Роз'єднання? Повернення націоналізмів у Європі

10 лютого 2011 р. в конференц-залі Центру міської історії відбулися дебати на тему: "Роз'єднання? Повернення націоналізмів у Європі".

Від Брюсселя і Берліна до Варшави й Будапешта – Європа переживає відродження націоналізму у політичному житті, коли країни повертають собі той суверенітет, яким колись вони так охоче жертвували у пошуках колективного ідеалу. Бельгія, – настільки розділена, що після червневих виборів робочої урядової коаліції ще не створено, – щойно передала головування в Євросоюзі Угорщині, де безкомпромісний націоналізм досяг апогею, зосередившись не тільки на меншинах, але також на втраті автономії, що є обов’язковою умовою політичного союзу. Багато нових членів Євросоюзу з Центральної Європи, які отримали повний суверенітет лише після краху комунізму, не поспішають ним поступатися. Як висловився покійний президент Польщі Лех Качинський невдовзі після вступу на президентський пост 2005 р.: "Те, що цікавить поляків, є майбутнім для Польщі, але не для Євросоюзу."

З погляду європейської інтеграції, такий розвиток подій небезпечний. З іншого боку, у контексті падіння Радянського Союзу саме націоналізм і став тією визвольною силою, яка дозволила "поневоленим народам" самим вирішувати свою долю. І в Україні націоналізм – це не тільки мета порвати із російським впливом, але й сильне бажання приєднатися до Євросоюзу.

В чому суть нової важливості націоналізму, та що вирізняє різноманітні вияви націоналізму в сьогоднішній Європі? Чому в одним випадках націоналізм асоціюється із конфліктом, а в інших – ні? Чи варто вдаватися до однакових визначень, коли говоримо про націоналізм у східній і західній Європі?

     Дискутанти:
     Давид Ван Рейбрук (Бельгія)
     Андрій Шевченко (Україна)

     Модератор: Софія Дяк (Центр міської історії Центрально-Східної Європи)
     Вступне слово: Карл Генрик Фредріксон (Eurozine)
     та Гаральд Біндер (Центр міської історії Центрально-Східної Європи)
     Мова дебатів: англійська. Синхронний переклад на українську.


Давид Ван Рейбрук – фламандський письменник, драматург і культуролог з Брюсселю. Вважається найрізнобічнішим письменником молодого покоління бельгійських письменників, а його найновіша книга "Конго. Історія" отримала кілька нагород, зокрема найпрестижнішу літературну нагороду Нідерландів – "Літературну премію AKO". Упродовж довгого часу писав редакторські статті у фламандській національній газеті "De Morgen". Видав книгу про федеральне майбутнє Бельгії "Waar België voor staat" ("Лицем до Бельгії", 2007) та глибокодумну брошуру "Pleidooi voor populisme" ("Виправдання популізму", 2008). Він є також засновником Брюссельського поетичного колективу, а 2009 р. ініціював найамбіційніший проект колективу – Європейська Конституція у віршах.

Андрій Шевченко – український журналіст і політик. У час адміністрації Л. Кучми, він був один з лідерів руху журналістів проти цензури. 2001 р. через політичний тиск він покинув телеканал "Новий Канал", але як головний редактор незалежного "5 Каналу" відіграв ключову роль під час Помаранчевої революції 2004 р. Недовго був віце-директором національної телекомпанії, але залишив свою посаду, коли уряд відмовився трансформувати державну телекомпанію у громадську трансляційну корпорацію. 2005 р. його нагороджено Премією Свободи від організації "Журналісти без кордонів". Лауреат багатьох українських журналістських нагород, зокрема Найкращий ведучий новин, Найкраща програма новин і Найкращий документальний фільм.

Eurozine проводить серію дебатів високого рангу у різних центрально- й східноєвропейських містах – зокрема у Будапешті, Братиславі, Брно, Бухаресті, Львові, Софії, Варшаві й Відні з осені 2009 р. до весни 2011 р. Послуговуючись добре організованою медіа-платформою й мережею редакторів, авторів та інтелектуалів різного спектру, дебати роблять значний внесок до транскордонного обговорення на тему культурної ідентичності та європейського інтеграційного процесу.

Серія дебатів "Європа розмовляє з Європою" постала із співпраці Eurozineта Фундації ERSTE. У їхній реалізації залучено часописи й організації Critique & Humanism (Софія), DilemaVeche (Бухарест), HOST (Брно), Kritika & Kontext (Братислава), Magyar Lettre Internationale (Будапешт), Res Publica Nowa (Варшава) та Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).

Фінансову допомогу надають Європейська Комісія та Фундація
ERSTE.