Стрічка новин

Міжнародна наукова конференція "Геноциди, масові вбивства та депортації на українських землях під час Другої світової війни: як працювати з джерелами"
Час проведення: 17-19 квітня 2018 року.
Місце проведення: Історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна).
Крайній термін подачі заявок: 15 січня 2018 року.
Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи (м. Харків) та Кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
За підтримки: Європейська асоціація єврейських студій та Українська асоціація усної історії.

Галицька єврейка Рузі Вагнер стала жертвою та очевидицею погрому у Львові на початку липня 1941 року. Переживши Другу світову війну та Голокост, вона залишила свої свідчення для Єврейського історичного інституту (ЄІІ) в Кракові. Через 73 роки після завершення Другої світової війни вони були опубліковані канадським істориком Іваном-Павлом Химкою у поєднанні з фотографіями та кінозйомками, що стали основою для свіжого погляду на історію тих подій. Саме поєднання різних видів джерел, нові техніки та принципи роботи з ними опиняться у фокусі цієї конференції.

Запропонований підхід вимагає від учасників заходу звертатись до низки важливих для дослідників питань. Яким чином вибір та інтерпретація джерела впливає на розуміння історії Другої світової війни на території України? З якими методологічними проблемами стикаються дослідники працюючи з різними видами джерел? Як вплинула на дослідження Другої світової війни «архівна революція» у Східній Європі?

Якими є перспективи усноісторичних студій війни у XXI столітті, та які виклики стоять перед дослідниками, які збирають усні свідчення? Як дослідниці(-ки) мають ставитися до джерел усної історії, які мають різну часову дистанцію з подіями?

Дослідники можуть наголошувати на важливості матеріалів Надзвичайної державної комісії, як це було поширено на початку 1990-х років та раніше, або акцентувати увагу на архівно- кримінальних справах з процесів над нацистськими злочинцями та колаборантами, як у середині 2000-х років, віддаючи перевагу тим чи іншим документам. Яким чином так звана мода обумовлює вибір джерел дослідницею(-ком)?

Історичні події можуть протилежно описуватись та відображатись у різних наративах - ідеологічних, національних тощо. Як до цього можуть ставитися науковці, які вивчають історію України в роки Другої світової війни? Яким має бути ставлення дослідників до его-документів та літературних джерел?

Наприкінці 2000-х років на території колишнього нацистського табору знищення Треблінка археологи провели низку розкопок. Ці дослідження допомогли локалізувати місце знаходження газових камер, за допомогою яких нацисти масово знищували євреїв. Яким чином археологія може стати в нагоді для дослідження подій історії Другої світової війни? 2/2 Для організаторів є важливим бачити в подіях Другої світової війни історію різних соціальних, національних та гендерних груп. Тематика конференції буде зосереджена на геноцидах, масових вбивствах, етнічних чистках, депортаціях та примусових переміщеннях населення, злочинах проти військовополонених та цивільних. В основі роботи конференції буде дискусія про джерела різного походження - не тільки мілітарні чи політичні, а й про твори мистецтва, художню літературу, усну історію, его-документи, візуальні матеріали та речові артефакти.

Спеціально запрошеними експертками(-ами) виступатимуть:
Ян Грабовський (Університет Оттави);
Іван-Павло Химка (Університет Альберти);
Олександр Зайцев (Український католицький університет, Львів);
Гелінада Грінченко (Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків); Кароліна Шиманяк (Вроцлавський університет, Єврейський історичний інститут, Варшава); Юрій Радченко (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, Харків).

Запрошуємо молодих дослідників подавати пропозиції 20-хвилинних доповідей українською або англійською мовами. Тези доповіді (до 300 слів), разом з коротким академічним резюме (до 3 сторінок) необхідно надіслати електронною поштою до 15 січня 2018 року.

Організатори забезпечують проживання та харчування учасників під час конференції. Під час подачі заявки, будь ласка, повідомте організаторів про потребу відшкодування транспортних витрат.

Координатори конференції:
Др. Марта Гавришко (Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича,
Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи);
Др. Вікторія Іващенко (ХНУ імені В. Н. Каразіна, кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету); 
Др. Артем Харченко (НТУ ХПІ, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи).

Контактна інформація: 
ethnickh@gmail.com
https://ethnickh.wordpress.com