Хронiка подій

Між ідеями/візіями та містами модернізму
29 листопад 2019
29 листопада 2019 р. о 18.00 запрошуємо на лекцію Малґожати Радкєвіч "Діалог у фільмі: між ідеями/візіями та містами модернізму". 

Модерністична візія міст – їхня архітектура і простори були добре вписані в ідею авангардного кіно, де рух та ритм відігравали чільну роль. До класики авангардних фільмів належать ті, у яких місто є одночасно і місцем дії, і актором дії. У фільмі "Людина з кіноапаратом"(1929) Дзиґа Вертов представив сцени із вулиць різних міст: Москви, Києва, Харкова, Одеси, віднаходячи в них подібності, що відповідали духу сучасності. Натомість, у фільмі "Берлін: симфонія великого міста" (1927) Вальтер Рутман показав щоденний ритм Берліна, який підпорядкований робочим годинам, руху потягів та людям у вирі їхньої зайнятості. Такою ж динамічною є візія великого американського міста, що представлена у фільмі Фрідріха В. Мурнау "Схід сонця" (1927). Там режисер протиставляє простори міста й села крізь призму їхніх мешканців.

Кожен із цих трьох фільмів відображає модерністські ідеї та уявлення про простір міста – архітектурний та соціальний – через спосіб життя, який із ним пов’язаний. Сучасні режисери та митці досі часто реферують у своїх фільмах чи проектах до тем, де відбувається діалог між модерністськими та авангардними поглядами.

Так, наприклад, із фільмом Вертова вибудовує діалог художниця Перрі Бард, яка в інтерактивному проекті "Man with a Moving Camera: The Global Remake" (2011) змонтувала кадри Вертова з образами сучасних міст та сіл. Про Берлін оповідає Вім Вендерс у фільмі "Небо над Берліном" (1987), який наперекір модернізму, найцікавішими просторами у місті вважає, власне, незабудовані. Американська метрополія повертається у кадрах документального фільму "21хНью-Йорк"  (2016) режисера Пьотра Стасіка, який зображує місто "зсередини": яке не завше красиве і не завше приваблює своєю архітектурою.

Зіставлення авангардних фільмів із сучасними творить діалог і з образами, і з ідеями модернізму. Відтак, виникають питання – які ідеї та погляди витримали випробування часом? На скільки виявились універсальними? Зрештою, цікаво подивитись із тієї ж перспективи також і на фотографії міст (на приклад, Гдині, Львова), де виникає сучасна архітектура, а довкола неї витворюються інтенції сучасності.

Лекція відбуватиметься польською мовою з синхронним перекладом.

Малґожата Радкєвіч – професорка Ягеллонського університету. Займається питаннями культурної ідентичності в сучасному кіно і візуальному мистецтві. Досліджувала жіночу креативну роботу в кінематографі, фотографії і мистецтві. Серед її публікацій – The Female Gaze. Film Theory and Practices of Women Directors and Actresses ("Жіночий погляд". Теорія кіно і практика режисерок і акторок) (2010) і The Faces of Queer Films (Обличчя "квір" кіно) (2014). Видала п’ять томів гендерної серії. Координаторка дослідницького проекту, що фінансується Польським національним науковим центром: Піонерки в кінематографі і фографії в Галичині в 1896-1945 (Women Pioneers in Film and Photography in Galicia in 1896-1945). Стипедистка Міністерства культури і культурної спадщини Польщі, результатии її дослідження надруковано в книжці "Modern Women on Cinema" ("Сучасні жінки в кіно"), в якій вона аналізує вибрані тексти фільмів і рецензій, написаних жінками в Польщі 1918-1945.

Зображення: Фрагмент кінофільма Дзиґи Вертова "Людина з кіноапаратом" (1929)