Друга світова війна у Львові: події, мешканці, місця пам’яті

Метою проекту є представлення впливу політичних та суспільних катаклізмів часів Другої світової війни на простір міста та долі його мешканців. Головними завданнями проекту є збір і публікація даних про вузлові місця, події та явища воєнного часу на прикладі персональних історій пересічних львів’ян, висвітлення історії Львова даного періоду через призму їх особистісного досвіду.

Львів сьогодні належить до небагатьох міст України, що зберегли своє неповторне архітектурне обличчя. Водночас специфіку міста витворюють не лише вулиці, будівлі та пам’ятники, але й його мешканці. Підлаштовуючи навколишній простір відповідно до домінантних соціокультурних особливостей, вони формують своєрідний соціальний простір. Внаслідок цього забезпечується зв’язок спільнот із місцем проживання, відчуття себе громадянами міста, його невід’ємною складовою. Радикальні зміни у соціальному складі й, відповідно, культурному та національному середовищі міста під час періодів значних суспільних катаклізмів призводять до порушення даних зв’язків.

Для Львова таким переломним часом стали роки Другої світової війни. Незважаючи на те, що цей короткий період не призвів до значних архітектурних втрат, соціальне обличчя міста було змінене назавжди. За приблизними підрахунками дослідників, у ході депортацій та арештів було вивезено до Сибіру понад 30 тис. осіб [1]; ще бл. 90 тис. вбито під час Шоа [2]; остаточно ж етносоціальну панораму міста визначили депортації польських мешканців на колишні німецькі території, внаслідок яких було вивезено 108 тис. поляків та 3,5 тис. позосталих євреїв [3]; з українського населення залишилось трохи більше половини [4]. Тобто лише п’ята частина мешканців довоєнного Львова залишилась жити в місті у повоєнний час. За цими цифрами стоять тисячі окремих персональних доль мешканців міста, позбавлених дому, сім’ї, близьких та власного життя.

Досвід воєнного часу є досить добре задокументованим – після війни колишні львів’яни залишили по собі сотні спогадів та свідчень про своє життя у «фатальному місті». Однак, витворені ними культури пам’яті та історичні наративи формують різні образи «польського», «єврейського», «українського» Львова воєнного часу, що накладаються як окремі смислові шари на один і той же простір міста.

Водночас слід зазначити, що, незважаючи на загострену увагу як суспільства, так і наукової спільноти до проблематики Другої світової війни, цей період фактично не присутній у публічному просторі міста. Це зумовлено передусім як багатолітньою радянською політикою «забування», так і походженням сучасних мешканців, для яких цей досвід не є визначальним – оскільки вони є носіями іншої пам’яті.

Вписання персональних історій жителів воєнного Львова у локус міста дозволяє його сучасним мешканцям реідентифікувати історії їх помешкань та людей, що там проживали як свої, власні, а не чужі.

Джерела та література

  • Голик Р. Між дійсністю і міфом: суспільні реалії 1939-1941 років у ментальній свідомості українців, поляків та вихідців з СРСР // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2010-2011. Вип. 3-4.
  • Депортації: західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр.: документи, матеріали, спогади: у трьох томах / відп. ред. Ю.Сливка. 1-3 тт. Львів, 1996-2002
  • Історія Львова. У трьох томах. (під ред. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій). Львів, 2007
  • Меламед В. Евреи во Львове: (XIII - первая половина XX века): события, общество, люди. Львов, 1994
  • Литвин М., Науменко К. Львів між Гітлером і Сталіном. Львів, 2005.
  • Боляновський А. Розстріли польських професорів у липні 1941 року: історичні факти, юридичні звинувачення, політичні інсинуації // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. Львів, 2010-2011. Вип. 3-4.
  • Паньківський К. Роки німецької окупації. Нью-Йорк-Торонто, 1965.
  • Borwicz M. Uniwersytet zbiorów. Krakow, 1946.
  • Dzięgiel L. Lwów nie każdemu zdrów. Wrocław, 1991.
  • Hull E. Obraz cywilnych struktur państwa podziemnego 1939-1944 w opisie wspomnieniowym. Olsztyn, 2005.
  • Hryciuk G. Polacy we Lwowie 1939-1944. Życie codzienne. Warszawa, 2000
  • Jones E. Żydzi Lwowa w okresie okupacji 1939-1945. Łódź, 1999
  • Pohl D. Nationalsozialistische Judenverfolgung in Ostgalizien 1941-1944. München, 1996
  • Mazur G., Skwara I., Węgierski I. Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1.09.1939-5.02.1946. Katowice, 2007.
  • Mick Ch. Incompatible Experiences: Poles, Ukrainians and Jews in Lviv under Soviet and German Occupation 1939-1944 // Journal of Contemporary History. April 2011. Vol. 46 (2).
  • Tomaszewski T. Lwόw (1941-1944): pejzaż psychologiczny. Wrocław, 1994.
  • Węgierski J. Lwowska konspiracja narodowa i katolicka 1939-1947. Kraków, 1994.
  • Weliczker J. Brygada śmierci. Łódź, 1946.
  • Zaderecki Tadeusz, Gdy swastyka Lwowem władała... (Wycinek z dziejów okupacji hitlerowskiej), Yad Vashem Archives, 06/28
Автор — Тарас Мартиненко