Обговорення візуалізації проекту
Встановлення лавки
Тексти виставки
Перед відкриттям
Відкриття виставки - інсталяції
Команда проекту "Умовні знаки"
Враження львівян на відкритті виставки

Виставка "Умовні знаки"

Виставка-інсталяція
Умовні знаки/ Mapping point
Минуле та сучасність Краківського базару

Проект "Умовні знаки" планувався як вулична виставка та умовне позначення місця Старого єврейського цвинтаря у Львові. Ця інсталяція мала на меті збереження пам’яті про минуле, пов’язавши її з сучасним, і водночас облаштувавши місце для відпочинку і рефлексій. Ще одне важливе завдання полягало у тому, щоб виділити важливе значення та історію цієї дільниці. Виставка діяла з 7 серпня до 1 листопада 2015 р. за адресою вул. Раппопорта, 8 (парк за будинком пологового відділення)

Місце

Старий єврейський цвинтар вперше згадується у міських хроніках 27 травня 1414 р. Майєр Балабан зафіксував і описав його у своїх працях. Він згадує, що тут було поховано чимало видатних рабинів і лідерів єврейської громади Львова. Офіційно цвинтар був закритий 22 серпня 1855 р. через загрозу епідемії. Коли місто було окуповано німцями у 1941 р., львівський єврейський цвинтар став одним із сотень інших, які було зруйновано у Галичині у часі війни. Вже у 1947 р. на цьому місці було відкрито продуктовий ринок, який офіційно називався Центральний, а неофіційно – Краківський.

Невеличкий сквер – єдина ділянка, яка уціліла з єврейського кладовища, заховавшись за колишньою будівлею Єврейського шпиталю (сьогодні – пологове відділення). На майбутнє ізраїльська архітекторка Роніт Ломброзо розробила проект на вшанування цвинтаря – «Меморіальний парк Бесойлем». Цей проект було відібрано на відкритому конкурсі «Місця єврейської історії Львова», організованого Центром міської історії, Львівською міською радою і GIZ.

Станом на сьогодні не існує чітко визначеного входу до збереженої ділянки цвинтаря: відвідувачам доводиться проходити через ворота для машин швидкої допомоги пологового будинку, обходячи за ріг будівлі – тільки так можна потрапити у цю частину, яка зараз використовується пацієнтами лікарні і їх відвідувачами, а також мешканцями сусідніх будинків. Складно віднайти інформацію про історію цього місця у навколишньому міському просторі. Щодня на ринок приходять сотні людей, не замислюючись про його минуле. Водночас, пам’ять про це місце продовжує жити у людській свідомості, у фольклорі і у міських легендах.

Проект

Інсталяція "Умовні знаки" ставила собі за мету показати тяглість між двома об’єктами – кладовищем і базаром – незважаючи на драматичний переломний момент в історії. І Єврейський цвинтар, якому майже шістсот років, і теперішній базар, збудований у радянські часи, відіграють важливу роль у житті міста, хоча з різних точок зору. Задум інсталяції – зовсім не звинувачувати у непам’ятанні, а збудувати зв’язок між двома модальностями цього місця – минулим і сучасним. Взявши за основу умовні позначення із довоєнних карт Львова, студенти створили свій «умовний знак» - дерев’яну лавку, яка б містила інформацію про історію цього місця, тексти, фотографії і свідчення усної історії. Цей інформаційний знак також мав би стати місцем, де можна зупинитися і поринути в роздуми про значення цієї дільниці. У той час, коли Краківський базар живе своїм активним, галасливим, іноді дуже непростим життям, сповненим щоденної боротьби і роботи, це місце залишається тихим і спокійним, навіюючи задуму. Це запрошення сісти, відпочити і поміркувати – створити живий пам’ятник на карті Львова.

Фрагмент карти Львова, де позначено старий єврейський цвинтар (1928) Фрагмент карти Львова, де позначено старий єврейський цвинтар (1928)
Схема лавки-інсталяції «Умовні знаки», яка повторює форму умовного позначення на історичній карті (2015) Схема лавки-інсталяції «Умовні знаки», яка повторює форму умовного позначення на історичній карті (2015)

Готуючи цю виставку, студенти вдавалися до різних методів і застосовували різні техніки: архівні дослідження, візуальну антропологію, включене спостереження і глибинні інтерв’ю з мешканцями сусідніх будинків і працівниками Краківського базару. Вони з подивом сприйняли те, що майже всі опитувані чудово знали, що раніше тут був цвинтар. Вони чули розповіді про дітей, які гралися тут наприкінці 1940-х, коли цвинтар ще існував, легенди про привидів і духів, а також чутки про майбутню долю цього місця. Цитати з цих інтерв’ю також були використані для виставки як ілюстрація того, як історія живе у місцях з таким складним і неоднозначним минулим.

Львів завжди був багатоетнічним і багатокультурним містом. Це важливо пам’ятати, щоб місто розвивалося, а його культура процвітала. Мета цієї виставки – долучитися до збереження історичної пам’яті про це особливе місце.

 [Cайт проекту]

Автори проекту:
Александра Васілєвска (Польща), Єкатєріна Кузнєцова (Росія), Ала Сідаровіч (Білорусь), Александра Ґжемска (Польща), Аґнєшка Захарєвіч (Польща), Ольга Вуйцик (Україна), Софія Газдан (Росія).

Куратори: Андрій Лінік, Анна Чеботарьова (Центр міської історії)

Інші проекти воркшопу "Місця єврейської історії у Львові: Мистецтво, спадщина, вшанування"

Воркшоп є частиною програми літньої школи "Єврейська історія, багатоетнічне минуле та спільна спадщина: міський досвід Східної Європи".

Виставка стала частиною публічної програми Літньої школи “Єврейські дні у Ратуші” та фестивалю єврейської культури “LvivKlezFest”.

Організатори:
Центр міської історії Центрально-Східної Європи

За підтримки:
Управління культури Львівської міської ради