці Сталіна (тепер вул. Ст. Бандери) навпроти головного корпусу Львівського політехнічного інституту, яку ознаковує металевий стовпчик із горизонтальною табличкою з написом “Зупинка”. що було обов’язковим атрибутом кожної зупинки, можливо, такі стовпчики залишалися на зупинках з довоєнних часів. Фотографія надає чудову можливість побачити типову вуличну сценку 1950-х років – невідомих нам львів’ян, очікуючих прибуття трамваю №1, прямуючого до центру міста.
ID: 04951
Місто: Пінськ
Дата: 1925-1930
Розмір ресурсу: 90x140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: "Вспулчесна Штука", Перемишль
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Вулиця, забудова, церква, костел

Вулиця Маршала Пілсудського

Місто: Пінськ
Дата: 1925-1930
ID: 04729
Місто: Луцьк
Дата: 1914-1918
Розмір ресурсу: 90x140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Г. Ліберманн, Луцьк
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Замок, ріка, люди

Замок Любарта

Місто: Луцьк
Дата: 1914-1918
ID: 04515
Місто: Крехів
Дата: 1929
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Монастир, брама, огорожа, скульптура, люди

Брама Крехівського монастиря Св. Миколая о. Василіян

Місто: Крехів
Дата: 1929
ID: 04482
Місто: Косів
Дата: 1903
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Абрагам С. Кветчер, Косів
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Панорама, забудова, місто

Загальний вид

Місто: Косів
Дата: 1903
ID: 04198
Місто: Яремче
Дата: 1925-1939
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: "Рух"
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Міст, курорт, вілла

Фрагмент віадуку з видом на віллу "Байка"

Місто: Яремче
Дата: 1925-1939
ID: 04104
Місто: Делятин
Дата: 1910
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Е. Шрайер, Станіславів
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Вулиця, будинок, крамниця, люди, гасовий ліхтар

Крамниця делікатесів Івана Гаркавого

Місто: Делятин
Дата: 1910
ID: 03995
Місто: Бяла
Дата: 1917
Розмір ресурсу: 90x140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: A.B.B.
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Місто, вулиця, будинок, семінарія

Польська учительська семінарія

Місто: Бяла
Дата: 1917
ID: 03977
Місто: Берегове
Дата: 1930-1938
Розмір ресурсу: 90x140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Фотоательє Темак, Ужгород
Правове регулювання: Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Предмет і ключові слова: Площа, ринок, ратуша, люди

Ринкова площа

Місто: Берегове
Дата: 1930-1938
ID: 03950
Місто: Львів
Дата: 1930-1939
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Адам Ленкевич
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марина Курсанова
Предмет і ключові слова: Міська бетонярня, споруди, транспорт, діти

Літній відпочинок дітей

Місто: Львів
Дата: 1930-1939
На зображенні - типова для усіх країн картина, характерна для літнього часу - часу шкільних канікул. Діти очікують виїзду або до літнього відпочинкового табору, або на позамісцеву екскурсію.
Оскільки на борті вантажівки є напис "Міська бетонярня. Машина №3", можна припустити, що це діти працівників Міської бетонярні. Підприємство було розташоване на Боднарівці, за Стрийською рогаткою - майже на розі вулиці Стрийської та Персенківки, поруч із залізничною станцією (в радянський час це був Бетонний завод №3).
Можна також припустити, що діти - дівчата, одягнені майже однаково, з торбинками через плече, є ученицями жіночої гімназії ім. королеви Ядвіги на вул. Потоцького, 45 (тепер вул. ген. Чупринки), де автор фотографії, Адам Ленкевич викладав польську літературу.
ID: 03949
Місто: Львів
Дата: 1954-1955
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Юрій Волков
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Марина Курсанова
Предмет і ключові слова: Парк культури, танцювальний майданчик, люди

Танцювальний майданчик

Місто: Львів
Дата: 1954-1955
Розпланований та споруджений упродовж 1951-1959 років міський парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького відразу ж прикував увагу мешканців Львова. Парк зайняв велику територію (25 га) між вулицями Стрийською та Дзержинського (давня вул. Пелчинська, тепер - вул. Вітовського).
Рішення про розпланування парку було прийнято не відразу, як варіант розглядалася Погулянка, тим часом парком культури називалася відпочинкова територія з парком навколо міської стрільниці на вул. Курковій (тепер вул. Лисенка). Тут відбувалися гуляння, танці, в будинку стрільниці "крутили" фільми, але, напевно, бажаючих було більше, ніж міг вмістити невеликий парк на Лисенка.
Натомість в парку культури була задіяна велика територія, а одним з перших споруджених об'єктів був відкритий танцювальний майданчик, обрамований, як і всі дерев'яні споруди в парку, парканом-загородкою з пофарбованої дерев'яної планки. В літню пору так звана "Клітка" мала величезну популярність серед спраглої розваг львівської молоді; танці тут були платні, а основним контингентом  були молоді військовослужбовці та молоді няні, які в ці роки з поблизьких сіл прибували до Львова в пошуках роботи та житла.  Крізь ажурний паркан проглядає лінія будинків парного боку вул. Стрийської.
ID: 03942
Місто: Львів
Дата: 1965-1970
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Андрій Дрималик
Предмет і ключові слова: Площа, сквер, люди, голуби

Сквер на площі Івана Підкови

Місто: Львів
Дата: 1965-1970

Невелика площа Івана Підкови розташована в центрі міста, поруч з центральним проспектом Свободи. Існує як площа Св. Духа від початку ХІХ ст. (1821 р.), коли із знесенням міських мурів почав формуватися сучасний центр міста. В радянські часи вона отримала назву на честь селянського ватажка Івана Підкови, страченого в давні часи у Львові. У 1981 р. тут було установлено пам'ятник на честь І. Підкови роботи львівського скульптора Петра Кулика.
Фото невідомого фотоаматора увічнило вигляд площі у 60-х роках ХХ ст. В центрі площі до того часу існував невеликий сквер з огородженим фонтанчиком, який облюбували собі численні  голуби, що мешкали на даху костела єзуїтів Св. Петра і Павла. Злітаючи з верхівки костелу, голуби роїлися біля фонтанчика, де зазвичай розчулені львів'яни з дітьми їх підгодовували. В результаті багаторічного перебування голубів дах і піддашшя пам'ятки архітектури ХVII ст. перетворилися на гігантський смітник, вщент заповнений голубиним послідом, який сам по собі є цінним органічним добривом, але знищує камінь та метал. Наприкінці 1990-х років місце перебування голубів усунули. Нині костел єзуїтів вимагає серйозної реставрації

ID: 03894
Місто: Львів
Дата: 1976-1980
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Андрій Дрималик
Предмет і ключові слова: Вулиця, житлова забудова, транспорт, наочна агітація, автомати питної води, телефонні будки, агітплакати, люди

Збіг вулиць Зеленої та Івана Франка

Місто: Львів
Дата: 1976-1980

Перехрестя вулиць Івана Франка та Зеленої характерне своєю перенасиченістю всіма видами транспорту - натомість фото 1970-тих років показує спокійну міську вулицю. На фоні видно агітаційний лозунг часів десятої п'ятирічки народного господарства Радянського Союзу (1976-1980 рр.) із закликом до ударної праці. На зміну трамвайній колії, що пролягала вулицею в 1908-1964 рр. прийшло тролейбусне сполучення, але тролейбус № 8 виїжджав на Зелену вулицями Саксаганського та площею Галана (тепер пл. Петрушевича), так що початок вул. Зеленої не був переобтяжений транспортом. Згодом кінцеві зупинки тролейбусів розташувалися на вул. Руставелі, між Зеленою та пл. Галана. На розі з вул. івана Франка розташовані автомати з газованою водою вартістю 3 копійки та телефони-автомати вартістю 15 копійок за один дзвінок (раніше вартість одного дзвінка складала 2 копійки).

ID: 03888
Місто: Львів
Дата: 1980
Розмір ресурсу: 11х18 см
Творець: Андрій Дрималик
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Андрій Дрималик
Предмет і ключові слова: Палац, парк, розваги, люди

Палац молоді "Романтик"

Місто: Львів
Дата: 1980

На місці давніх цегелень та сміттєзвалища на початку 1950-х років було розплановано великий міський парк - парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, де упродовж кількох років проводилися перші обласні виставки досягнень народного господарства Львівщини. В парку не бракувало місць для відпочинку, тут були кінотеатр "Дружба", літній театр, стадіон, різноманітні атракціони. Велика територія - близько 25 га - давала можливість розвитку відпочинкової зони, отже, в подальші роки інфраструктура парку була суттєво перебудована. Тут були влаштовані додаткові атракціони, нераз від 1970-х років розташовували свої конструкції заїжджі чеськи атракціони (Луна-парк, "американскі горки"). До існуючих з початку 1950-х років споруд додалися літня сцена для виступів, два ресторани, було розпочато будівництво Музею військ Прикарпатського Військового округу.
У 1979 р. за проектом львівських архітекторів Мирослава Трача та Володимира Блосюка на так званій "Кривій поляні"  був споруджений концертно-розважальний центр «Романтик». До цього часу тут  розміщався  безкоштовний танцювальний майданчик, так звана "Комсомолка". В "Романтику" влаштовувалися танцювальні вечори, різноманітні виступи. У 1980-ті роки під егідою Товариства книголюбів тут знайшли притулок "книжники" - в неділю розкладали свій скарб численні львівські книголюби, тут відбувався обмін-купівля-продаж будь яких новинок будь-якої тематики. Невтомні книголюби "діставали" книги різними способами - книги купувалися під час відряджень в усіх куточках Радянського Союзу, за книжками їздили в різні міста і села... По неділях відбувалися неформальні зустрічі, що збирали величезну кількість людей, оскільки саме тут, в "Романтику", можна було знайти бажану літературу.
Тепер в цьому приміщенні під цією ж назвою розташований нічний клуб з дискотекою, більярдом та іншими супутніми розвагами.

ID: 03451
Місто: Львів
Дата: 1914-1915
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: С. А. Корсаков
Видавець: Xромов і Бахрах, Москва
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов
Предмет і ключові слова: Львівський вокзал, площа, солдати

Російські солдати на площі перед Львівським вокзалом

Місто: Львів
Дата: 1914-1915
На зображенні представлено, вірогідно, вхід російських військ до Львова. 3 вересня 1914 р. австрійське військо залишило Львів, до міста увійшла 42 піхотна дивізія російської армії на чолі з генерал-лейтенантом фон Роде. Російське військо залишило Львів 22.06.1915 р., відступаючи перед австро-угорськими арміями, зокрема, 2-ю армією під командуванням генерал-полковника Едуарда Бьом-Ермоллі. Поштівка за №266 походить з великої серії часів І світової війни, за характером зйомки, кутом зображення, улюбленими мотивами автора, особливостями композиції, а також враховуючи, що прізвищем фотографа сигновані дві поштівки цієї серії, можна припустити, що серія московського видавництва Хромова і Бахраха виконувалася фотографом С. А. Корсаковим. Це велика серія, документуюча перебування російських військ у Галіції; зафіксовано, що безпосередньо до Львова стосуються зображення №№ 219 та 265-279.
ID: 03447
Місто: Львів
Дата: 1941-1944
Розмір ресурсу: 15х10 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Військовий, жінка, університет, парк, стела

Німецький військовий на фоні Львівського університету

Місто: Львів
Дата: 1941-1944
На зображенні німецький офіцер з жінкою, сфотографований біля входу до парку Костюшка, ще ознакованим декоративною стелою з декором.
Фоном слугує вулиця Маршалштрассе (Marschallstrasse, давня Маршалковска, тепер вул. Університетська) та споруда давнього Галицького сейму - в часи німецької окупації міста тут був розташований Департамент юстиції.
Тепер це Львівський національний університет ім. І. Франка.
ID: 02992
Місто: Львів
Дата: 1947
Розмір ресурсу: 10х14 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Дирижабль, площа Зернова, Оперний театр, ринок, люди

Післявоєнний ринок на площі Зерновій

Місто: Львів
Дата: 1947

«На зображенні післявоєнний ринок на площі Зерновій - барахолка, що займала простір від Оперного театру до моста на Пелтевній, теперішньому проспекті Чорновола. Базар діяв практично цілодобово, на цьому просторі, серед великого скупчення продавців, покупців та кишенькових злодіїв можна було купити дефіцитні товари. Ходовим товаром був "бімбер" - невідомо з чого вигнаний самогон. Львів'яни - як корінні, так і ті, що "понаїхали", з усіх сил намагалися вижити в післявоєнному Львові. З невідомої причини над ринковим натовпом «завис» дирижабль. Цей стихійний ринок існував до близько 1960 року, до початку будівництва готелю "Львів", тоді його було перенесено на Жовківську рогатку, на вул. Богдана Хмельницького, потім - в Рясне. В наші часи стихійні ринки стали обов'язковим атрибутом чи не кожної дільниці міста. Тільки тепер їх вдалося більш-менш цивілізувати і організувати простір, який вони займають.» (Зі спогадів Володимира Румянцева)

Юрій Скобленко згадує: «Ще на початку 50-х у Львові на державні свята (вже не пригадую, чи на 1 травня, чи на 7 листопада, а може й на всі два) над містом піднімали "Дирижабль", насправді ж аеростат ППО. Піднімали його з площі, де тепер готель "Львів", там і троси кріпилися до вантажівок. Піднімався аеростат метрів мабуть на 60, на ньому був величезний прапор з профілями "головних марксистів планети", а вночі з Високого Замку та з Опери підсвічувалася ця конструкція прожекторами. Мешкали ми тоді в "колодязі" на вул. Камінського (тепер Жижки). Тому все це відбувалося на очах моїх. І тато робив багато фото з запуску цього дирижаблю.»

ID: 02984
Місто: Львів
Дата: 1964
Розмір ресурсу: 11х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: приватна колекція
Предмет і ключові слова: Площа 300-річчя Возз'єднання, книжковий кіоск, транспорт, люди

Книжковий кіоск за театром ім. Марії Заньковецької

Місто: Львів
Дата: 1964
Доволі типове явище для Львова 1960-1980-тих років - вулична книжкова торгівля.
В численних путівниках по Львову радянських часів відсутня інформація про львівські книгарні, адже реклама в її теперішньому вигляді практично не існувала, а друкована продукція львівських, київських та московських видавництв не потребувала реклами. У Львові завжди був "книжковий голод" і всі видавничі новинки розкуповувалися блискавично. Книги, куплені в ті часи, досі займають почесне місце на полицях домашніх бібліотек багатьох львівських книгоманів. Найбільшою книгарнею від початку 1960-тих років був Будинок книги, директор якого започаткував розвинену мережу книготоргівлі на лотках. Кількість лотків, задіяних на вулицях Львова невідома, але вони були надзвичайно популярними місцями торгівлі.
На зображенні один з багаточисельних книжкових лотків на вулицях Львова, розташований у людному місці, біля транзитної трамвайної зупинки маршрутів №6 та7 на площі 300-річчя Возз'єднання (тепер - пл. Ярослава Осмомисла). Добре видно старі довоєнні трамваї саноцького виробництва, дещо модернізовані після війни, які обслуговували трамвайні маршрути до середини 1960-х років. Цікавий штрих да образу тогочасного міста - трамвайна зупинка-"острівець", вимушений "хід" Трамвайно-тролейбусного управління, що враховував збільшений рух транспорту на вузьких львівських вулицях. Після жахливої аварії 1970-х років біля костелу Св. Анни на вул. Городоцькій, коли несправний трамвай в секунду "зніс" повну людей трамвайну зупинку, від таких зупинок відмовилися.
З правого боку на книжковому лотку звичайно була розкладена дитяча література, в центрі - новинки, з правого боку - твори класичної та зарубіжної літератури. Навчальна література та підручники, а також щоденники і зошити в клітинку та косу лінійку з білим папером виробництва Понінківської фабрики були дефіцитом та розповсюджувалися шкільними бібліотеками. Тепер книгарень у Львові значно поменшало, книжкових лотків на вулицях міста немає, у такій величезній кількості їх можна побачити лише під час проведення щорічного Форума книги, який відбувається на початку вересня в Палаці мистецтв на вул. Коперника.
ID: 02953
Місто: Львів
Дата: 1946-1949
Розмір ресурсу: невідомий
Творець: Володимир Мельник
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Ігор Мельник
Предмет і ключові слова: Дівчата, українські строї, портрет Сталіна, Оперний театр

Дівчата в українському національному одязі з портретом Сталіна біля Оперного театру

Місто: Львів
Дата: 1946-1949
ID: 02790
Місто: Львів
Дата: 1955-1960
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця, роздоріжжя, трамвайна зупинка, транспорт, люди, лавочки

Вулиця Городоцька

Місто: Львів
Дата: 1955-1960
На зображенні перспектива вулиці Чапаєва - так до 1964 р. називалася початкова частина теперішньої вулиці Городоцької до костелу Св. Анни.
У 1964 р. шляхом об'єднання вулиць Чапаєва та Городецької було утворено вул. 1 Травня, яка 1990 р. отримала назву Городоцької, це найдовша львівська вулиця (8 км). Перші номери вул. Городоцької розташовані в самому центрі міста, біля Оперного театру. Останні номери - № 302, де міститься Гіпермаркет "Епіцентр" (парний бік), та №367, де міститься транспортно-експедиційна компанія "Делівері" (непарний бік).
На першому плані фотографії - трамвайна зупинка біля костелу Св. Анни, де в той час були розташовані Каси попереднього продажу залізничних квитків. Зупинку ознаковує типовий тогочасний металевий стовпчик з горизонтальною табличкою із рельєфним написом "зупинка". Це неодмінний атрибут міського середовища, присутній на зупинках усіх львівських трамвайних маршрутів; ймовірно він походить ще з 1920-30-х років.
Центральна частина фото - колія двох маршрутів, що перед костелом Св. Анни розходяться. Наліво йдуть рейки маршруту №7 "Вул. Мечнікова-вул. Шевченка"; направо - рейки маршруту №6 "Вул. Промислова-вокзал". Пішоходного переходу не існує - люди переходять дорогу хаотично, натомість на роздоріжжі стоїть регулювальник.
Ліворуч - Будинок № 2-4 на розі з вул. Леонтовича, що розпочинає вулицю Шевченка. Праворуч - наріжник вул. Куйбишева (тепер вул. Огієнка) та Городецької, 49.
ID: 02564
Місто: Бучач
Дата: 1900-1905
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
Предмет і ключові слова: Пошта, магістрат, василіанський монастир, староство, повітовий суд

Вид на частину міста з василіанським монастирем

Місто: Бучач
Дата: 1900-1905
У XVII ст. власником Бучача був Стефан Потоцький, який суттєво вплинув на розвиток міста. У 1712 р. з метою надання відповідної освіти греко-католицькому священицтву він спровадив з Литви василіян та надав їм багато привілеїв. Його ж коштом була збудована споруда монастиря; у 1753 р. коштом сина С. Потоцького - канівського старости Міколая Потоцького були збудовані нові споруди василіянського монастиря та церкви Покрови (1764). На зображенні - вид на василіанський монастир з центру міста. До монастиря веде вулиця (теперішня Міцкевича), в правій частині якої - приміщення Староства і Повітового суду. В лівій частині - будинки пошти і магістрату. В Бучачі були розташовані Староство, Повітова рада та Повітовий суд, а також поштове і телеграфічне відділення. Монастир розташований на схилах гори Федір. Центральною спорудою комплексу є церква Чесного і Животворящого Хреста, зведена на місці розібраного костелу у 1752-1761 рр. за проектом архітектора Шильцера у стилі пізнього бароко. До церкви у 1761-1771 роках добудували двоповерхові приміщення монастиря за проектом відомого архітектора Гофмана, творця Почаївської Лаври. Зліва від монастирських приміщень розташована вежа дзвіниці, збудована у у 1849-1854 роках.
Назар Кісь
ID: 02327
Місто: Львів
Дата: 1930
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Володимир Січинський
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Юрій Завербний
Предмет і ключові слова: Церква, архітектура

Церква Пресвятої Трійці УГКЦ

Місто: Львів
Дата: 1930
У південно-східній околиці Львова, у колишньому приміському селі Сихові близько 1600 р. була поставлена існуюча донині невелика дерев'яна церква Пресвятої Трійці - єдина дерев'яна церква XVII ст. у Львові. Існує чимало розходжень у датуванні церкви: стверджувалося, що церква збудована 1654 р. Натомість, тепер, у зв'язку з тим, що виявилися нові документи (так стверджують), дата побудови церкви відсувається до 1600 р. В такому випадку дещо коригується історія побудови храму, яку нераз пов'язували із козаками Богдана Хмельницького. Невдовзі після побудови центральний зруб храму розписали львівські живописці Під час реставрації у 1932 р. храм втратив дзвіницю; подальші реставрації 1950-х та 1970-х років допомогли зберегти унікальний дерев'яний храм. Можливо, фотографія авторства відомого мистецтвознавця Володимира Січинського була виконана перед початком реставраційних робіт.
ID: 01278
Місто: Львів
Дата: 1950-1961
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: І. Масько
Видавець: "Укрфото", Київ"
Правове регулювання: Центр міської історії Центрально Східної Європи
Предмет і ключові слова: пам’ятник танкістам

Пам’ятник танкістам-гвардійцям

Місто: Львів
Дата: 1950-1961
Пам’ятник танкістам-гвардійцям армії генерал-полковника Лелюшенка, які загинули у боях за визволення м. Львова. Пам’ятник, бойовий танк ИС (Иосиф Сталін)на п'єдесталі, споруджений в 1945 р. за проектом художника-архітектора Афанасьєва В.А. на вул. Личаківській (улюблений хід післявоєнної радянської монументальної пропаганди), у східній частині міста. На п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками, розташована мармурова таблиця з написом: "Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини". На фасаді п'єдесталу розташований бронзовий гвардійський значок.
Пам’ятник був споруджений в підніжжі узгір'я, на якому в 1938 р. за проектом архітектора Тадеуша Обмінського було збудовано костел Матері Божої Остробрамської. У 1946 р. костел був закритий, в радянські часи тут містився склад Облкниготоргу. 1992 р. споруду реставрували, розташували та освятили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, інтер'єри якої виконані за проектом художника Романа Василика.
ID: 01251
Місто: Львів
Дата: 1955
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: І. Масько
Видавець: "Укрфото", Київ
Правове регулювання: Центр міської історії Центрально-Східної Європи
Предмет і ключові слова: Парк, вхід, архітектура

Вхід до Стрийського парку

Місто: Львів
Дата: 1955
ID: 00993
Місто: Львів
Дата: 1964
Розмір ресурсу: 17х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Михайло Цімерман
Предмет і ключові слова: Стадіон "Дружба", турнікети, люди, парк, алея

Вхід на стадіон "Україна"

Місто: Львів
Дата: 1964
ID: 00991
Місто: Львів
Дата: 1964
Розмір ресурсу: 17х23 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Михайло Цімерман
Предмет і ключові слова: Аеропорт, площа, зелені насадження, автомобілі, люди

Аеропорт

Місто: Львів
Дата: 1964
ID: 00858
Місто: Львів
Дата: 1966
Розмір ресурсу: 17х17 см
Творець: Борис Криштул
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. Пшеничного
Предмет і ключові слова: Кінотеатр «Мир» і будова обчислювального центру

Вулиця 700-річчя Львова (тепер пр. Чорновола)

Місто: Львів
Дата: 1966
На зображенні – вулиця 700-річчя Львова, відома від першої чверті ХІХ ст. як вулиця Пелтві (вона пролягала вздовж русла Полтви), згодом як Пелтевна. У 1956 р. отримала назву на честь ювілею Львова, 1999 р. її назвали на честь В’ячеслава Чорновола (1937-1999), публіциста, дисидента, громадського діяча, першого голови демократично обраної обласної ради та облвиконкому. Вулиця була такою ж вузенькою, як і переважна більшість львівських вулиць.
На початку 1960-х років відбулися перші заходи, спрямовані на виконання грандіозного генплана Львова, одним з пріоритетних напрямків розвитку міста була розбудова північної частини Львова. Отже правий бік вулиці 700-річчя Львова був знесений, що дозволило її суттєво розширити і перетворити на сучасну магістраль із двостороннім рухом. На утвореному просторі, де значну частину складала ще давня площа Зернова, було збудовано готель «Львів», кінотеатр «Мир», обчислювальний центр Облстатуправління.
Праворуч – кінотеатр «Мир» на 1200 місць, в той час – найбільший львівський кінотеатр (вул. 700-річчя Львова, тепер – пр. Чорновола). Його збудовано в 1965 р. за дещо зміненим архітектором Станіславом Соколовим типовим проектом. Афіша анонсує мексиканський художній фільм реж. Еміліо Фернандеса «Листи Росалії» 1966 р., який в цьому ж році дивилися львів’яни. Кінотеатр мав незмінний успіх, там завжди демонстрували найновіші фільми, перед останнім сеансом демонструвалися додаткові – окрім обов’язкового кіножурналу – документальні фільми. У 1990-х роках його було перейменовано на «Клекіт», на початку 2000-х років кінотеатр закрився, нові власники будинку значно перебудували інтер’єри та облаштували розважальний комплекс – нічний клуб «Міленіум».
На другому плані триває будова 11-поверхової споруди обчислювального центру Облстатуправління та інституту «Укрземпроект» (архітектор Мирон Вендзилович. 1964-1967 рр.), но перщому поверсі якого містилося дуже популярне в той час кафе «Ватра».
ID: 00825
Місто: Львів
Дата: 1969
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: І. Сверида
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. Пшеничного
Предмет і ключові слова: проспект Ленінського Комсомолу, будинки, декоративна стела, молодь

Стела на вулиці Пасічній

Місто: Львів
Дата: 1969
9 липня 1969, декоративна стела, установлена з нагоди 50-річчя Комсомолу УРСР на проспекті Ленінського Комсомолу (так давня вул. Пасічна називалась у 1964-1990 рр., тепер їй повернуто історичну назву). Авторство стели невідоме; загальною практикою було виготовлення такого роду декоративних елементів студентами відділу живопису училища прикладного мистецтва ім. І. Труша (тепер це коледж) або студентами інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер це Академія) або ж художниками - монументалістами Художнього фонду (тепер не існує). В даному випадку автором стели, скоріше за все, враховуючи місце розташування стели у Львові, був художник з Худфонду або член Спілки художників УРСР.
ID: 00796
Місто: Львів
Дата: 1964
Розмір ресурсу: 11х17 см
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Михайло Цімерман
Предмет і ключові слова: Відпочинкова зона, будинки, піонери

Лінійка в літньому піонерському таборі

Місто: Львів
Дата: 1964
Зображення представляє піонерську лінійку в одному з піонерських таборів, розташованих у підміському селищі Брюховичі.
Брюховицькі ліси наприкінці ХІХ ст. було засаджено соснами, з часом Брюховичі стали одним з улюблених місць відпочинку львів'ян, отримавши неофіційну назву "легенів Львова". В радянський час тут були збудовані чисельні піонерські табори відпочинку, призначені для оздоровлення дітей працівників львівських промислових підприємств. Без перебільшення можна сказати, що в Брюховичах в різний час та з різною періодичністю перебували влітку всі львівські діти.
Селище міського типу Брюховичі Перемишлянського району Львівської області (цей статус існує від 1940 р.) розташоване в 6 км від Львова, на стику Поділля та Розточчя, на висоті 307 м н.р.м. Перша згадка про Брюховичі відноситься до 1440 р. У першій половині ХІХ ст. місцевість почали використовувати як відпочинкову зону. наприкінці століття - у 1885-86 рр. через Брюховичі пролягла залізнична колія Львів-Белзец, що суттєво покращило сполучення з містом та сприяло подальшому розвитку Брюховичів.
Тепер Брюховичі також стримко забудовуються. Піонерські табори вже не існіють, а унікальність Брюховичів приваблює переважно тих, хто має фінансову спроможність.
ID: 00592
Місто: Львів
Дата: 1860-1870
Розмір ресурсу: 10х14 см
Творець: Юзеф Едер
Видавець: Видавництво "Центр Європи", Львів
Правове регулювання: Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України
Предмет і ключові слова: Каплиця, Дом військових інвалідів

Каплиця

Місто: Львів
Дата: 1860-1870
Із західного боку Дому інвалідів у 1858–1863 рр. арх. Теофілусом Гансеном була збудована каплиця на плані у формі грецького хреста; її оздоблювали статуї 12 апостолів, виконані Ципріаном Годебським та Абелем-Марїєю Пер’є.
ID: 00194
Місто: Львів
Дата: 2 травня 1953
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Юліан Дорош
Видавець: "Галицька брама", Львів"
Правове регулювання: Андрій Дорош
Предмет і ключові слова: Перспектива на забудову вулиці Тарнавського (колишня Кутузова), дитина на стежці

Околиці вулиці генерала Тарнавського

Місто: Львів
Дата: 2 травня 1953
"Перша весна без "Вождя всіх часів і народів". Лаврентій Павлович задумує далеко ідучі новації, які, не будучи зрозумілими "товаришам по партії" приведуть його в розстрільне підземелля. До побудови у цьому місці "хрущовок", де оселяться львівські літератори ще 7 літ, а до появи на місці садів будинку №74а по вул. генерала Тарнавського - ще більше як піввіку." Текст: Андрій Дорош.