Мріючи про модерність

18 лютий 2020
18 лютого 2020 р. о 16.00 запрошуємо на Міський семінар з Анастасією Боженко "Мріючи про модерність: Харків наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.". 
 
Чим є модерність для східноукраїнського міста? Яким чином змінилося життя міського мешканця/мешканки на зламі ХІХ та ХХ ст.? Під час семінару Анастасія сфокусується на таких питаннях, як поява нових міських еліт та їхню роль у створенні модерного міського простору, проникнення нових технологій та інновацій та реакцію на них, зокрема, громадського транспорту, нові практики споживання простору та новий візуальний образ міста.

Місто, яке за висловом Роберта Парка, ставало соціальною лабораторією, стирало станові відмінності та було місцем формування нових еліт. Зокрема, на прикладі Харкова виразно помітно формування підприємницької еліти, причому Харків ставав центром тяжіння на регіональному рівні. Все більше в умовах модернізації проявлялася роль інтелігенції як "креативного класу", яка ставала ініціатором впровадження технічних інновацій. Модернізація сприяла трансформації середнього прошарку населення, частині представників якого вдалося використати зміни на свою користь та влитися до класу підприємців. Проте у великому місті загострюються проблеми маргіналізованих прошарків, частину якого поповнювало селянство, що мігрувало у пошуках роботи. Селянські міграції ускладнювали ситуацію з соціальною інфраструктурою.

Модерний Харків ставав для своїх мешканців місцем мобільностей, як внутрішньоміських, так і човникових, чому сприяв стрімкий розвиток транспортної мережі. Це в свою чергу формувало нову площину для повсякденних взаємодій та конфліктів. Технічні інновації також не відразу були сприйняті суспільством, тож можна спостерігати цілий спектр емоцій — від захоплення до недовіри і страху.
Новим явищем стала поява культури споживання просторів. Поступово вулиця почала відігравати роль своєрідного публічного простору, посилюючи соціальні взаємодії. Серед найпомітніших стежок харківського мешканця, виразними прикладами яких є вулиці, можна назвати Сумську та Катеринославську. Садово-паркова зона, в свою чергу, слугувала центрами дозвілля, "місцями свята" у місті, а також своєрідним місцем консолідації міської спільноти. Виокремлюються своєрідні ядра модерності, зокрема, це Пасаж, який створював нові можливості для споживання. 

Більш чітко почала проявлятися дихотомія центра та периферії як за фізичними ознаками, так і у свідомості харків’ян. Престижні центральні райони почали визначатися за допомогою модерних маркерів (Пасаж, Університет, банківська забудова), багатоповерхівок, наявності бруківки, належного освітлення тощо.

Мова семінару - українська.

Анастасія Боженко працює у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна. У фокусі її досліджень - міська культура модерного Харкова кінця ХІХ - початку ХХ ст., саме цій темі була присвячена її кандидатська дисертація, яку вона захистила у 2019 р. (спеціальність - історія України). У сфері наукових зацікавлень - урбаністичні студії, політика пам’яті, культурна спадщина. Бере участь у культурних проєктах, пов’язаних з архітектурною спадщиною міжвоєнного модернізму та індустріальною спадщиною.



Семінар відбувається у форматі робітні, на яку запрошені дослідники для обговорення наукових проектів, досліджень, які знаходяться на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.

Участь в міському семінарі передбачає попереднє прочитання і обговорення тексту дослідника. Якщо ви хочете долучитись до семінару, будь ласка, напишіть нам на е-мейл Наталі Отріщенко (n.otrishchenko@lvivcenter.org) і ми завчасно надішлемо вам матеріали.