Література і минуле

20 липня 2013 р. в Центрі міської історії (вул. акад. Богомольця, 6, конференц-зал) відбулася відкрита дискусія "Літературні пограниччя: Як художня література може відображати й переосмислювати складне минуле?"

ГістьЮрій Винничук, письменник, автор роману “Танго смерті”

Модератор: др. Катажина Котинська (Інститут славістики, Ягелонський університет).

Хоча багато історичних книжок опубліковано на тему складних міжетнічних відносин до і під час Другої світової війни, часто саме художня література досягає найбільшої авдиторії й має найширший вплив на загальне сприйняття, пропагує індивідуальні історії та персонажів і формує уявлення про те, "як все було". Література може окремо звертатися до місцевостей, радикально змінених воєнним досвідом, як у прикордонних містах, де мінялися держави, мешканців депортували чи вбивали, давали нові імена: наприклад, Бреслау/Вроцлав, Данціґ/Ґданськ, Львув/Львів. У Вроцлаві створена надзвичайно популярна серія детективних історій Марека Краєвського про довоєнний Бреслау. У Ґданську видано роман Стефана Хвіна "Ганеман" про кінець війни у цьому спірному місті. Іншими словами, історичні романи залишаються популярним і потужним форматом.  

На нашій зустрічі чи звернемося до питання, що художня література приносить у широкий процес переосмислення й переоцінки минулого, особливо у пост-комуністичних суспільствах, які не тільки постали із десятиріч ідеологічних кампаній і цензури, але які стикаються із питаннями щодо власного минулого, вдаючись до вислову Омера Бартова "білі плями і чорні діри".

Разом з тим, ми мали можливість поспілкуватися із Юрієм Винничуком, автором багатьох українських романів на історичні теми, особливо про історію Львова. Його найновіший роман "Танго смерті" – це спроба крізь індивідуально-сімейну призму оцінити події, що навічно змінили місто:  із Львува/Лемберга/Львова на Львів/Львов, із міста, яке було домом для різних національно-релігійних громад, на місце, яке через війну стало могилою для своєї єврейської громади та втраченим домом для польських мешканців. Завдяки такому погляду місто та його мешканці постають багатокультурним місцем, зруйнованим під час війни. Ми мали змогу запитати, чи цей роман кидає виклик існуючим стереотипам і міфам чи/та створює нові у конкретному випадку, і – ширше – чого очікувати від історичних романів, які описують "складне минуле". Чи повинні ми очікувати, що художня література чогось навчить, і чого саме, чи вона створює міфи чи їх розвінчує?