Агата Турчинська

Українська письменниця.

Народилася 11 лютого 1903 року в Куликові (тепер Львівської області). Із 1915 року жила у Києві. Належала до літературної організації "Західна Україна" у Харкові. 1939 року переїхала до Львова, згодом — до Ашхабаду. Після війни мешкала у Києві, померла 22 серпня 1972 року.


Роман Купчинський. Спогади поета Романа Купчинського про приїзд до Львова групи українських письменників з Києва восени 1939, 130
Вибравши управу, почали письменники шукати за домівкою. Знайшли її у палаці графа Бельського на Коперника. Там зразу перевели ремонт, натаскали всілякої мебелі, і почалися одні за одними зустрічі й літературні вечори. Здебільша читали свої твори поети із Східної України: Бажан, Малишко, Гончаренко, Сосюра, Агата Турчинська. Були це твори, написані досить "на коліні" з нагоди зайняття Галичини. Все ж таки культура вірша висока, бо творили їх талановиті поети, а декотрі (Бажан і Сосюра) знані серед усіх українців. Патріотизм, любов до рідної землі довго не мала змоги виявити себе, аж знайшла нагоду в розвалі Польщі. То й поїздили собі поети на цім коні, скільки їх душа забажала. Немов почували, що це триватиме дуже коротко, що це тільки конечний засіб пропаганди в зайнятій Галичині. Адже кілька місяців пізніше большевики почали кокетувати поляків як протиукраїнську силу, пустили назад багато спершу вивезених "буржуїв" та старшин і потрохи притемнили гасла, з якими входили на галицьку землю…
Роман Купчинський. Спогади поета Романа Купчинського про приїзд до Львова групи українських письменників з Києва восени 1939, 132
Крім Корнійчука і деяких наймолодших — усі вони пригнічені якимсь великим, нечувано великим гнітом, що мов олов'яна хмара, висить над їх головами. Тичина робив вражіння тіні чоловіка, мумії, що ожила і блукає по світі, що не бачить і не чує, а тільки час по часі пише римовану агітку. Правда, десь між рядками блисне давній Тичина, але це тільки короткий блиск.
Роман Купчинський. Спогади поета романа купчинського про приїзд до львова групи українських письменників з києва восени 1939, 126
Не знаю, чи говорив з ким Тичина, бо Рильський зараз після зустрічі пішов на вечерю з двома давніми знайомими. Сосюра дуже радо балакав з кожним, просив зайти до нього, хоч і забував сам ставитися на умовлене місце й умовлену годину. Бажан теж балакав з не одним з галичан, багато розпитував і всім цікавився. Письменник Ле (повість "Міжгір'я"), як тільки приїхав, то зараз кинувся шукати доброї рушниці, бо любив ловецтво, так як Рильський рибальство. Турчинська дуже раділа з приїзду в Галичину, все її тут захоплювало, все хотіла пізнати і всюди побувати. Карпати, Гуцульщина, Бойківіцина, а там і взагалі Галичина з її побутом та виглядом. Поет Малишко тримався від галичан осторонь, і тільки на зустрічах чи нарадах багато й палко говорив. Писав багато принагідних бойових віршів і  ждав на "відзнаку заслуги".
Пошук по персоналіях
Пов'язані дописи LIA
Пов'язані персоналії