Вул. Староєврейська, 41 – колишній Бет гаМідраш

ID: 230

Опис

Бет гаМідраш – молитовний дім з бібліотекою, який опалювався, де самостійно вивчали Талмуд. Мурований Бет гаМідраш в середміській дільниці Львова звели 1797 року. Це була барокізуюча споруда зі стриманим архітектурним вистроєм, що вирізнялася арковими вікнами на партері, які освітлювали молитовний зал. Наприкінці XIX ст. Бет гаМідраш розбудували. 1943 року його підірвали нацисти разом з синагогою "Золота Роза".

Історія

XVII ст. – збудовано дерев’яний Бет гаМідраш
1797 рік – зведено мурований Бет гаМідраш
1870 рік – розбудова Бет гаМідрашу за проектом будівничого Йогана Міхеля (Johan Michel)
1901 рік – влаштування санвузлів за проектом Мартина Кшивинського (Marcin Krzywiński)
1943 рік – споруду зруйновано

В першій чверті XVIII ст. у Східній Европі відродився інститут Бет Мідрашу (Бет гаМідрашу) – дому мудрости, який складався з бібліотеки талмудичної літератури та навчального залу, а також молитовного залу з Арон гаКодешом та бімою, через що Бет гаМідраші часто називали синагогами. Але, якщо синагоги були холодними, то приміщення Бет гаМідрашу опалювалося. Його навчальний зал, на відміну від звичайної школи, був призначений для самостійного вивчення Талмуду і талмудичної літератури, а бібліотека була доступна кожному. Характерно, що там можна було працювати як вдень, так і вночі. Бет гаМідраші були невід’ємним елементом юдейської дільниці кожного галицького містечка.

Перший Бет гаМідраш у середньовічному Львові був зведений у XVII ст. з дерева. Він стояв між міською синагогою і "Золотою Розою", на тому місці, де в середині XIX ст. постала школа ім. Абрагама Кона (Abraham Kohn) (вул. Староєврейська, 43). Через те, що поруч знаходилися жидівські ятки у вигляді довгої дерев’яної будівлі з багатьма крамничками, та частина ґетта була найзанедбанішою. Дерев'яний Бет Мідраш відзначений ще в Йосифинській метриці (1780) як "дерев'яна школа жидівська". Наприкінці XVIII ст., з наказу австрійського уряду, його розібрали. 1797 року на сусідній парцелі (вул. Староєврейська, 41) вимурували новий Бет гаМідраш з цегли. Сам Бет гаМідраш розташовувався на партері, а поверх займали маленькі цехові та братські божнички, перенесені зі зліквідованих власних дерев'яних божниць (Bałaban, 1990: 84-85).

У 1870 році за проектом будівничого Йогана Міхеля (Johan Michel) Бет гаМідраш розбудували. Від півночі, з боку подвір'я добудували великий клас для навчання, а над молитовним залом – ще один ярус. 1901 року влаштували санвузли за проектом інженера Мартина Кшивинського (Marcin Krzywiński) (ДАЛО).

Міський Бет гаМідраш мав велику бібліотеку юдейської літератури з рідкісними релігійними книжками (Schall, 1935).

Сьогодні на місці міського Бет гаМідрашу – пустир.

Архітектура

Міський Бет гаМідраш розташовувався між двома синагогами: міською і "Золотою Розою". В містобудівній структурі – це була наріжна споруда, що замикала квартал.

Споруда зведена з цегли на високому цоколі, отинькована, базована на прямокутному плані. Двоярусну брилу вкривав високий дах зі стриховими вікнами. Фасади увінчувалися профільованим карнизом з простим широким фризом. Вхід, що вів з вулиці Староєврейської через неширокі двері, був акцентований віконцем з лучковою перемичкою. Основу двоярусної споруди складав молитовний зал, розташований на партері. Його підкреслювали великі аркові вікна, які закривалися дерев'яними віконницями. Другий ярус, який займали цехові божнички, прорізували прямокутні вікна, декоровані профільованим обрамуванням. Барокізуючий архітектурний вистрій двох репрезентабельних фасадів був досить стриманим. Присінок, що вів до Бет гаМідрашу, вирізнявся цікавою архітектонікою. Молитовний зал перекривали склепіння. Інтер'єр наповнювали синагогальні елементи: ковальська біма, свічники та павуки, дерев'яні лави, які разом створювали таємничу атмосферу. 1943 року міський Бет гаМідраш підірвали нацисти разом з синагогою "Золота Роза".

Персоналії

Йоган Міхель (Johan Michel) – архітектор-будівничий, який розбудовував Бет гаМідраш
Мартин Кшивинський (Marcin Krzywiński) – інженер

Джерела

  1. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУЛ), ф. 186 (Краєва земельна податкова комісія), оп. 8, спр. 629.
  2. ЦДІАУЛ, ф. 19 (Йосифинська метрика), оп. 12, спр. 2-5;
  3. Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. Будівельне управління міста Львова 2, оп. 3, спр. 161.
  4. ДАЛО, ф. 2, оп. 1, спр. 459, арк. 30;
  5.  Bałaban M. Dzielnica żydowska: jej dzieje i zabytki // Biblioteka Lwowska. – Warszawa, 1990. – T. III.
  6. Schall J. Przewodnik po zabytkach żydowskich Lwowa. – Lwów, 1935.
  7. Бойко О. Синагоги Львова. – Львів, 2008.

Автор запису – Оксана Бойко
Редактори – Маркіян Прокопович та Наталка Римська Переглянути на повній карті