Стрічка новин

CfA: Історія України між 1939 та 1950 роками в автобіографічних документах

Практичний семінар німецько-української комісії істориків (DUHK)
у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні

Історія України між 1939 та 1950 роками
в автобіографічних документах
Київ, 7-10 вересня 2019 року 


з можливістю взяти участь у щорічній конференції німецько-української комісії істориків «Пам'ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 року», яка відбудеться  5-6 вересня 2019 року у місті Дніпро 


Період з 1939 до 1950 року став для української історії часом небувалого насильства та величезних людських втрат. Злочини націонал-соціалізму та сталінізму, досвід насильства і щоденного життя в обох диктатурах, колаборація з тими чи іншими окупантами, полон, депортація та примусові роботи під час німецького панування – це той досвід, який належить до колективної пам'яті більшості мешканців України, незалежно від їхнього етнічного походження та регіону проживання.
Автобіографічні документи (щоденники, листи та мемуари) очевидців та учасників подій ще недостатньо вивчені для того, щоб вивести перспективу населення тодішньої України та його історичний досвід з тіні на передній план. У разі, якщо це вдається, ми бачимо складні людські біографії, часто з різними ідентичностями та прихильностями, які співіснують і накладаються одна на одну. Біографічний підхід дозволяє по-новому наблизитись до таких дражливих тем, як, наприклад, колабораціонізм та опір, і показує нам, що обидва феномени нерідко плавно переходили одне в одне. Ми також можемо побачити немало сімей, в яких були як переслідувані, так і ті, хто переслідував і вчиняв злочини. Особливо цікаво дослідити, які можливості і простір для дій мали учасники подій – чи вони були німцями, чи українцями, росіянами, поляками, румунами, чи євреями. Для цього варто свідомо подолати класичний історичний рубіж закінчення війни, щоб побачити та описати складну історію взаємин між націонал-соціалістичним пануванням та пануванням сталінізму в Україні та принаймні частково порівняти окупаційні режими між собою (включно з союзником Німеччини румунським режимом в Одесі та регіоні).
Німецько-українська комісія істориків спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні запрошує молодих істориків взяти участь у міжнародному практичному семінарі у Києві та презентувати і обговорити там свої ідеї й проекти (магістерська робота, майбутня дисертація). Можливі теми: автобіографічні джерела воєнного часу, часів націонал-соціалістичного панування, колаборації, опору; свідчення військовополонених та вивезених на примусові роботи, а далі – переслідування радянським режимом, що повернувся, колаборація з ним, а також подвійне переслідування колишніх військовополонених та остарбайтерів після їхньої «репатріації». Керівники семінару - Олександр Лисенко (Київ) та Рікарда Вульпіус (Берлін). 


Передбачена кількість учасників – 15. За можливістю, група повинна складатися з однакової кількості учасників/учасниць з України та Німеччини. Мови семінару – німецька та українська (з перекладом). Певна кількість обраних учасників матиме можливість взяти участь у конференції німецько-української комісії істориків «Пам'ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 року», яка відбудеться 5-6 вересня 2019 року у місті Дніпро.

Проживання та харчування – за рахунок організаторів. Для німецьких учасників передбачене часткове відшкодування видатків на проїзд (у розмірі максимум 300 євро). 


Запрошуємо зацікавлених подавати заявки на участь у семінарі. Заявка повинна включати резюме (curriculum vitae), короткого мотиваційного листа та нарис майбутньої наукової роботи (максимум 300 слів).   


Заявки приймаються у формі єдиного документу формату PDF до 8 липня 2019 року.  
Адреса електронної пошти для прийому заявок: duhk@lrz.uni-muenchen.de


Програму семінару буде оприлюднено після завершення відбору учасників.