Радянська пам'ять про нацистську окупацію: Харків між "стратегічною політикою" та "звичайною людиною", 1943-1991 рр.

Дослідницький проект д-ра Ірини Склокіної

Цей проект сфокусовано на творенні радянської версії Другої світової війни, при цьому особливу увагу приділено висвітленню груп, маргіналізованих у офіційному дискурсі: цивільного населення, що перебувало під окупацією, жертв етнічного насильства, радянських військовополонених, учасників антирадянських національних рухів і колаборантів з нацистами. Акцент на конкретному місті – Харкові – дає змогу розглянути роль різних суб'єктів на місцевому, республіканському (українському) та загальнодержавному (СРСР) рівнях у контексті ширших культурних змін повоєнної епохи. Це спроба міждисциплінарного погляду на кілька проблем: матеріальну спадщину окупації та її трансформацію в нову інфраструктуру і символічний ландшафт міста; місце воєнного минулого в іміджі міста та в стратегіях мобілізації та лояльності; зв'язок між воєнним міфом та радянськими споживацькими цінностями (і мріями про майбутню соціалістичну епоху). Важливими факторами змін є міжнародний контекст "холодної війни", боротьба з альтернативними версіями минулого (від української діаспори чи дисидентів) та проникнення "західних" культурних продуктів. Харків – важливий приклад того, як було створено радянську пам'ять в місті, де радянська армія зазнала кількох великих поразок; проте водночас це місто було важливим центром військової та важкої промисловості, а також освіти та підготовки культурних і пропагандистських кадрів у повоєнний час. Найважливіші питання цього дослідження: хто був діячем політики пам'яті? Якою була роль діячів на межі академічного та громадського середовищ – музейних працівників, місцевих істориків, вчителів історії та письменників? Як політика пам'яті поєднувала практичні питання (особливо у стосунку до поховань та інших матеріальних решток) та ідеологічні цілі? Як міжнародний контекст (бум пам'яті в Західній Європі) впливав на СРСР? Які ресурси було знайдено, щоб забезпечити можливість представництва офіційно маргіналізованих груп? Якою була роль учасників війни та очевидців воєнного часу у творенні минулого?

Публікації:

"The Politics of Remembering the Nazi Occupation in Soviet Museums. The Case of the Kharkiv Historical Museum (1943-1985)," in: E. Makhotina, E. KedingW. BorodziejE. FrançoisM. Schulze Wessel (Hg.) Krieg im Museum. Präsentationen des Zweiten Weltkriegs in Museen und Gedenkstätten des östlichen Europa. Vandenhoeck & Ruprecht, 2015. Pp. 131-155. 

Зображення: Святкування 1-ї річниці визволення Харкова 
від нацистських окупантів, серпень 1944 р. 
Джерело: Харківський історичний музей.