База даних "Урбаністичні образи"

Проект створений з метою збору і опрацювання урбаністичних зображень із регіону Центрально-Східної Європи, отриманих за допомогою естампної графіки, фотографій та поштівок.

Читати більше

Вибрані зображення

Пам'ятник королю Яну ІІІ Собєському

Місто: Львів

Дата: 1918-1939

1883 р., у 200-у річницю віденської відсічі, міська рада Львова прийняла рішення про спорудження пам'ятника герою цієї події. У 1898 р.в центрі скверу на площі Св. Духа за проектом скульптора Тадеуша Баронча був споруджений пам'ятник королю Яну ІІІ Собєському. Відливка моделі здійснювалась віденською ливарнею Артура Круппа, спорудження п'єдесталу - скульптурною майстернею львівського скульптора Юліана Марковського. 20 листопада 1898 р. відбулося урочисте відкриття пам'ятника, з того часу він був одним з найулюбленіших об'єктів фотографування. У 1950 р. пам'ятник було перевезено до Польщі та встановлено в Гданську.

Пам'ятник королю Яну ІІІ Собєському

ID: 00119

Місто: Львів

Дата: 1918-1939

Розмір ресурсу: Невідомий

Творець: Невідомий

Видавець: Невідомий

Правове регулювання: Немає застережень стосовно використання цього зображення

Предмет і ключові слова: Пам'ятник, сквер, перехожі

Переглянути повний опис

Пам'ятник Юзефу Коженьовському

Місто: Броди

Дата: 1929

Юзеф Коженьовський (1797-1863) – відомий польський письменник, драматург, педагог, уродженець міста Броди. Автор десятків п’єс, оповідань та повістей, найвидатнішими з яких є драма "Карпатські верховинці" та повість "Колокація". Був викладачем Кременецького ліцею, Київського університету, директором гімназії та інспектором шкіл в Харкові, членом Королівського товариства приятелів наук у Варшаві і член-кореспондентом Наукового товариства в Кракові. Автор цікавих спогадів про Броди початку ХІХ ст. Пам’ятник Ю. Коженьовському знаходився в міському парку Райківка на площі Собєського (в радянський час площа Радянської Армії, сьогодні – майдан Свободи). Ідея встановлення монумента належала відомому бродівському книговидавцю Феліксу Весту. Скульптор, випускник Бродівської гімназії, почесний громадянин міста Броди, видатний митець Антоні Попель, безкоштовно офірував місту свою працю. Пам’ятник планувалося встановити в міському парку до 100-річчя від дня народження діяча. Однак, через повільний збір коштів, 19 березня 1897 року, в річницю народження Ю.Коженьовського, було закладено лише наріжний камінь. Сам пам’ятник відкрили 11 вересня 1898 р. Пам’ятник знаходився у південно-західній частині парку Райківка і був спрямований на вулицю Ю.Коженьовського (нині вулиця В.Стуса). Монумент простояв лихоліття І світової війни і був демонтований після ІІ світової війни, але постамент пам’ятника ще стояв впродовж 1950-х років. Парк Райківка був улюбленим місцем відпочинку жителів міста. Відомо чимало світлин, зроблених біля пам’ятника Ю.Коженьовського (а згодом і коло постаменту).
Василь Стрільчук

Пам'ятник Юзефу Коженьовському

ID: 02879

Місто: Броди

Дата: 1929

Розмір ресурсу: 90х140 мм

Творець: Невідомий

Видавець: "Вспулчесна Штука", Перемишль

Правове регулювання: Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів

Предмет і ключові слова: Пам'ятник, парк Райківка

Переглянути повний опис

Пам'ятник Агенору Голуховському

Місто: Львів

Дата: 1921-1944

Світлина представляє неіснуючий вже краєвид з пам’ятником графу Агенору Голуховському, відомому польсько-австрійському консервативному політику, багаторічному наміснику Галичини, депутату парламенту, міністру внутрішніх справ. Фото зафіксувало час, коли пам’ятник ще стояв в міському парку (тепер парк імені І. Франка) між головною алеєю та вул. 3 Мая (вул. Січових Стрільців). Від кінця ХІХ ст. до 1921 р. головної алеї не існувало.Пам’ятник графу Агенору Голуховському був встановлений коштом львівських міщан 28 червня 1901 року. Це був один з кращих монументів Ципріана Годебського, відомого різьбяра і внука польського поета такого же імені. Бронзова фігура стояла на високому мармуровому п’єдесталі, де була розташована алегорична скульптурна фігура "Галичина", що подає графу лавровий вінок. Хоча пам’ятник і був гарно виконаний, він не викликав у львів’ян пієтету, тож навколо цього місця часто влаштовували антиавстрійські демонстрації. Повоєнна доля пам’ятника невідома, він зник близько 1950 р.

Пам'ятник Агенору Голуховському

ID: 00032

Місто: Львів

Дата: 1921-1944

Розмір ресурсу: Невідомий

Творець: Невідомий

Видавець: Невідомий

Правове регулювання: Ігор Котлобулатов

Предмет і ключові слова: Пам'ятник, міський (Єзуїтський) парк, вулиця 3 Мая

Переглянути повний опис

Пам'ятник Константинові Томащуку

Місто: Чернівці

Дата: 1905-1910

На листівці зображений пам’ятник депутатові Австрійського парламенту Константинові Томащуку (1840-1889). Томащук був ініціатором ідеї заснування університету у Чернівцях. У 1875 році відкрився Університет Франца Йосифа, і Томащук став його першим ректором. У 1876 році він став почесним громадянином м. Чернівці. Константин Томащук помер у Відні, де його і поховано. Пам'ятник встановлено у парку Фольксґартен у 1897 році, і знесено після Другої Світової війни. Авторами пам'ятника були віденський скульптор Антон Бренак та архітектор Юліус Бохнер.
Гельмут Кусдат

Пам'ятник Константинові Томащуку

ID: 02749

Місто: Чернівці

Дата: 1905-1910

Розмір ресурсу: 140х90 мм.

Творець: Невідомий

Видавець: Г. Хуттер, Чернівці

Правове регулювання: Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів

Предмет і ключові слова: Пам'ятник, Фольксґартен, парк

Переглянути повний опис

Пам'ятник Бартошу Гловацькому

Місто: Львів

Дата: 1908-1912

Пам'ятник Бартошу Гловацькому виконаний в 1906 р. скульптором Григорієм Кузневичем за проектом визначного польського скульптора та власника каменярської майстерні Юліана Марковського, онука знаменитого Яна Шімзера, учня Париса Філіппі. Це був останній пам'ятник авторства Ю. Марковського, завершити який йому завадила передчасна смерть. Парк, розташований наприкінці вулиці Личаківської, в якому поставлено пам’ятник, отримав назву Парку Гловацького. Польський селянин Войцех Бартош (1756-1794) був одним з ватажків косарів (косинєрув), які, озброєні косами, брали активну участь у польському національному повстанні 1794 р., яке очолив Тадеуш Костюшко. В битві під Рацлавицями, що відбулася 4 квітня 1794 р., він відзначився мужністю та героїзмом; після битви його було призначено хорунжим краківських гренадерів; крім того, з цього часу він отримав прізвище Гловацький.

Пам'ятник Бартошу Гловацькому

ID: 01886

Місто: Львів

Дата: 1908-1912

Розмір ресурсу: 90х140 мм

Творець: Невідомий

Видавець: Леон Пропст, Львів

Правове регулювання: Ігор Котлобулатов

Предмет і ключові слова: Пам'ятник, парк Гловацького

Переглянути повний опис

Запрошуємо до співпраці

Принципом реалізації проекту є відкритість та загальна доступність інформації, а отже кожен, хто зацікавлений чи володіє додатковою інформацією про певне зображення може допомогти нам у його описі. Нижче подані зображення, у описі яких ми потребуємо Вашої допомоги: