Вулиця Коновальця

ID: 1374

Опис

Вулиця Євгена Коновальця з'єднує вулиці Степана Бандери та Івана Труша. Її більша частина була прокладена у 1892 р. Спочатку вулиця доходила до вул. Болотної (тепер Залізняка), а згодом її продовжили до залізничної лінії Львів–Чернівці і у 1907 р. проклали трамвайну лінію. Її назвали вулицею 29 Листопада на честь дати початку польського повстання 1830–1831 рр. У 1900–1930-х рр. вулиця 29 Листопада та прилеглі до неї стали місцем жвавого будівельного руху, де прибуткові кам'яниці перемежовувались з престижними віллами. Деякі з них будувалась за проектами відомих архітекторів. В роки гітлерівської окупації вулиця називалась Germanenstrasse. Багато помешкань на ній призначалось "тільки для німців". В радянський час вулиця носила ім'я Фрідріха Енґельса. 38 будівель розташованих тут, включені до реєстру пам'яток архітектури.

Архітектура

Вибрані будівлі:


Вул. Коновальця, 6. Будинок був споруджений у 1905 р. для інтернату ім. Григорія Пірамовича. В оздобленні будівлі брав участь Казимир Мокловський, один з творців "карпатського стилю".

Вул. Коновальця, 7. Кам'яниця збудована близько 1910 р. у стилі сецесії з використанням в декорі елементів неоготики, неоренесансу та необароко. Наріжник дому оздоблений півкруглим еркером з балконом, трикутним фронтоном зі шпилем та двома скульптурами птахів.

Вул. Коновальця, 11 (або вул. Київська, 27). Збудована у 1909–1911 рр. за проектом Станіслава Борковського. Кам'яниця декорована символами Листопадового повстання, 80-річчя якого відзначалось у той час: булава на шпилі купола та скульптурна група під ним, консолі під еркером. З боку вул. Коновальця можна побачити герби Русі (Архістратиг Михаїл) та Литви (Погоня) та слід від гербового щита, на якому був польський Орел.

Вул. Коновальця, 12. Наріжний будинок, споруджений в 1930 р. за проектом Генрика Заремби для "Дому емігрантів".

Вул. Коновальця, 26. Лікарня розміщена у колишньому санаторії "Vita", збудованому у 1929 р. й оздобленому в стилі арт деко, та у кам'яниці Ольшевських, спорудженій у 1927 р. за проектом Якуба Зільбера (Silber).

Вул. Коновальця, 27. Колишня вілла Станіслава Маєрського (Majerski), збудована у 1898-1899 рр. фірмою Івана Левинського у неоготичному стилі з нетинькованої червоної цегли. У декорі фасадів застосовані керамічні плитки. У подвір'ї простягаються довгі офіцини з балконами-галереями.

Вул. Коновальця, 44. Кам'яниця споруджена у 1911–1912 рр. для скарбового радника Людвіка Гірша (Hirsch) у стилі модернізованого класицизму за проектом Івана Багенського, який працював тоді у фірмі Войцеха Дембінського.

Вул. Коновальця, 47. Koлишня вілла "Франц", споруджена у 1892 р. за проектом арх. Яна Перося (Peroś) і перебудована у 1904 р. Вілла є показовим зразком необарокової палацової архітектури у Львові. Сьогодні це будинок медичної установи.

Вул. Коновальця, 50. Будинок постав у 1950-х рр. за проектом Валеріана Сагайдаківського. На першому поверсі було відкрито перший у Львові магазин самообслуговування "Темп".

Вул. Коновальця, 100. Романтична вілла в стилі неоготики, збудована у 1912 р. за проектом арх. Станіслава Улейського.

Вул. Коновальця, 102. Колишня вілла "Ґражина" спроектована арх. Тадеєм Обмінським, збудована у 1906 р. У 1913-му її перебудували у дворковому стилі за проектом Антонія Піллера. Сьогодні будинок належить кафедрі дизайну Львівського національного лісотехнічного університету.

Вул. Коновальця, 108. Вілла родини Равських збудована в 1906–1907 рр. у стилі сецесії за проектом Казимира Равського. На фасадах над вікнами вмонтовані  орнаментальні керамічні вставки.

Вул. Коновальця, 110. Вілла родини Садловських збудована в 1906–1907 рр. у стилі сецесії за проектом Казимира Равського. На фасадах над вікнами вмонтовані  орнаментальні керамічні вставки.

Інше

На початку вулиці встановлена пам'ятна дошка її патрону Євгенові Коновальцю (1891–1938), голові проводу ОУН та командиру корпусу Січових Стрільців в армії УНР.

Джерела

1. Вуйцик В. Територіальний розвиток міста Львова (до 1939 року) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», ч. 8. – Львів, 1997. – С. 41-48.
2. Енциклопедія Львова. Т. 1. / За ред. А. Козицького та І.  Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – 656 с.
3. Мельник Б. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття. – Львів: Світ, 2001. – C. 29.
4. Новий Світ, Частина І // Галицька брама, Львів 2007, № 3-4.
5. Новий Світ, Частина ІІ // Галицька брама, Львів 2008, № 3-4.
6. Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області. Каталог-довідник. – Львів, 2003. – 160 с.
7. Architektura Lwowa XIX wieku. – Kraków, 1997. – 92 s., ilustr.
8. Krajewski A. Lwowskie przedmieścia. – Lwów, 1909.
9. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s.
10. Miasto Lwów / Rys. Jos. Chowaniec // Przewodnik po Lwowie wydany przy współudzile Wydziału gospodarczego V. Zjazdu Lekarzy i Przyrodników polskich. – Lwów, 1888. – S. 162.
11. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916. – 256s.

Автор запису – Ігор Мельник

Переглянути на повній карті